03.03.2021 Справа № 756/10515/20
Справа № 756/10515/20
Провадження № 2/756/1462/21
3 березня 2021 року Оболонський районний суд міста Києва у складі:
головуючого - судді Жука М.В.,
при секретарі Шершньові В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» про захист прав споживача, визнання кредитного договору частково недійсним та зобов'язання вчинення певної дії,
У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ «Перший Український Міжнародний Банк» про захист прав споживача, визнання кредитного договору недійсним частково та зобов'язання вчинення певної дії.
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що 15.07.2020 року уклав з АТ «Перший Український Міжнародний Банк» договір споживчого кредиту на підставі заяви №НОМЕР_1 на приєднання до комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. Відповідно до умов цього кредитного договору йому надано банком кредит на споживчі цілі у розмірі 88 709 грн. зі сплатою процентів у розмірі 0,01% річних на строк 36 місяців. Крім того, згідно умов кредитного договору встановлено комісію за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 2,99 % річних.
Аналізуючи у серпні 2020 року історію сплати за спірним договором він дізнався, що зі сплачених ним в рахунок повернення кредиту 5 116 грн. 92 коп. тільки 2 463 грн. 79 коп. було зараховано за тілом кредиту, 0 грн. 73 коп. - за відсотками та 2 652 грн. 40 коп. зараховано в рахунок оплати комісії.
Оскільки встановлення банком цієї комісії суперечить вимогам Закону України «Про захист прав споживачів», є несправедливою умовою укладеного з ним договору споживчого кредиту, ОСОБА_1 просить суд визнати недійсними п. 4 кредитного договору №1001636396801 від 15.07.2020 року, графік платежів до договору №1001636396801 від 15.07.2020 року та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту в частині встановлення суми щомісячної комісії та зобов'язати АТ «Перший Український Міжнародний Банк» зарахувати сплачену ним комісію за обслуговування кредитної заборгованості за весь час дії кредиту в рахунок погашення суми заборгованості за кредитним договором.
У судове засідання позивач не з'явився, подавши заяву про розгляд справи за його відсутності за наявними у справі документами.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином шляхом направлення повістки за зареєстрованим місцезнаходження, тому відповідно до ст. ст. 128, 129 ЦПК України вважається таким, що повідомлений належним чином, про причини неявки представника суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.
За таких обставин, неявка представника відповідача в судове засідання не є перешкодою для розгляду справи на підставі наявних в ній письмових матеріалів.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у позові, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною 1 ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Судом установлено, що 15.07.2020 року між ОСОБА_1 та АТ «Перший Український Міжнародний Банк» укладено споживчий кредит на підставі заяви № №НОМЕР_1 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та надано кредитні кошти у розмірі 88 709 грн. 00 коп. зі строком користування 36 місяців, розміром комісії за обслуговування кредитної заборгованості 2,99, розміром процентної ставки 0,01% річних у термінах та розмірах, визначених графіком платежів (а.с. 4).
Згідно історії оплат за кредитним договором №1001636396801 від 15.07.2020 року ОСОБА_1 за розрахунковий період з 15.07.2020 року по 14.08.2020 року проведено оплату у розмірі 5 116 грн. 92 коп., з яких: 2 463 грн. 79 коп. зараховано в рахунок погашення кредиту, 0 грн. 73 коп. - відсотків, 2 652 грн. 40 коп. - комісії (а.с. 5).
За положеннями ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із частинами першою - третьої, п'ятою статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
За приписами ч.ч. 1, 2 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування», в редакції, чинній на час укладення спірного кредитного договору, у договорі про споживчий кредит зазначаються: загальний розмір наданого кредиту; порядок та умови надання кредиту; строк, на який надається кредит; процентна ставка за кредитом, її тип (фіксована чи змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок зміни, та сплати процентів; орієнтовна реальна річна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит; порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися). У договорі про споживчий кредит можуть бути зазначені інші умови, визначені законом та за домовленістю сторін.
Банк у письмовій формі надав ОСОБА_1 у повному обсязі всю необхідну інформацію, кредитний договір містить усі умови, передбачені положеннями Закону України «Про споживче кредитування», сторони узгодили всі істотні умови договору, а саме: суму кредиту, дату видачі кредиту, умови повернення кредиту, нарахування та сплати відсотків, комісії за обслуговування кредитної заборгованості, порядок сплати за встановленим графіком кредиту, відсотків, комісії, порядок зміни та припинення дії договору, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору, тощо, та ОСОБА_1 особистим підписом засвідчив, що він погодився на отримання у кредит коштів саме на умовах, що визначені договором, волевиявлення сторін на укладення і підписання договору були вільними.
У постанові Верховного Суду України від 16.12.2015 року у справі № 6-2766цс15 зроблено висновок, що для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (п. 6 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоду споживачеві.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (у редакції, чинній на час укладення договору) для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов'язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).
За змістом цієї норми комісія за обслуговування кредитної заборгованості є складовою вартості споживчого кредиту.
Враховуючи, що під час розгляду справи не знайшли свого підтвердження доводи ОСОБА_1 про несправедливість умов договору № 1001636396801 від 15.07.2020 року в частині узгодження сторонами комісії за обслуговування кредитної заборгованості, оскільки така комісія відповідно до чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства визначалась, як складова договору споживчого кредиту, була передбачена умовами укладеного між сторонами кредитного договору, з якими позивач повністю погодився, підписавши його, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання кредитного договору частково недійсним.
Решта вимог позову ОСОБА_1 є похідними від його вимоги про визнання договору споживчого кредиту частково недійсним, а тому також задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 2-13, 76-83, 133, 141, 209, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд-
У позові ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» про захист прав споживача, визнання частково кредитного договору недійсним та зобов'язання вчинення певної дії - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Оболонський районний суд міста Києва в тридцятиденний строк з дня складення його повного тексту.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя