Справа № 749/41/21
Номер провадження 1-кп/749/25/21
20 квітня 2021 року м. Сновськ
Щорський районний суд Чернігівської області в складі :
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12020270280000246 внесеного в ЄРДР 28.08.2020 року, який надійшов до суду від прокурора у кримінальному провадженні, прокурора відділу Чернігівської обласної прокуратури ОСОБА_3 , щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Лук'янівка, Таращанського району Київської області, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої в АДРЕСА_1 , раніше не судимої, -
по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, -
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 , ОСОБА_6
представника потерпілої ОСОБА_7
потерпілої ОСОБА_8 ,
представника потерпілої ОСОБА_9
потерпілого ОСОБА_10
У провадженні Щорського районного суду перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
У судовому засіданні представники потерпілих, адвокатів ОСОБА_7 та ОСОБА_9 заявили письмові клопотання про накладення арешту на майно за нормами КПК України з метою забезпечення цивільного позову.
У судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання.
У судовому засіданні захисники обвинуваченої заперечували проти клопотання, оскільки клопотання не відповідає нормам статті 171 КПК України, не зазначено назву майна та співмірність розміру шкоди зазначеної у цивільному позові.
Суд вислухавши думку прокурора, захисників обвинуваченої та потерпілих, приходить до наступного висновку.
За змістом ч.1 ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
За змістом ч.2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
За змістом ч.2 ст. 171 КПК України у клопотанні цивільного позивача у кримінальному провадженні про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третіх осіб для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, повинно бути зазначено: 1) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір позовних вимог; 2) докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.
За змістом п.1 ч.5 ст. 173 КПК України, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає , перелік майна, на яке накладено арешт.
З аналізу вказаних норм процесуального права вбачається, що до клопотання цивільного позивача застосовуються вимоги ч.2, 3 ст. 171 КПК України, оскільки при накладенні арешту на певне майно суд повинен вказати перелік майна, на яке накладено арешт при цьому врахувати співмірність розміру шкоди зазначеної у цивільному позові в порівнянні з вартістю майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову.
Перевірвши зміст клопотань про арешт майна представників потерпілих суд встановив, що в останніх не вказано: перелік і види майна, що належить арештувати на виконання вимог п.2 ч.2 ст. 171 КПК України; докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди на виконання вимог п.2 ч.3 ст. 171 КПК України.
Згідно ч.3 ст. 172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.
Керуючись ст.ст. 369-372 КПК України, суд -
Повернути клопотання представників потерпілих, адвокатів ОСОБА_7 та ОСОБА_9 про арешт на майно, для усунення названих недоліків, встановивши строк 72 години з часу отримання даної ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1