Єдиний унікальний номер 740/3032/18
Провадження № 2/741/21/21
м. Носівка 20 квітня 2021 року
Носівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - судді Киреєва О.В.,
з участю секретаря судового засідання Герасимчук Н.Ю.,
позивача, її представника - адвоката Доманчук О.В.,
представника відповідача ОСОБА_1
та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «РІД» про відшкодування матеріальних збитків,
встановив:
ОСОБА_3 звернулася до суду з цим позовом, мотивуючи його тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_4 . При житті ОСОБА_4 був у складі учасників СТОВ «РІД» та як фізична особа-підприємець здійснював підприємницьку діяльність за наступними видами господарської діяльності - «01.41.0 Надання послуг в рослинництві; облаштування ландшафту. 70.20.0 Здавання в оренду власного нерухомого майна. 71.31.0 Оренда сільськогосподарських машин та устаткування». Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина, до складу якої увійшла частка в статутному капіталі СТОВ «РІД» в розмірі 44 % від загального статутного капіталу товариства, а також комбайн зернозбиральний марки CASE CF-80, 2001 року випуску, заводський номер: НОМЕР_1 , двигун № б/н, об'єм двигуна 8300 см куб., реєстраційний номер: НОМЕР_2 , комбайн зернозбиральний марки CASE 2188, 1995 року випуску, заводський номер: НОМЕР_3 , двигун № НОМЕР_4 , об'єм двигуна 8300 см куб., реєстраційний номер: НОМЕР_5 та інша сільськогосподарська техніка. 22 вересня 2014 року вона (позивач) звернулась до Чотирнадцятої Київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 . Після прийняття спадщини з метою збереження спадкового майна 4 листопада 2014 року вона (позивач) звернулась до директора СТОВ «РІД» Чуприни Миколи Григоровича з вимогою про повернення всієї сільськогосподарської техніки, що належала ОСОБА_4 та перебувала в СТОВ «РІД» в роботі та на зберіганні. ОСОБА_2 не виконав цих вимог та повідомив, що техніка буде їй (позивачу) повернута після оформлення спадкових прав та отримання свідоцтва про право на спадщину. ОСОБА_2 також зазначив, що до отримання нею (позивачем) відповідного свідоцтва спірна сільськогосподарська техніка буде знаходитись у володінні та розпорядженні СТОВ «РІД» відповідно до договору виконаних робіт від 10 червня 2014 року, укладеного між СТОВ «РІД» та ОСОБА_4 , як фізичною-особою підприємцем. 4 листопада 2014 року замість сільськогосподарської техніки ОСОБА_2 у присутності свідків передав їй (позивачу) технічні паспорти на вищевказані зернозбиральні комбайни. У подальшому їй (позивачу) стало відомо, що 10 червня 2014 року між ОСОБА_4 та СТОВ «РІД» було укладено договір на виконання робіт № 5 (далі - Договір), предметом якого є діяльність на комерційній основі договірних сторін з метою підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва шляхом використання наданих виконавцем - ОСОБА_4 сучасних машин європейського класу та впровадження прогресивних технологій по підготовці площ під посів (оранку) та збирання врожаю. Відповідно до пункту 2.1 Договору СТОВ «РІД», як замовник послуг ОСОБА_4 , зобов'язується забезпечити надійну охорону техніки та її супроводження під час перегонів протягом всього періоду її перебування у роботі, при необхідності надавати технічну допомогу тощо. У пункті 5.3 Договору зазначено, що термін дії цього договору - до 1 грудня 2014 року. 2 серпня 2014 року між ОСОБА_4 та СТОВ «РІД» було підписано акт приймання-виконання робіт за червень-липень відповідно до умов Договору. Не зважаючи на смерть ОСОБА_4 СТОВ «РІД» продовжило використовувати вказану сільськогосподарську техніку, як для задоволення своїх економічних потреб, так і використовувати на інших господарствах. 4 липня 2016 року Ніжинським міськрайонним судом Чернігівської області у справі № 740/1664/16-ц за її (позивача) позовом до СТОВ «РІД» про стягнення боргу за договором на виконання робіт було ухвалено рішення, яке оскаржувалося та було залишено без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 квітня 2017 року, відповідно до якого вирішено стягнути з СТОВ «РІД» на її користь заборгованість за договором на виконання робіт № 5 від 10 червня 2014 року в розмірі 185 450,38 грн. Відповідно до висновку суду касаційної інстанції вона (позивач) не стала правонаступником за зобов'язаннями ОСОБА_4 , як суб'єкта підприємницької діяльності, у тому числі по виконанню зобов'язань згідно з умовами Договору. Роботи по виконанню умов Договору ОСОБА_4 після смерті не виконувались, а тому вона (позивач) вважає, що з серпня місяця 2014 року СТОВ «РІД» було використано сільськогосподарську техніку без належної законної підстави та за відсутності згоди спадкоємців. Відповідно до акту приймання виконаних робіт за серпень-жовтень 2014 року з метою задоволення своїх економічних та підприємницьких потреб використання сільськогосподарської техніки СТОВ «РІД» відбувалось до листопада 2014 року, але після цього сільськогосподарська техніка не була їй (позивачу) повернута. У жодному з листів СТОВ «РІД» не повідомляло її (позивача) про можливість забрати належну сільськогосподарську техніку з тракторного стану с. Сальне Ніжинського району Чернігівської області, яке у той період перебувало під охороною та в користуванні СТОВ «РІД». 19 лютого 2015 року вона (позивач) отримала свідоцтво про право на спадщину за законом, відповідно до якого спадщина, на яку видано це свідоцтво складається з комбайна CASE CF-80 та комбайна CASE 2188. Отримавши вказане вище свідоцтво про право на спадщину за законом, вона (позивач) розпочала оформлення документів для державної реєстрації сільськогосподарської техніки, на підставі чого повинна була забрати її у СТОВ «РІД». 2 березня 2015 року спеціалістом ТОВ «ДЕСНА-ТРАНС» ОСОБА_5 було складено висновки спеціаліста з проведення обстеження машин на відповідність ідентифікаційних номерів і супровідних документів на предмет фальсифікації за №№ 000767, 000766. Відповідно до тексту вказаних висновків спеціаліста за її (позивача) заявою було проведено обстеження заводських (ідентифікаційних) номерів машин та реєстраційних, супровідних документів комбайна CASE CF-80 та комбайна CASE 2188, за результатом проведення якого було складено висновок про те, що при огляді обох комбайнів ідентифікаційні таблички в наявності, ідентифікаційні номери відповідають супровідним документами, ознак механічного втрачання та фальсифікації не виявлено. Під час огляду комбайнів спеціалістом ОСОБА_5 будь-яких пошкоджень техніки не було виявлено. 6 квітня 2015 року Держсільгоспінспекцією м. Києва їй (позивачу) були видані свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_6 , НОМЕР_7 на Комбайн CASE CF-80 та Комбайн CASE 2188. Після цього вона (позивач) зателефонувала до директора СТОВ «РІД» ОСОБА_2 та повідомила про те, що 22 травня 2015 року приїде забирати сільськогосподарську техніку з тракторного стану. 22 травня 2015 року у присутності ОСОБА_6 , слідчого ОСОБА_7 , трьох запрошених нею (позивачем) комбайнерів для транспортування комбайнів до смт. Лосинівка Ніжинського району Чернігівської області та працівників СТОВ «РІД» забрати сільськогосподарську техніку вона (позивач) не змогла, так як ні на одному з комбайнів комбайнери не змогли запустити двигуни. ОСОБА_2 вчинялись перешкоди у відібранні такої техніки. Цього дня ОСОБА_2 надав їй (позивачу) лише ключі від успадкованих комбайнів. У зв'язку із цим вона (позивач) була змушена в письмову порядку звернутись до СТОВ «РІД» з вимогою про повернення належної їй сільськогосподарської техніки. У відповідь на її (позивача) звернення СТОВ «РІД» направило їй два листи від 8 червня 2015 року № 049 та від 8 липня 2015 року № 058 з повідомленнями про те, що в строк до 17 червня 2015 року та в строк до 27 липня 2015 року просять її забрати сільськогосподарську техніку з території тракторного стану СТОВ «РІД». 24 липня 2015 року вона (позивач) повторно приїхала на тракторний стан с. Сальне з метою забрати сільськогосподарську техніку, але як виявилось техніка була навмисно пошкоджена. Цього ж дня, слідчим СВ Ніжинського MB УМВС України в Чернігівській області Грек М.І. на підставі вказівки оперативного чергового в присутності понятих ОСОБА_8 , 1968 року народження, та ОСОБА_9 , 1962 року народження, було складено протокол огляду місця події і за проведеним оглядом на комбайні CASE 2188 виявлено розрив переднього правого скату, колесо було в накачаному стані, на даному комбайні на кукурудзяній жатці на розподілювачі мається металева накладка та теліжка для транспортування жатки має пошкодження у вигляді спущеного колеса. Візуально вона (позивач) помітила, що інший комбайн також має пошкодження та на обох комбайнах відсутні акумулятори. Після огляду, у результаті виявлення пошкоджень комбайнів вона (позивач) звернулась до правоохоронних органів з заявою про вчинення злочину. Лише 25 жовтня 2015 року на підставі ухвали суду було зареєстроване кримінальне провадження № 12015270180001807 за фактом пошкодження сільськогосподарської техніки (попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 194 КК України), в межах якого проводилось досудове розслідування, але винних осіб так і не було притягнуто до кримінальної відповідальності. 20 серпня 2015 року між нею (позивачем) та Чернігівською філією ТОВ «Судова незалежна експертиза України» було укладено договір про проведення. експертного дослідження, на вирішення експертів були поставлені наступні питання, а саме: яка вартість відновлювального ремонту комбайнів CASE CF-80 та CASE 2188, пошкоджених внаслідок протиправних дій третіх осіб, та яка вартість матеріального збитку, завданого власнику комбайнів CASE CF-80 та НОМЕР_8 у результаті таких пошкоджень. 22 серпня 2015 року експертом ТОВ «Судова незалежна експертиза України» ОСОБА_10 відбувся огляд сільськогосподарської техніки на тракторному стані с. Сальне Ніжинського району Чернігівської області, але експертний висновок складено не було, оскільки вказаний договір про проведення експертного дослідження був достроково розірваний. 5 жовтня 2015 року між нею (позивачем) та товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЙТЕН МАШИНЕРІ УКРАЇНА» було укладено договір про надання послуг № СО -7633, предметом якого є надання послуг по ремонту та технічному обслуговуванню сільськогосподарської техніки (послуги можуть включати дефектовку, відновлення та наладку механічних та автоматичних систем, гідравліки, електричного обладнання, їх профілактичне обслуговування, гарантійне та післягарантійне обслуговування, аварійний ремонт та заміна деталей, вузлів або елементів, що вийшли з ладу, а також консультації). 9 жовтня 2015 року спеціалістом-інженером ТОВ «ТАИТЕН МАШИНЕРІ УКРАЇНА» (інженер-діагност по сільськогосподарській техніці) у її (позивача) присутності було оглянуто сільськогосподарську техніку на тракторному стані. Інженер-діагност, пропрацювавши цілий день з технікою, комбайни не зміг завести. Зі слів інженера сільськогосподарська техніка перебуває в пошкодженому та в несправному стані, що зумовлює неможливість її подальшої експлуатації. Під час огляду техніки було виявлено наступні візуальні пошкодження: комбайн CASE CF 80 - комбайн не заводиться, пошкоджена електросистема, перерізана проводка, зняті ремені, відсутні 2 оригінальних акумулятори на 140 А/год, пошкоджені клеми; комбайн CASE 2188 - комбайн не заводиться, вузли та агрегати в не робочому стані, електричний насос підкачки в непридатному стані, в передньому правому колесі зверху міститься наскрізний отвір, зроблений гострим металевим предметом; праве заднє колесо з повздовжнім порізом, гідравлічні шланги пропускають витік масла, відсутній лівий габарит на сходинці оператора, зігнута і зварена драбина в кабіну оператора, пошкоджена електросистема, пошкоджена проводка електроосвітлення табла, перерізана проводка, шланги залиті мазутом, відсутня фара, ходова повністю в непридатному стані; знятий стартер; рапсовий стіл ПРБЖ - 7,3 марки RT 1352000 № 2524 - відсутні горизонтальні ножі, приводні механізми, в тому числі кардан, пас, варіатор, ланцюгова передача, гідромотор. В цілому рапсовий стіл розукомплектований, до експлуатації не придатний; візок для жатки ZD -TWS № 25-06498 (до комбайну CASE CF80) - відсутні 3 колеса, опорне колесо дишла зламане зі стійкою, в цілому візок до експлуатації не придатний; 6-ти рядна жатка «Geringoff Rota Disk» - пошкоджений центральний ліфтер, відсутній монітор регулювання обдирних пластин - основні механізми відсутні, які приводять жатку в робочий стан; жатка зернова (до комбайну CASE 2188) - не робоча: знята коса, вставлена ржава і заварена, знята основна деталь МКШ, за допомогою якої приводиться жатка в роботу. У зв'язку із цим було прийнято рішення про проведення діагностики техніки у м. Києві. За результатами проведеного дослідження було встановлено, що вартість складових запчастин, деталей вузлів, агрегатів тощо, що підлягають заміні/відновленню у вказаній вище сільськогосподарської техніки складає 2 693 210,19 грн., з яких 1 434 866,64 грн. складає ремонт комбайну CASE 2188 та 1 258 343,55 грн. - ремонт комбайну CASE CF80, жатки Geringoff Rota Disk, жатки зернової до комбайну CASE AXIAL FLOW 2188, візка для жатки ZD -TWS № 25-06498 та рапсового столу ПРБЖ-7,3 марки RT 1352000. У результаті проведеного дослідження фахівцями ТОВ «ТАЙТЕН МАШИНЕРІ УКРАЇНА» їй (позивачу) було повідомлено, що вказана сільськогосподарська техніка є непридатною для використання. Водночас за наявними документами, що містяться в матеріалах кримінального провадження № 12015270180001807 від 25 жовтня 2015 року за фактом пошкодження сільськогосподарської техніки, є підтвердження ОСОБА_2 , комбайнерів та інших працівників СТОВ «РІД» про те, що обидва комбайни та сільськогосподарська техніка восени 2014 року були в робочому стані. Вона (позивач) вважає, що як після смерті ОСОБА_4 , так і після жовтня 2014 року, відбулось незаконне збереження СТОВ «РІД» вищевказаної сільськогосподарської техніки, що призвело до спричинення їй матеріальних збитків, внаслідок її умисного пошкодження на території тракторного стану с. Сальне Ніжинського району Чернігівської області, що перебуває під охороною та в користуванні СТОВ «РІД». Загальний розмір матеріальних збитків, спричинених СТОВ «РІД» у результаті незаконного та безпідставного збереження вищевказаної сільськогосподарської техніки, визначений кваліфікаційним оцінювачем ОСОБА_11 , складає 3 352 255 грн. У результаті незаконного та безпідставного збереження СТОВ «РІД» вищевказаної сільськогосподарської техніки, що призвело до її пошкодження, розкомплектування та погіршення стану, вона (позивач) зазнала грошових витрат (втрат) по проведенню її діагностування спеціалістами інженерами, які приїжджали на сервісних автомобілях, отримання відповідних відомостей по дефектуванню техніки, її транспортування, перевезення та зберігання. Такі витрати були вчинені нею (позивачем) задля усунення та убезпечення від подальших негативних наслідків від зазначених дій СТОВ «РІД» та з метою відновлення та захисту її прав на майно та відшкодування шкоди. Загальна сума цих грошових витрат складає 66 435, 65 грн. Станом на 28 січня 2019 року нею (позивачем) понесено судові витрати, що складають судовий збір та витрати, пов'язані із розглядом, справи на суму 45 170 грн., у подальшому вона планує понести судові витрати у розмірі 60 000 грн.
ОСОБА_3 просила суд:
- стягнути з СТОВ «РІД» на її користь грошові кошти в розмірі 3 418 690,65 грн. в рахунок відшкодування спричинених матеріальних збитків (матеріальної шкоди);
- стягнути з СТОВ «РІД» на її користь судові витрати, у тому числі судовий збір, витрати, пов'язані з розглядом справи, та витрати, що пов'язані з явкою до суду, у розмірі 105 170 грн.
У судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав, які зазначені у позовній заяві, просили їх задовольнити, позивач пояснила, що вона та її покійний чоловік були кумами з ОСОБА_2 . Після смерті ОСОБА_4 відносини з ОСОБА_2 зіпсувалися. У грудні 2014 року та травні 2015 року через сварки з ОСОБА_2 вона не могла забрати комбайни. У жовтні 2015 рок один комбайн було завантажено краном на трал та перевезено у м. Київ.
У судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнав повністю, зазначив, що вважає їх повністю безпідставними і необґрунтованим, просив відмовити у їх задоволенні з підстав, які зазначені у відзиві на позовну заяву, суть якого зводиться до того, що 10 червня 2014 року між СТОВ «РІД» (замовник) та ФОП ОСОБА_4 (виконавець), який на той час також був і учасником цього товариства з часткою в статутному капіталі 44%, було укладено договір на виконання робіт № 5. Відповідно до п. 1.1 вказаного договору його предметом є діяльність на комерційній основі договірних сторін з метою підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва шляхом використання наданих виконавцем сучасних машин європейського класу та впровадження прогресивних технологій по підготовці площ під посів (оранку) та збирання урожаю. Права та обов'язки сторін вказаного договору визначені в пунктах 2.1. та 2.2. За умовами договору на виконання робіт № 5 від 10 червня 2014 року відповідач, зокрема, був зобов'язаний забезпечити надійну охорону техніки та її супроводження лише під час перегонів протягом всього періоду її перебування у роботі, а отже, відповідач не брав на себе обов'язку охороняти техніку під час її стоянки чи зберігання не під час її перегонів, відповідач також не брав на себе обов'язку зберігати техніку як під час дії договору, так і після закінчення його дій. Правовий аналіз умов цього договору вказує на те, що техніка у володіння відповідача взагалі не передавалася і в володінні останнього ніколи не перебувала, оскільки такі умови договором не передбачені. За умовами договору здійснювати технічне забезпечення і обслуговування техніки та організувати її ефективне використання і забезпечити виділену техніку запасними частинами було обов'язком виконавця, тобто, ФОП ОСОБА_4 . Відповідач не повинен був здійснювати будь-який ремонт, технічне обслуговування техніки тощо після закінчення збирання врожаю. Спір щодо розрахунків за виконані роботи на підставі вищевказаного договору вирішений рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 4 липня 2016 року в справі № 740/1664/16-ц, яке набрало законної сили 5 квітня 2017 року згідно ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 квітня 2017 року. Договір на виконання робіт № 5 від 10 червня 2014 року був укладений строком до 1 грудня 2014 року. Беручи до уваги, що ОСОБА_4 уклав договір з відповідачем як фізична особа-підприємець, то в силу ст. ст. 608, 1218 ЦК України вказаний договір припинив свою дію з моменту смерті ОСОБА_4 , тобто 6 серпня 2014 року, оскільки у цьому договорі його зобов'язання є нерозривно пов'язаними з його особою, право на здійснення підприємницької діяльності не переходить до спадкоємців у порядку спадкування. Рішенням Ніжинського міськрайонного суду від 4 липня 2016 року у справі № 740/1664/16-ц встановлено, що між спадкоємицею ОСОБА_4 - ОСОБА_3 та СТОВ «РІД» не існувало договірних зобов'язань. Разом з цим, суд встановив, що сільськогосподарська техніка ОСОБА_4 здійснювала збирання врожаю на полях відповідача протягом серпня - жовтня 2014 року. За виконані роботи судом стягнуто з відповідача відповідну суму грошових коштів, яка в подальшому відповідачем була сплачена позивачеві. Після збирання врожаю у жовтні 2014 року зернозбиральні комбайни CASЕ CF-80, 2001 року випуску, заводський номер НОМЕР_1 та CASЕ 2188, 1995 року випуску, заводський номер НОМЕР_3 , з приналежним до них обладнанням (жатки, візок для жатки, рапсовий стіл) перебували в робочому стані, після цього ніким не використовувалися і були поставлені в с. Сальне Ніжинського району Чернігівської області біля майстерні, якою користується відповідач. Після виконання робіт на умовах договору на виконання робіт № 5 від 10 червня 2014 року вищевказана сільськогосподарська техніка перебувала в робочому стані і пошкодженою не була. 2 березня 2015 року під час огляду комбайнів спеціалістом ОСОБА_5 будь-яких пошкоджень техніки також не було виявлено. Протягом шести місяців від дня смерті ОСОБА_4 відповідач не володів і не міг володіти інформацією, хто є його спадкоємцем і має право на спадкове майно, щоб передати свідоцтва про реєстрацію машин та ключі від вищезазначених комбайнів, які були принесені до офісу відповідача механізаторами, що працювали на цій техніці, після закінчення збирання урожаю в жовтні 2014 року. Відповідач не був зобов'язаний ні перед ким здійснювати зберігання вказаної техніки та обладнання. Позивач, яка достовірно знала про знаходження спірної техніки в с. Сальне Ніжинського району Чернігівської області, бажаючи прийняти спадщину, не мала жодних перешкод реалізувати свої права на охорону спадкового майна у порядку, визначеному ст. 1283 ЦК України. Позивач повинна була сама вжити заходів щодо збереження цього майна до закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Вживати такі заходи відповідач зобов'язаний не був. Після того, як позивач одержала свідоцтва про право на спадщину за законом та свідоцтва про реєстрацію машин на комбайни зернозбиральні CASЕ CF-80, 2001 року випуску, заводський номер НОМЕР_1 та НОМЕР_9 , 1995 року випуску, заводський номер НОМЕР_3 , відповідач неодноразово, в тому числі й письмово, звертався до позивача з проханням забрати вищевказане майно з тракторного стану товариства, оскільки воно заважає діяльності товариства. Однак, не зважаючи на звернення відповідача, позивач, замість того, щоб вчасно забрати своє майно та дати йому лад, неодноразово намагалася інсценувати обставини, що відповідач нібито перешкоджає їй у цьому. Ті факти, що запрошені позивачем особи при спробах перегону комбайнів до іншого місця стоянки не змогли запустити в них двигуни, пояснюється тим, що комбайни перебували в експлуатації CASE СF-80 з 2001 року, a CASЕ 2188 - з 1995 року, тобто 14 і 20 років відповідно, що для техніки такого виду, яка при експлуатації зазнає великих щосезонних навантажень та фізичного зносу є значним строком або й критичним. Запрошені позивачем особи, очевидно, не мали достатніх умінь і навичок по роботі з такою технікою, а працівників, які на ній працювали до останньою дня, позивач не залучала. Після кожного зернозбирального сезону ОСОБА_4 проводив профілактичні та ремонтно-відновлювальні роботи для приведення техніки в нормальний експлуатаційний стан на наступний сезон, витрачаючи на це не одну сотню тисяч гривень. Так мала вчинити й позивач, успадкувавши це майно, після зернозбиральних робіт сезону 2014 року. Проводити такі роботи відповідач не був зобов'язаний ні за законом, ні за умовами договору на виконання робіт № 5 від 10 червня 2014 року. Як на правову підставу свого позову позивач посилається на положення ст.ст. 1212 та 1214 ЦК України. Відповідач вважає, що таке тлумачення та застосування зазначених норм матеріального права є помилковим і юридично неспроможним. У вказаних нормах мова йде про правовідносини, за яких особа незаконно набула або зберегла майно у себе. Однак, як вже було зазначено вище, ні за умовами договору на виконання робіт № 5 від 10 червня 2014 року, ні в результаті фактичних дій відповідача, вищевказане майно у володіння відповідача ніколи не передавалося і в такому володінні не перебувало. У спірних правовідносинах відсутній факт незаконного набуття чи незаконного збереження відповідачем майна у себе. Відповідач спірною сільськогосподарською технікою взагалі ніколи не володів, не набував її і не зберігав у себе. У спірних правовідносинах має місце факт безвідповідального і некомпетентного ставлення самого позивача до свого майна та недбалого ставлення до нього і його збереження. Позивачем не надано суду жодного доказу і не наведено жодного аргументу щодо неправомірності дій відповідача і щодо наявності причинно-наслідкового зв'язку між такими діями та шкодою. Позивачем не наведено жодного конкретного аргументу та не надано жодного належного і допустимого доказу того, що майну позивача дійсно була спричинена шкода. Посилання позивача на необхідність проведення коштовного ремонту успадкованої нею сільськогосподарської техніки та обладнання фактично зводяться до необхідності проведення капітального ремонту після тривалої експлуатації техніки її попереднім власником і не проведення за цей період капітальних ремонтів. При цьому, позивачем не вказано на жодну несправність техніки, яка за своїм характером та механізмом виникнення є наслідком чиїхось протиправних дій та умисного пошкодження майна. Позивачем не надано жодного належного і допустимого доказу, який би підтверджував наявність ознак умисного пошкодження майна. Позивач успадкувала старі комбайни, які перебували у звичайному експлуатаційному стані. Підтікання мастила, наявність вм'ятин, зварювальних швів, пошкоджень фарбового покриття, відсутність деяких деталей не основного функціоналу, зношеність гумових деталей та деталей, які в процесі експлуатації зазнають великих навантажень тощо - це звичайний стан для сільськогосподарської техніки, що тривалий час експлуатувалася без капітального ремонту та майже відпрацювала свій ресурс. Посилання позивача на необхідність проведення ремонтних робіт щодо успадкованої нею сільськогосподарської техніки та обладнання на суму 2 693 210,19 грн., яка визначена ТОВ «ТАЙТЕН МАШИНЕРІ УКРАЇНА», як комерційним виконавцем ремонтних робіт, якому позивачем було надано право самостійно визначити обсяги та вартість робіт, а отже - суму власного доходу, вказує на недобросовісні намагання позивача за рахунок відповідача провести капітальний ремонт своєї сільськогосподарської техніки та обладнання, а вартість ремонту - це результат комерційної договірної діяльності ТОВ «ТАЙТЕН МАШИНЕРІ УКРАЇНА» та його відносин з позивачем і визначена цим товариством сума не може братися судом до уваги. У прохальній частині позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача не 2 693 210,19 грн., а 3 152 608,49 грн., але будь-яких обґрунтувань та розрахунків щодо походження такої суми позовна заява не містить. Не додано позивачем до позовної заяви і доказів на вказану суму. Мотиви інсценування позивачем обставин, на які вона посилається як на підстави позову у даній справі пояснюються гострим конфліктом між позивачем та директором і одним з учасників товариства ОСОБА_2 , який виник у ході спору щодо частки ОСОБА_4 у статутному капіталі товариства. На день смерті ОСОБА_4 йому належала частка в статутному капіталі вказаного товариства у розмірі 44 %. Цю частку успадкувала позивач та одержала свідоцтво про право на спадщину за законом. Після того, як позивачу рішенням загальних зборів товариства було відмовлено у прийнятті до складу учасників товариства та запропоновано одержати компенсацію вартості майна товариства пропорційно розміру успадкованої частки, позивач висунула претензій на вартість майна товариства, що відповідає 78% частки його статутного капіталу, розпочала цілий ряд судових спорів зі СТОВ «РІД», подала понад десять заяв про начебто вчинення ОСОБА_2 кримінальних правопорушень по відношенню до неї. Більшість з кримінальних проваджень закрита, підозра ОСОБА_2 не повідомлялася.
У судовому засіданні третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_2 пояснив, що ОСОБА_4 був його кумом, знав де і як заробити гроші. У 2008 році ОСОБА_4 придбав два комбайни, які працювали на землях СТОВ «РІД» та в інших господарствах. Комбайни ОСОБА_4 зберігалися на тракторному стані с. Сальне, але коштів за зберігання комбайнів він ( ОСОБА_2 ) з кума не брав. Після закінчення сезону збирання врожаю комбайни зберігалися на тракторному стані СТОВ «РІД». Комбайн, який залишився стояти, справний, з нього зняли лише акумулятор. Комбайн стоїть в ангарі, куди заїхав сам заднім ходом.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_12 дав показання, суть яких зводиться до того, що у 2014 році він працював на комбайні CASE-80, який належав ОСОБА_4 . Після закінчення обмолоту соняху він (свідок) почистив комбайн, поставив його на зберігання, за вказівкою ОСОБА_13 зняв акумулятори та здав їх у склад.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_14 дав показання, суть яких зводиться до того, що з 2004 року він працює у СТОВ «РІД» механізатором, трактористом та комбайнером. На комбайні CASE-2188, який належав ОСОБА_4 , він (свідок) працював з 2008 року до 2014 року. У жовтні-листопаді 2014 року остання культура, яку молотили цим комбайном, була кукурудза. Він (свідок) залишив комбайн в с. Сальне в тракторному парку під відкритим небом. Тракторний парк охороняється, сторонні особи не можуть вільно зайти на його територію.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_13 дав показання, суть яких зводиться до того, що він працює головним інженером у СТОВ «РІД». Йому (свідку) відомо, що ОСОБА_4 придбав два комбайни. У 2014 році ці комбайни відробили сезон і справними заїхали в тракторний парк, на який сторонні особи не заходять. У жовтні 2015 року позивач забрала комбайн, намагалася забрати жатку, яка не належала ОСОБА_4 .
У судовому засіданні свідок ОСОБА_15 дав показання, суть яких зводиться до того, що він працює охоронником СТОВ «РІД», охороняє техніку на тракторному стані. Комбайн ОСОБА_4 стоїть на тракторному стані у с. Сальне.
У судовому засіданні експерт ОСОБА_16 на запитання відповів, що він проводив експертизу, яка була призначена судом у рамках цієї цивільної справи. За результатами проведення експертизи він склав висновок, у якому визначив ринкову вартість укомплектованих та працездатних комбайнів CASE-80, CASE-2188 та іншої досліджуваної сільськогосподарської техніки, а також прийшов до висновку, що відновлення досліджуваної сільськогосподарської техніки, яка має значні пошкодження, несправності деталей, вузлів, агрегатів та неукомплектованість, позбавлено сенсу як з технічної, так і з економічної точки зору. Досліджувані об'єкти, як майно, втрачено в повному обсязі. Встановити та відокремити умисне пошкодження об'єкта дослідження від всього переліку пошкоджень не виявляється за можливе, тому встановити суму матеріальних збитків, спричинених ОСОБА_3 унаслідок умисного пошкодження належної їй сільськогосподарської техніки, не виявляється за можливе.
Вислухавши пояснення учасників справи, допитавши свідків, вивчивши і дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
У судовому засіданні встановлено, що 10 червня 2014 року між ОСОБА_4 та СТОВ «РІД» було укладено договір на виконання робіт № 5, предметом якого є діяльність на комерційній основі договірних сторін з метою підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва шляхом використання наданих виконавцем - ОСОБА_4 сучасних машин європейського класу та впровадження прогресивних технологій по підготовці площ під посів (оранку) та збирання врожаю.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 25).
Відповідно до ч. 4 ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
Відповідно до ч. 1 ст. 608 ЦК України зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.
У судовому засіданні встановлено, що відносини між ОСОБА_4 та СТОВ «РІД» відповідно до договору № 5 від 10 червня 2014 року були припиненні.
Суд вважає, що починаючи з 7 серпня 2014 року СТОВ «РІД» зберегло майно (комбайни та сільськогосподарську техніку, яка належала ОСОБА_4 ), так як набувало нові цінності, збільшувало кількість та вартість свого майна, фактично зберігало та зберігає майно, яке неминуче мало б вибути з володіння СТОВ «РІД». Збереження майна відповідачем мало місце саме за рахунок майна ОСОБА_4 СТОВ «РІД» не мало правової підстави для збереження майна ОСОБА_4 .
У судовому засіданні було встановлено і не заперечувалося відповідачем, що 4 листопада 2014 року позивач зверталася з вимогою до СТОВ «РІД» про повернення майна ОСОБА_4 , але отримала лише технічні паспорти на комбайни.
У судовому засіданні встановлено, що у травні 2015 року позивач мала намір забрати техніку з тракторного стану СТОВ «РІД», але була позбавлена можливості це зробити, оскільки комбайни були пошкоджені та їх вивезення було не можливим, що підтверджується матеріалами справи (том 1 а.с. 76).
У судовому засіданні встановлено, що СТОВ «РІД» було відомо про те, що вони володіють майном ОСОБА_4 без достатніх правових підстав, що підтверджується перепискою відповідача з позивачем від 15 та 30 січня 2015 року (том 1 а.с. 67; 69), повідомленням СТОВ «РІД» від 8 червня та 8 липня 2015 року (том 1 а.с. 71; 72), в якому товариство зазначає, що техніка ОСОБА_4 на території відповідача перебуває незаконно, повідомленням від 8 лютого 2016 року (том 1 а.с. 73), з якого вбачається, що відповідач пропонує забрати з тракторного стану рапсові столи, зернові жатки до комбайнів, візки для транспортування зернових жаток та комбайн.
Відповідно до ч. 1 ст. 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.
У судовому засіданні встановлено, що у 2014 році комбайни своїм ходом заїхали на тракторний стан СТОВ «РІД», територія тракторного стану охороняється працівниками СТОВ «РІД», сторонні особи не мають доступу на територію тракторного стану.
Відповідно до ухвали суду було проведено експертизу та отримано висновок експерта від 21 квітня 2020 року, яким визначено ринкову вартість сільськогосподарської техніки та вирішено питання про можливість проведення ремонтно-відновлювальних робіт зазначених транспортних засобів, їх складових.
Висновок експерта від 21 квітня 2020 року суд визнає належним та допустимим доказом, оскільки він добутий відповідно до чинного законодавства, експерт був попереджений про кримінальну відповідальність, відповів на постановлені питання, які стосуються предмета позову, у суду не виникло сумнівів щодо їх правильності.
Висновок експертів від 30 грудня 2016 року за результатами проведення комісійної судової авто товарознавчої експертизи в рамках кримінального провадження № 12015270180001807 (том 1 а.с. 136-156), висновок експертів від 28 травня 2020 року за результатами проведення комплексної судової інженерно-транспортної, трасологічної та транспортно-товарознавчої експертизи в рамках кримінального провадження № 42018100000000053 (том 4 а.с. 53-100), звіти про незалежну оцінку та консультативні висновки про вартість жаток зернових, комбайнів, візка для жатки, начіпного пристрою для збирання ріпаку (том 2 а.с. 78-126; 146-243) суд визнає не належними доказами, оскільки висновки експертів проведені по кримінальних провадженнях, не стосуються питань, які є предметом даного спору, а звіти та консультативні висновки виконані ФОП, який хоч і має кваліфікаційне свідоцтво оцінювача, сертифікат суб'єкта оціночної діяльності, але не був попереджений про кримінальну відповідальність.
Відповідно до висновку експерта від 21 квітня 2020 року встановити та відокремити умисне пошкодження об'єкта дослідження від всього переліку пошкоджень не виявляється за можливе, тому встановити суму матеріальних збитків, які спричинені позивачу внаслідок умисного пошкодження належної їй сільськогосподарської техніки не виявляється за можливе. За результатами проведеного зовнішнього огляду встановлено, що досліджувані об'єкти (в тому числі комбайн, який зберігається у с. Софіївська Борщагівка, та комбайн, який зберігається в с. Сальне) мають значні пошкодження, несправності деталей, вузлів та агрегатів та некомплектність. З огляду на наявні пошкодження для їх відновлення необхідно виконати комплекс робіт та використати номенклатуру складових, що підлягають заміні, сукупність яких за своїм переліком співставні з виготовленням нового комбайну, жаток, візків до них та рапсових столів.
Тобто, відновлення досліджуваної сільськогосподарської техніки, позбавлено сенсу, як з технологічної, так і з економічної точки зору.
Відповідно до результатів зовнішнього огляду та проведеного дослідження встановлено, що досліджувані об'єкти, як майно, втрачені в повному обсязі.
Матеріальний збиток, заподіяний власнику досліджуваної техніки внаслідок пошкодження, визнається таким, що дорівнює його дійсній ринковій вартості на момент пошкодження станом цін на момент проведення експертизи, тобто з відповідним строком експлуатації кожного транспортного засобу.
При визначенні розміру матеріальних збитків, які підлягають відшкодуванню позивачу, суд бере до уваги суми, визначені експертом у п.п. 5.1-5.7 висновку експерта від 21 квітня 2020 року.
До стягнення з відповідача на користь позивача підлягає вартість:
- зернозбирального комбайна CASE CF-80, яка становить 944 263 грн.;
- зернозбирального комбайна CASE 2188, яка становить 1 082 514 грн.;
- візка для жатки CASE CF-80, яка становить 34 875 грн.;
- жатки зернової марки CASE 1030 до комбайну CASE CF-80, яка становить 57 006 грн.;
- жатки зернової CASE 1030 до комбайну CASE 2188, яка становить 141 144 грн.;
- начіпного пристрою для збирання ріпаку (рапсовий стіл) типу ПРБЖ - 7,3, яка становить 27 336 грн.;
- шестирядної жатки «Geringoff Rota Disk», яка становить 294 080 грн.
Представник відповідача не надав суду доказів того, що позивач у жовтні 2015 року вивезла комбайн з тракторного стану СТОВ «РІД» у технічно справному стані, без пошкоджень.
Представник відповідача не надав суду доказів, які б спростували висновок експерта від 21 квітня 2020 року щодо розміру матеріального збитку.
У заяві про збільшення розміру позовних вимог позивач просила відшкодувати їй збитки, визначені звітами та консультативними висновками, та витрати по проведенню діагностування сільськогосподарської техніки спеціалістами інженерами, які приїжджали на сервісних автомобілях, отримання відповідних відомостей по дефектуванню техніки, її транспортування, перевезення та зберігання. Такі витрати були вчинені позивачем за для усунення та убезпечення від подальших негативних наслідків від дій відповідача та з метою відновлення і захисту прав на майно та відшкодування шкоди.
Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов'язує.
Вирішуючи питання про стягнення витрат позивача на зберігання сільськогосподарської техніки у розмірі 6 200 грн., суд приходить до висновку, що вони не підлягають відшкодуванню.
Проаналізувавши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування спричинених матеріальних збитків підлягають стягненню грошові кошти у розмірі 2 641 453,65 грн.
Доводи представника відповідача про те, що позивач не надала суду жодного доказу щодо неправомірності дій відповідача і наявності причинно-наслідкового зв'язку між такими діями та шкодою, суд визнає надуманими та такими, що не заслуговують на увагу, оскільки за змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов'язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов'язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов'язаннях. Натомість, для кондикційних зобов'язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду з цим позовом позивач сплатила судовий збір у розмірі 8 810 грн. (том 1 а.с. 15), при подачі заяви про забезпечення позову - в розмірі 352,40 грн. (том 2 а.с. 29), при подачі заяви про збільшення розміру позовних вимог від 28 січня 2019 року - у розмірі 528,16 грн. (том 2 а.с. 131).
При подачі позивачем заяви про збільшення розміру позовних вимог, тобто станом на 2019 рік, максимальний розмір судового збору за подачу до суду позовної заяви майнового характеру становив 9 605 грн., а позивачем фактично було сплачено судовий збір у загальному розмірі 9 338,16 грн., що на 266,84 грн. менше ніж було передбачено Законом України «Про судовий збір».
За таких обставин з позивача в дохід держави підлягає стягненню недоплачена при подачі заяви про збільшення розміру позовних вимог сума судового збору в розмірі 266,84 грн.
У судовому засіданні встановлено, що позивач також понесла судові витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 36 000 грн. (том 1 а.с. 209-212).
При вирішенні питання про розподілі судових витрат суд не враховує 360 грн., які були сплачені позивачем на користь банківської установи за прийом платежів (том 1 а.с. 212), оскільки ці витрати не віднесені законом до судових витрат.
Позивачем не надано суду доказів понесення судових витрат на загальну суму 45 170 грн., а також доказів про те, що після 28 січня 2019 року і до дня ухвалення судового рішення позивач понесла витрати на оплату послуг експертів та експертних установ щодо проведення експертного дослідження сільськогосподарської техніки у розмірі 50 000 грн. та 10 000 грн. витрат, що пов'язані з явкою до суду її та її представника.
Позовні вимоги задоволено на 77,27 % (позивач просила стягнути 3 418 690,65 грн., судом задовольняються вимоги на суму 2 641 453,65 грн., що становить 77,27 %), а тому з відповідача на користь позивача підлягають присудженню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 7 421,78 грн. та витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, в розмірі 27 817,20 грн.
У судовому засіданні встановлено, що відповідачем було понесено витрати на проведення по справі автотоварознавчої експертизи у розмірі 43 960 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 45 000 грн., що підтверджується матеріалами справи (том 3 а.с. 236-243).
За таких обставин відповідно до ст. 141 ЦПК України з позивача на користь відповідача підлягають присудженню 22,73 % зазначених судових витрат, що становить відповідно 9 992,11 грн. та 10 228,50 грн.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Керуючись ст.ст. 76-81, 141, 259, 263, 264, 265, 273, 354 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.
Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «РІД», код ЄДРПОУ 30911133, місцезнаходження: с. Сальне Ніжинського району Чернігівської області, вул. Жовтнева, буд. 1, на користь ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_10 , місце проживання: АДРЕСА_1 , в рахунок відшкодування спричинених матеріальних збитків грошові кошти в розмірі 2 641 453 (два мільйони шістсот сорок одна тисяча чотириста п'ятдесят три) грн. 65 коп., в рахунок відшкодування понесених судових витрат по сплаті судового збору в розмірі 7 421 (сім тисяч чотириста двадцять одна) грн. 78 коп. та витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу, в розмірі 27 817 (двадцять сім тисяч вісімсот сімнадцять) грн. 20 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_10 , місце проживання: АДРЕСА_1 , в дохід держави судовий збір у розмірі 266 (двісті шістдесят шість) грн. 84 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_10 , місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «РІД», код ЄДРПОУ 30911133, місцезнаходження: с. Сальне Ніжинського району Чернігівської області, вул. Жовтнева, буд. 1, в рахунок відшкодування витрат на проведення по справі автотоварознавчої експертизи у розмірі 9 992 (дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 11 коп. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 228 (десять тисяч двісті двадцять вісім) грн. 50 коп.
У задоволенні решти вимог позову - відмовити.
На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В.Киреєв