2/754/967/21
Справа № 754/9814/20
Іменем України
21 квітня 2021 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
судді - Саламон О.Б.
з участю секретаря - Крутікової - Вільховченко І.І.
представник відповідача ОСОБА_1
третя особа ОСОБА_2
представник третьої особи Доценко В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву представника третьої особи ОСОБА_2 - адвоката Доценка В.О. про залишення позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , третя особа - ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за договором купівлі-продажу, пені та індексу інфляції за прострочення виконання зобов'язання, без розгляду, -
04.08.2020 до Деснянського районного суду м. Києва надійшов зазначений вище позов.
В судовому засіданні представником третьої особи ОСОБА_2 - адвокатом Доценком В.О. подано заяву про залишення позову без розгляду у звязку з неодноразовою неявкою позивача.
Представник відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_1 підтримала заяву про залишення позову без розгляду.
07.08.2020 ухвалою Деснянського районного суду м. Києва відкрито провадження по справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Судові засідання призначалися на 15.10.2020, 24.11.2020, 10.02.2021, 16.03.2021 та на 21.04.2021.
В судові засідання, призначені на 10.02.2021, 16.03.2021, 21.04.2021 сторона позивача не з'являлася, причини неявки суду не повідомили, про розгляд справи повідомлялись належним чином, при цьому електронною поштою 19.04.2021 направлено позивачем клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на карантинні обмеження, а також на те, що вона відмовилась від адвоката, який представляв її інтереси, який неналежно виконував свої обов'язки, та не повідомляв про розгляд справи.
У відповідності до ч. 5 ст. 130 ЦПК України, вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі. З матеріалів справи вбачається, що представник позивача ОСОБА_4 - Левківський Б.К. повідомлявся належним чином про розгляд справи на 10.02.2021, про що свідчить особистий підпис (а.с.78), в наступні судові засідання направлялися повістки як на 16.03.2021, так і на 21.04.2021.
При цьому до суду не надходило доказів поважності неявки сторони позивача або заяв про розгляд справи за їх відсутності.
У відповідності до ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Статтею 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
У ч. 4 ст. 10 ЦПК України і ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Зацікавлена особа має лише демонструвати належне виконання всіх процесуальних заходів, які її стосуються, з метою запобігання затримок, і отримання доступу до заходів національного законодавства щодо скорочення проваджень (рішення у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» від 07 липня 1989 року, заява № 11681/85, § 35).
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02 вересня 2010 року, «Смірнова проти України» від 08 листопада 2005 року, «Матіка проти Румунії» від 02 листопада 2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 05 лютого 2004 року та інші).
Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці зазначає, що обов'язок заявника полягає у тому, щоб проявити особливу сумлінність у захисті своїх інтересів та вживати необхідних дій для ознайомлення з ходом провадження (рішення у справі «Сухорубченко проти Росії» (Sukhorubchenko v. Russia), заява № 69315/01, пункт 48, від 10 лютого 2005 року; ухвала щодо прийнятності у справі «Гуржій проти України» (Gurzhyy v. Ukraine), заява № 326/03 від 01 квітня 2008 року).
Вбачається, що справа перебуває в провадженні суду тривалий час, а саме з серпня 2020 р., при цьому сторона позивача тричі підряд в судові засідання по справі не з'являється, востаннє з'явилася в судове засідання ще в 2020 році (саме 24.11.2020), а в подальшому - 10.02.2021, 16.03.2021, 21.04.2021 не з'являється, доказів поважності неявки не надає, що унеможливлює всебічний розгляд справи та ухвалення по справі законного та обґрунтованого рішення.
В той же час, будь - яких заяв, звернень на дії адвоката Левківського Б.К., на підтвердження бездіяльності останнього, ОСОБА_4 не подавалися.
Крім того, у клопотанні про відкладення зазначається про те, що має відбутися заміна неналежного відповідача, тобто нова позовна заява з вимогами до іншої особи, при цьому станом на 21.04.2021 таких заяв не надходило, про призводить до тяганини розгляду справи.
Разом з тим, інформація про дату та час судового засідання, а також про стадію розгляду справи є загальнодоступною, та публікується на офіційному веб-сайті Судової влади України.
Так, рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Вказане свідчить, що позивач не була позбавлена можливості звертатись до суду з запитами, ознайомлюватись з матеріалами справи, перевіряти стан розгляду справи на офіційному веб-порталі.
З огляду на вказане, суд критично оцінює зазначені вище, викладені позивачем в поданій заяві про відкладення розгляду справи, та вважає їх необґрунтованими.
Впродовж розгляду справи позивачем не було виявлено бажання для подання відповідних доказів, їх витребування, тощо.
Посилання ОСОБА_4 на запроваджений в державі карантин, що позбавило її права з'явитись в судове засідання, суд вважає необґрунтованими, оскільки постановою Кабінету Міністрів України запроваджено послаблення протиепідемічних заходів. Наведене свідчить про усунення перешкод у реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав.
За положеннями ст. 129 Конституції України, ст. 2 ЦПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Як зазначено Верховним Судом від 16 липня 2020 року у справі 924/369/19, Кабінетом Міністрів Ураїни послаблено протиепідемічні заходи на території регіонів із сприятливою епідемічнрю ситуацією. Зокрема, дозволено з 22.05.20 регулярні та нерегулярні пасажирські перевезення, що свідчить про усунення перешкод у реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав.
Відповідач не перебувала в обов'язковій обсервації, доказів вказаного до суду надано не було, не перебувала в іншій країні, де обмежене міжнародне сполучення, їй не заборонено виходити з приміщення, пасажирський транспорт повноцінно працює.
Враховуючи неодноразові відкладення судових засідань, а також те, що останньою не подано до суду відплвіді на відзив ( про який їй відомо), не викладено своєї позиції по суті справи після встановлення нових обставин та не зазначено перешкод для вчинення вказаних дій в строки, визначені ухвалою про відкриття провадження по справі, з метою дотримання розумних строків розгляду справи.
Зокрема, суд приходить до висновку про те, що станом на сьогодні наявні альтернативні механізми для реалізації своїх прав, зокрема участь в судових засіданнях в режимі відео конференції, виклад своїх заперечень в письмовій формі, направлення доказів засобами електронного або поштового зв'язку.
При цьому, як вбачається з наданих матеріалів, до суду добросовісно з'являється як сторона відповідача, так і сторона третьої особи, надаючи відзиви, письмові пояснення, клопотання (в разі неможливості явки), при цьому сторона позивача бездіяла, не з'являючись в судові засідання і не надаючи будь - яких заяв.
У відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи з підстав першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Згідно з п. 1 ч. 3 вказаної статті, у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причини неявки, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи.
У відповідності до ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо, зокрема, належним чином повідомлений позивач повторно не з'явиться в судове засідання або не повідомив про причини неявки.
Аналізуючи вказану вище норму в взаємодії з п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, суд приходить до висновку, що позовна заява має бути залишена без розгляду у разі повторної неявки позивача в судове засідання, при цьому причини неявки останньої в такому випадку не мають пріоритетного значення для суду та не мають братись судом до уваги. Позивач має право звернутись до суду повторно, після усунення умов, що були підставою для залишення позову без розгляду.
Керуючись ст.ст. 43, 44, 81, п. 3 ч. 1 257 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , третя особа - ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за договором купівлі-продажу, пені та індексу інфляції за прострочення виконання зобов'язання, - залишити без розгляду.
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти днів шляхом подання апеляційної скарги.
Повний текст ухвали суду виготовлено 22.04.2021.
Суддя Деснянського
районного суду м. Києва О.Б. Саламон