Справа № 761/1554/21
Провадження № 1-кс/761/1887/2021
29 січня 2021 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю представника власника майна: адвокатів ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_5 , на бездіяльність слідчих СУ ОВПП ДФС та прокурорів Офісу Генерального прокурора у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за №32018100110000021 від 23.02.2018, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, -
Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 звернулася до Шевченківського районного суду міста Києва зі скаргою в порядку статті 303 КПК України на бездіяльність слідчого та прокурорів, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, в якій зазначає, що слідчими СУ ОВПП ДФС під процесуальним керівництвом прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32018100110000021 від 23.02.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.212, ч.3 ст.212, ч.3 ст.209 КК України.
22.12.2020 на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 15.12.2020 було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 .
Під час проведення обшуку було вилучено, зокрема, грошові кошти у сумі 20 тисяч доларів США, які належать ОСОБА_5 на праві приватної власності.
Вилучені грошові кошти ніяким чином не пов'язані із злочинною діяльністю та не є предметом кримінального правопорушення, дозволу на їх вилучення ухвалою слідчого судді надано не було, арешт на них в установленому порядку та строки накладено не було, у зв'язку з чим адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 просить зобов'язати слідчих та прокурорів повернути ОСОБА_5 вилучені у неї грошові кошти.
В судовому засіданні представник власника майна - адвокат ОСОБА_3 скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Слідчий проти скарги заперечував, пояснив, що вилучені грошові кошти визнані речовими доказами та на них не накладено арешт у зв'язку з тим, що слідство вважає їх такими, що здобуті злочинним шляхом, оскільки ухвалою слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку було надано дозвіл на їх вилучення, у зв'язку з чим вони не є тимчасово вилученим майном, тому не підлягають поверненню.
Слідчий суддя, вислухавши адвоката та слідчого, дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, дійшла висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Положенням статті 303 КПК України, передбачено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, що підлягають оскарженню, а саме на досудовому провадженні, окрім іншого, може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна - володільцем тимчасово вилученого майна.
В ході розгляду скарги слідчим суддею встановлено, що СУ ОВПП ДФС здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №32018100110000021 від 23.02.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.212, ч.3 ст.212, ч.3 ст.209 КК України.
22.12.2020 на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 15.12.2020 було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого у ОСОБА_5 було вилучено, зокрема, грошові кошти в сумі 20 000 доларів США, дозволу на вилучення яких слідчим суддею надано не було.
Відповідно до ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 15.12.2020 у справі №761/40608/20 було надано дозвіл на проведення обшуку у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , яке на праві власності зареєстроване за ОСОБА_5 , і фактично використовується ОСОБА_6 , з метою відшукання та вилучення первинних фінансово-господарських документів, а саме: документів по фінансово-господарським взаємовідносинам між ТОВ «Укртранслогістика-2» та ТОВ «Старк трейд груп», ТОВ «Кернел Трейд», а саме: договори, угоди, контракти, специфікації, додаткові угоди та додатки до них, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, акти прийому-передачі ТМЦ, сертифікати якості/відповідності ТМЦ, рахунки фактури, рахунки на оплату, банківські чеки, платіжні доручення, та інші документи, які свідчать про протиправну діяльність з боку вказаних осіб, грошові кошти здобуті злочинним шляхом, чорнові записи, печатки, штампи, довіреності на отримання готівкових коштів в установах банків, бланки з відбитками печаток та інші фінансово-господарські документи, які використовувалися за для вчинення вказаного кримінального правопорушення, які можуть мати важливе доказове значення під час досудового розслідування.
Відповідно до протоколу обшуку від 22.12.2020 у ОСОБА_5 вилучено перераховані вище грошові кошти.
Арешт на вказані грошові кошти в установленому порядку накладено не було.
В протоколі обшуку слідчий вказує, що ці кошти «ймовірно» є здобутими злочинним шляхом, жодних інших доводів на підтвердження вказаної обставини слідчому судді під час розгляду скарги надано не було.
Окрім іншого, ОСОБА_5 звернулася до уповноваженого слідчого з клопотанням щодо повернення тимчасово вилученого майна - грошових коштів, яке у встановленому законом порядку відповідно до статті 220 КПК України не було розглянуто.
Доводи слідчого щодо наявності оперативної інформації стосовно злочинного походження вилученого майна також не знайшли свого підтвердження під час розгляду скарги.
ОСОБА_5 не є підозрюваною особою у кримінальному провадженні, згідно долученої до скарги копії податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця, вона здійснює підприємницьку діяльність та має прибуток.
В судовому засіданні не підтверджено, що вилучені під час обшуку речі є засобами та предметами вчинення кримінального правопорушення, пов'язаними з їх незаконним обігом та набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, на що вказує прокурор, проте належних та допустимих доказів не надає, зважаючи на те, що постанова слідчого про визнання речовими доказами від 23.12.2020 носить суто формальний характер, оскільки в самій постанові не надана оцінка грошовим коштам та їх відповідність положенням статті 98 КПК України, а також не обґрунтовано їх значення для даного кримінального провадження.
Частиною 2 ст. 168 КПК України регламентовано, що тимчасове вилучення майна може здійснюватись під час обшуку.
Стаття 169 КПК України містить положення щодо порядку припинення тимчасово вилученого майна. Так, таке майна повертається особі, у якої воно було вилучено: 1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; 3) у випадках, передбачених ч. 5 ст. 171 КПК України, якою передбачено, що клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено та у випадку, передбаченому ч. 6 ст. 173 КПК України - коли ухвала про арешт тимчасово вилученого майна слідчий суддя постановляє не пізніше 72 годин з дня надходження до суд у клопотання, інакше таке майно повертається особі, у якої його було вилучено, 4) у разі скасування арешту.
Положеннями ст. ст. 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Зазначене у скарзі майно є тимчасово вилученим, оскільки в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку не надано дозволу на відшукання грошових коштів.
Враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини, слідчий суддя приходить до висновку, що дозвіл в установленому порядку на вилучення грошових коштів ОСОБА_5 , не надавався, арешт тимчасово вилученого майна у встановлений частиною п'ятою статті 171 КПК України строк не накладався, а відтак, зв'язку із викладеним вище, слідчий суддя дійшла висновку, що зазначене в скарзі майно має статус тимчасово вилученого майна та підлягає поверненню власнику, при цьому, слідчий суддя приходить до висновку про часткове задоволення скарги, лише в межах доведеної бездіяльності слідчого, враховуючи, що бездіяльність прокурорів в судовому засіданні представниками власника майна не доведена.
Керуючись ст.ст. 167-169,171,173,303-307 КПК України, слідчий суддя,
Скаргу задовольнити частково.
Зобов'язати слідчого СУ ОВПП ДФС у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за №32018100110000021 від 23.02.2018, повернути ОСОБА_5 тимчасово вилучене під час обшуку, проведеного 22.12.2020 за адресою: АДРЕСА_1 майно - грошові кошти в сумі 20 000 доларів США, перелік яких зазначений в протоколі обшуку від 22.12.2020.
В задоволенні іншої частини скарги - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1