Березівський районний суд Одеської області
21.04.2021
Справа № 494/473/21
Провадження № 1-кс/494/285/21
21.04.2021 року м. Березівка
Березівський районний суд Одеської області у складі:
судді - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання- ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Березівка Одеської області клопотання прокурора Березівської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12020160260000239 від 06.10.2020 року,за правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
16.04.2021 року прокурор Березівської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні №12020160260000239 від 06.10.2020 року, за правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.Вказане клопотання передано до розгляду судді ОСОБА_1 та призначено до судового розгляду на 21.04.2021 року.
На обґрунтування поданого клопотання, прокурор посилався на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що 05.10.2020 року приблизно о 21:00 годині, більш точний час в ході досудового розслідування встановити не надалось можливим, ОСОБА_5 разом зі своєю матір'ю ОСОБА_6 перебували за місцем мешкання, за адресою: АДРЕСА_1 , де з мотивів раптово виниклих неприязних відносин між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 виникла сварка, в ході якої в ОСОБА_5 виник умисел на спричинення своїй матері ОСОБА_6 тілесних ушкоджень.
Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_5 , діючи умисно, протиправно, з мотивів раптово виниклої особистої неприязні, з метою спричинення тілесних ушкоджень, не маючи умислу на вбивство, завдав ОСОБА_6 множинні удари руками та ногами, дерев'яною палицею, по тулубу, голові, верхніх і нижніх кінцівках, чим спричинив ОСОБА_6 тяжкі тілесні ушкодження небезпечні для життя в момент заподіяння, у вигляді закритої черепно-мозкової травми та відкритої черепно-лицьової травми у вигляді субарахноїдальних крововиливів в великі півкулі головного мозку, відкритих переломів кісток носа, правої та лівої вилиць, передніх стінок правої та лівої гайморових пазух; закритої травми грудної клітки у вигляді переломів ребер з пошкодженням пристінної плеври та крововиливом в праву плевральну порожнину, а також легкі та легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я у вигляді забитих ран, саден та синців.
У період часу з 00:00 год. по 04:00 годин 06.10.2020, за місцем мешкання, що розташоване за адресою АДРЕСА_1 , настала смерть ОСОБА_6 від травматичного та геморагічного шоку, обумовленого поєднаною травмою у вигляді закритої черепно-мозкової травми та відкритої черепно-лицьової травми, закритої травми грудної клітки у вигляді множинних переломів правих ребер, що супроводжувались масивною крововтратою, яка знаходиться в прямому причинному зв'язку із спричиненими ОСОБА_5 потерпілій тяжкими тілесними ушкодженнями, небезпечними для життя в момент їх заподіяння.
Дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого.
Ухвалою Березівського районного суду Одеської області від 04.01.2021 року у підготовчому судовому засіданні ОСОБА_5 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. Ухвалою Березівського райсуду від 25.02.2021 року продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 26.04.2021 року.
Прокурор у судовому засіданні 21.04.2021 року клопотання підтримав та просив його задовольнити. Також, посилався на наявність ризиків, що зазначені у клопотанні.
Захисник у судовому засіданні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді продовження строку тримання під вартою заперечив, зазначив, що такий є надто суворим, просив обрати менш суворий запобіжний захід. Зазначив, що ризики на які покликається прокурор не підтверджені.
Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав клопотання прокурора та не заперечив з приводу продовження йому запобіжного заходу у вигляді тримання під варою.
Вивчивши подане клопотання, заслухавши думки учасників судового розгляду, на підставі наданих доказів і доведення їхньої переконливості суд приходить до наступного висновку.
Згідно до положень п.1,2 ч.3 ст.199 КПК України підставою для продовження строку тримання під вартою є продовження існування ризиків, що передбачені ст.177 КПК України та наявність обставин, що перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
На розгляді у Березівському районному суді Одеської області знаходиться кримінальне провадження за №12020160260000239 відносно ОСОБА_5 , у якому він обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.
Водночас, згідно пункту 20-5 розділу ХІ Перехідних положень КПК України передбачені особливості судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях та розгляду окремих питань під час судового провадження, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).
Судом встановлено, що станом на 21.04.2021 року суддя ОСОБА_7 перебуває на лікарняному, а тому розгляд клопотання про продовження строку тримання проводиться суддею ОСОБА_1 . Учасниками кримінального провадження - відводів складу суду не заявлено.
Згідно ч. 1, 3 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини "Тейс проти Румунії", автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
При продовженні запобіжного заходу, суд враховує наявні матеріали кримінального провадження, оцінюючи в сукупності всі обставини, зокрема і тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим.
Суд виходить із принципу презумпції невинуватості і не вирішує наперед процесуальну перспективу пред'явленого обвинувачення, а лише аналізує обґрунтованість та тяжкість його пред'явлення, суспільну небезпеку злочинних дій, в яких обвинувачується ОСОБА_5 .
У судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_5 06.10.2020 року затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
07.10.2020 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.
Обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 121 КК України у повному обсязі підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами.
Ухвалою судді Березівського районного суду Одеської області від 04.01.2021 року обвинуваченому ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який у подальшому продовжений до 26.04.2021 року.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 фактично не проживає за місцем реєстрації: АДРЕСА_2 , останнім часом проживав у матері за адресою: АДРЕСА_1 без реєстрації, не працює, не одружений, не має постійного джерела доходу, тобто не має тісних родинних та соціальних зв'язків, може безперешкодно залишити своє місце проживання, ускладнивши тим самим нормальну діяльність органів досудового розслідування і суду, здійснення правосуддя, що вказує на наявність ризику, передбаченого п.1 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування, суду.
Крім того, обвинувачений ОСОБА_5 не маючи постійного заробітку та постійних джерел доходу, раніше судимий за злочини майнової спрямованості може вчинити інше кримінальне правопорушення, що вказує на наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Дані обставини з урахуванням тяжкості покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим свідчать про те, що ризики, передбачені п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме переховування від органів досудового розслідування та/або суду та вчинення іншого кримінального правопорушення не зменшилися та залишились незмінними.
Вказані вище обставини та наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України виключають об'єктивну можливість щодо застосування до обвинуваченого іншого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 КПК України.
Згідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Кримінальним кодексом України за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про те, що неможливість застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів обумовлена, тим що жоден інший запобіжний захід не забезпечить попередження вказаним ризикам, ураховуючи тяжкість кримінального правопорушення, спроби підозрюваного уникнути відповідальності.
Згідно ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при винесенні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. 177 та ст. 178 КПК України, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Заслухавши думку прокурора, який клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою підтримав та просив його задовольнити, пояснення ОСОБА_5 , його захисника, враховуючи те, що в судовому засіданні прокурором, доведено наявність, на даний час, ризиків, визначених ст. 177 КПК України, беручи до уваги дані про обвинуваченого ОСОБА_5 , тому клопотання підлягає до задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 183, 193-194, 196-197, 200, 372, 376 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора Березівської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12020160260000239 від 06.10.2020 року про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Застосований відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» - продовжити строком на 60 днів, тобто до 19.06.2021 року включно.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Березівський районний суд Одеської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.
Суддя ОСОБА_1