Справа № 511/1703/20
Провадження № 1-кп/496/331/21
21 квітня 2021 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілого - ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду в м. Біляївка Одеської області клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обвинувальний акт з доданими матеріалами у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочинів передбачених ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 187 КК України,-
До Біляївського районного суду Одеської області надійшли відповідно до ухвали Одеського апеляційного суду від 07.12.2020 р., для розгляду обвинувальний акт та додані до нього документи за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочинів передбачених ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 187 КК України, які ухвалою призначені до розгляду у підготовчому судовому засіданні.
В підготовчому судовому засіданні, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього документи відносно обвинуваченого ОСОБА_6 суд доходить до висновку про можливість призначення їх до судового розгляду, за наступними підставами.
Згідно з наданим до суду обвинувальним актом, складеним слідчим відповідно до вимог КПК України, територіальної підсудності визначена ухвалою суду апеляційної інстанції та підстав для закриття провадження або повернення обвинувального акту прокуророві, не встановлено.
У підготовчому судовому засіданні будь-яких клопотань, які перешкоджають призначенню судового розгляду, не заявлено.
Таким чином, вислухавши прокурора, який доповів про можливість призначення обвинувального акту та доданих до нього документів до судового розгляду, думку потерпілого, обвинуваченого і захисника, суд вважає, що є достатні підстави для призначення судового розгляду.
У підготовчому судовому засіданні прокурором було надано клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Своє клопотання прокурор обґрунтовує тим, що є наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3,4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування/суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється. На даний час ОСОБА_7 не працює, не навчається, постійного заробітку не має, не одружений, тобто не має стійких соціальних зв'язків, що свідчить про наявність ризиків передбачених п. 1 ч.1 ст. 177 КПК України. Водночас з матеріалів провадження вбачається, що обвинувачений заподіяв фізичну шкоду загиблому. Оскільки обвинувачений у разі знаходження на свободі з метою уникнення від відповідальність може вплинути на свідків це вказує на наявність ризиків передбачених п.3,4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Потерпілий у підготовчому засіданні підтримав клопотання прокурора.
Обвинувачений та захисник у підготовчому засіданні заперечували проти клопотання прокурора і вказали, що обвинувачений має стійкі соціальні зв'язки - перебуває у шлюбі і має малолітнього сина та не має наміру переховуватися від суду, з'являється на всі судові засідання. Також Приморським районним судом м. Одеси до нього було застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши надане клопотання, суд дійшов до наступного.
Згідно з ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання, суд за клопотанням учасників судового провадження має право обирати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань, суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Згідно із ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини
Окрім цього, відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Положеннями ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практикою Європейського суду з прав людини, передбачено, що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність постійного місця роботи та репутацію обвинуваченого, його майновий стан та наявність судимостей, дотримання умов попередньо застосованих запобіжних заходів, розмір майнової шкоди та інше.
Статтею 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Так, рішенням ЄСПЛ у справі «Орловський проти України», засудженого за вчиненого ряду особливо тяжких злочинів, було встановлено порушення п.3 ст.5 Конвенції - право на судовий розгляд протягом розумного строку або на звільнення під час розгляду справи з гарантією явки в судове засідання.
Згідно рішень ЄСПЛ у справі «Панченко проти Росії» ризик втечі не повинен оцінюватися тільки на підставі суворості покарання, яке може слідувати; «Бегчіев проти Молдови» - ризик втечі повинен оцінюватися в світлі таких факторів, як характер людини, його моральні принципи, наявність місця проживання і роботи, сімейні узи, будь-які інші зв'язки з країною, в якій ведеться його переслідування; справа «Ньюмейстер проти Австрії» - ризик втечі неминуче знижується з плином часу, проведеного в ув'язненні; «Ідалов проти Росії», «Гаріцкі проти Польщі», «Храіді проти Німеччини», «Іліжков проти Болгарії» - серйозність майбутнього покарання є релевантною обставиною при оцінці небезпеки втечі обвинуваченого, сама по собі тяжкість звинувачення не може служити виправданням тривалого попереднього ув'язнення, що також знайшло своє відображення в рішенні Конституційного Суду України від 08 липня 2003 року № 14-рп/2003.
Таким чином, вислухавши думку учасників процесу, оцінивши в сукупності всі обставини справи, суд враховує, що ризики які вказав прокурор не підтверджуються жодним доказом, а є тільки припущенням.
З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про необґрунтованість клопотання прокурора.
Керуючись ст.ст. 177,178,181, 184, 193, 196, 203, 314-316, 395 КПК України, суд -
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту та доданих до нього документів за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочинів передбачених ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 187 КК України, у відкритому судовому засіданні на 26 квітня 2021 року о 12-00 годині, в залі судових засідань Біляївського районного суду Одеської області, за участю прокурора, потерпілого, захисника та обвинуваченого.
Клопотання прокурора про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області протягом 5 днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1