Справа № 761/1328/21
Провадження № 1-кс/761/1767/2021
02 лютого 2021 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю адвокатів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , власника майна ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_5 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 08.05.2020 у кримінальному провадженні № 12019100000000605 від 07.06.2019,
До Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_5 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 08.05.2020 у кримінальному провадженні № 12019100000000605 від 07.06.2019.
Клопотання обґрунтоване тим, що в провадженні СУ ГУНП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження №12019100000000605 від 07.06.2019 за ч.3 ст.307, ч.3 ст.313 КК України за підозрою ОСОБА_6 та інших осіб.
Слідчий СУ ГУНП у місті Києві ОСОБА_7 , який входить до складу слідчої групи у кримінальному провадженні, провів обшук автомобіля марки Honda Acord, д.н.з. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_5 , яким користувався ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За результатами вказаного обшуку зазначений автомобіль було вилучено та визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12019100000000605.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 08.05.2020 на даний автомобіль накладено арешт.
Автомобіль марки Honda Acord, д.н.з. НОМЕР_1 , є власністю ОСОБА_5 та є подарунком її батьків, а тому вилучене майно не належить підозрюваному та наявність арешту на нього порушує права приватної власності ОСОБА_5 .
Крім того, адвокат ОСОБА_8 у своєму клопотанні вказує на те, що кожен день перебування автомобіля на штрафному майданчику несе за собою великі матеріальні збитки та призводить до погіршення його технічного стану так, як на нього впливають зовнішні фактори у вигляді дощу, снігу, вітру.
Власник майна не має змоги користуватися ним, що є грубим порушенням її права особистої приватної власності, у зв'язку з чим просить скасувати арешт.
В судовому засіданні представники власника майна: адвокати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а також власник майна ОСОБА_5 клопотання підтримали та просили його задовольнити.
Слідчий за викликом в судове засідання не з'явився та направив лист, в якому він просить здійснювати розгляд клопотання без участі слідчого.
Слідчий суддя, вислухавши адвокатів та власника майна, дослідивши клопотання, додані до нього матеріали, дійшла висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
В провадженні СУ ГУНП в місті Києві знаходиться кримінальне провадження №12019100000000605 від 07.06.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.3 ст.307, ч.3 ст.313 КК України.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 08 травня 2020 року було накладено арешт на майн, вилучене під час обшуку 21.04.2020, в тому числі і на автомобіль марки Honda Acord, д.н.з. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_5 , яким користувався ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Арешт був накладений з метою збереження речових доказів.
У відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність у заявника права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна.
Так, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.
Як вбачається з мотивувальної частини ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 08.05.2020 при накладенні арешту слідчий суддя виходив з того, що при розгляді клопотання встановлено достатньо даних для висновку, що майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні та метою такого арешту є забезпечення зберігання речових доказів.
Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об'єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).
Крім того слідчий суддя звертає увагу на те, що власником автомобіля є ОСОБА_5 , яка не є підозрюваною особою у кримінальному провадженні №12019100000000605, тобто має статус третьої особи, щодо майна якої вирішується питання, а з клопотанням про арешт майна третьої особи звернувся слідчий, в той час, коли відповідно до положення частини 2 статті 64-2 КПК України із клопотанням про арешт майна третьої особи має звертатися прокурор, чим порушено порядок звернення з таким клопотанням.
Вказане свідчить про необґрунтованість накладення арешту.
Також, враховуючи тривалий час існування арешту, слідчий суддя вважає, що у органу досудового розслідування було достатньо часу для проведення всіх необхідних дій з даним автомобілем, а також зважаючи на неприбуття в судове засідання слідчого для спростування доводів клопотання в розумінні принципу змагальності кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що існує правова підстава для скасування із зазначеного вище автомобіля, не вбачаючи підстав для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.
Керуючись ст. ст. 170,171, 172, 173, 174, 379 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання задовольнити.
Скасувати арешт майна - автомобіля марки Honda Acord, д.н.з. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_5 , який був накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 08.05.2020 (справа 761/12233/20).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя : ОСОБА_1