Справа № 522/23676/20
Провадження № 2/522/1348/21
14 квітня 2021 року Приморський районний суд міста Одеси в складі:
Головуючого судді Свяченої Ю.Б.,
при секретарі судового засідання Шеян І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що з 07 жовтня 2016 року сторони знаходяться в зареєстрованому шлюбі. Спільних дітей немає.
В позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що подружжям вчинялися спроби налагодити стосунки, проте ці спроби не дали належного результату. Позивач і відповідач за цей час переконались щодо доцільності розірвання шлюбу.
Ухвалою суду від 22 січня 2021 року провадження по справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з призначенням судового засідання на 14 квітня 2021 року.
У судове засідання 14 квітня 2021 року сторони не з'явились, про дату, час і місце сторони повідомлялися належним чином. Від позивача та відповідача до суду надійшло клопотання про розгляд справи без її участі, підтримання позовних вимог у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. ст. 110, 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Тоді суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя і постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 07 жовтня 2016 року Приморським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного регіонального управління юстиції в Одеській області, актовий запис №1954 від 07 жовтня 2016 року, зареєстровано шлюб що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .
Подружжям вчинялися спроби налагодити стосунки, проте ці спроби не дали належного результату. Позивач і відповідач переконані щодо доцільності розірвання шлюбу. Спільних дітей у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 немає.
Майнового спору та спору з приводу у сторін немає.
Згідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» оскільки розгляд справи провадиться в межах заявлених вимог і на підставі поданих доказів, суди згідно зі ст. 119 ЦПК повинні вимагати від осіб, що подали заяву, повного викладення обставин, якими обґрунтовуються дані вимоги, й посилання на засоби їх доказування.
Загальна декларація прав людини у ч. 2 ст. 16 містить положення, за яким шлюб може укладатися тільки при вільній і повній згоді сторін, що одружуються, а за ст. 23 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, жоден шлюб не може бути укладений без вільної і цілковитої згоди тих, що одружуються.
За аналогією можливо зробити висновок, що й подальше існування сім'ї як добровільного союзу у разі відсутності добровільної згоди чоловіка чи жінки на такий союз - сім'ю - шлюб, не може мати місце, а також, приймаючи бажання й право одного з них розірвати шлюб не може бути незаконно порушене або одного з подружжя не можливо насильно, без його волі змусити перебувати у таких зареєстрованих як шлюб відносинах.
Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії реєстрації шлюбу. Добровільність шлюбу, тобто наявність вільної згоди, - це його довічна риса. Саме добровільністю шлюбу зумовлена можливість його розірвання.
Відповідно до ст. 51 Конституції України та ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу.
За ч. 3 ст. 109 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
За таких обставин суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя суперечить інтересам сторін та унеможливлює їх примирення, тому його слід розірвати.
Керуючись ст. 51 Конституції України, п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», ст. ст. 76-81, 206, 258, 263, 265, 266 ЦПК України, ст. ст. 110, 112, 113, 114 СК України, суд -,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу -задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ), зареєстрований 07 жовтня 2016 року Приморським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного регіонального управління юстиції в Одеській області, актовий запис №1954 від 07 жовтня 2016 року, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .
Відповідно ч. 2 ст. 115 Сімейного кодексу України копію рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до Приморського районного у місті Одесі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та поставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Повний текст рішення суду складено 14 квітня 2021 року.
Суддя: Свячена Ю.Б.