Справа № 751/552/21
Провадження №3/751/479/21
25 березня 2021 року місто Чернігів
Новозаводський районний суд міста Чернігова
в складі: головуючого судді Деркача О.Г.
секретаря судового засідання Гармаш-Лящинської М.В.
з участю представника Північної митниці Держмитслужби - Коваленко Н.В.
представника особи, відносно якої складений протокол про порушення митних правил - адвоката Петруні Р.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові справу про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт: НОМЕР_1 , виданий 28.06.2019 року, органом MINISTRY OF INTERNAL,
- за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 481 Митного Кодексу України,
19.12.2020 року 19 год. 43 хв. в зону митного контролю ВМО №1 митного поста «Нові Яриловичі» Північної митниці Держмитслужби у напрямку «виїзд з митної території України» по смузі руху «зелений коридор» заїхав автомобіль марки «TOYOTA LAND CRUISER 200», д.р.з. НОМЕР_2 , під керуванням громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ).
Здійсненою перевіркою по Центральній базі даних ЄАІС Держмитслужби та АСМО «Інспектор» встановлено, що 20.04.2019 року гр. ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) В ЗОНІ діяльності Північної митниці Держмитслужби ввіз на митну територію України автомобіль марки «TOYOTA LAND CRUISER 200». д.р.з. НОМЕР_2 , VIN № НОМЕР_3 митному режимі тимчасового ввезення строком до 1 року та станом на 19.12.2020 року зазначений автомобіль не вивезено за межі митної території України.
У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 380 МК України, тимчасове ввезення громадянами - нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено органами доходів і зборів з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів.
Транспортні засоби особистого користування, що тимчасово ввозяться на митну територію України громадянами-нерезидентами, не підлягають письмовому декларуванню та звільняються від проведення заходів офіційного контролю, а також від подання документів та/або відомостей, що підтверджують дотримання встановлених заборон та/або обмежень щодо переміщення транспортних засобів особистого користування через митний кордон України. Пропуск таких транспортних засобів через митний кордон України здійснюється без застосування до них заходів гарантування. передбачених розділом X цього Кодексу.
У відповідності до ч. 6 ст. 380 МК України, тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування повинні бути вивезені за межі митної території України з дотриманням строків, установлених відповідно до вимог цього Кодексу, або поміщені у митні режими відмови на користь держави, знищення або руйнування чи можуть бути оформлені для вільного обігу на митній території України за умови сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.
Відповідно ч. 7 ст. 380 МК України, у разі втрати чи повного зіпсування тимчасово ввезених транспортних засобів особистого користування внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили перебіг строку тимчасового ввезення зупиняється за умови надання органам доходів і зборів власниками таких транспортних засобів достатніх доказів їх втрати чи зіпсування. Дозволяється поміщення таких транспортних засобів у митний режим знищення або руйнування.
В своїх письмових поясненнях від 19.12.2020 гр. ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) повідомив, що дійсно 20.04.2019 року ввіз даний транспортний засіб особистого користування на митну територію України. Вказав, що не вивіз зазначений транспортний засіб за межі митної території України в строк, передбачений ст. 380 МК України, у зв'язку з його поломкою та за своїм станом здоров'я. Належних документів про дію обставин непереборної сили та про стан свого здоров'я він не надав.
Відповідно до ч. 1 ст. 460 МК України вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.
По даному факту складено протокол про ПМП №0953/10200/20 за ознаками ч.6 ст. 481 Митного кодексу України.
У судовому засіданні представник Північної митниці Держмитслужби подання підтримала, просила притягнути до відповідальності за ч.6 ст. 481 МК України громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_1 та накласти на нього стягнення в межах санкції ч.6 ст. 481 МК України.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності - громадянин Республіки Білорусь ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності в судовому засіданні зазначив, що правопорушення було здійснено в результаті неоглядності та життєвих обставин самого громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_1 , оскільки, перебуваючи на території України, вищевказаний автомобіль вийшов з ладу. ОСОБА_1 змушений був повернутись до Республіки Білорусь, де згодом проходив тривале лікування і не взмозі був повернутись за транспортним засобом. Зазначений автомобіль використовувався виключно для особистих цілей. У громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_1 не було мети порушувати законодавство України та наносити шкоду суспільству та економіці України. Крім того, представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, звернув увагу про значний вклад громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_1 в розвиток культури та підтримки державності в Україні.
Вислухавши учасників процесу та дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Згідно ст. 103 МК України тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.
Відповідно ч.1 ст. 380 МК України тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено органами доходів і зборів з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів. Обов'язковою умовою допуску зазначених транспортних засобів до тимчасового ввезення на митну територію України є реєстрація цих транспортних засобів в уповноважених органах іноземних держав, що підтверджується відповідним документом.
Відповідно до ч. 5 ст. 380 Митного кодексу України тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування повинні бути вивезені за межі митної території України з дотриманням строків, установлених відповідно до вимог цього Кодексу, або поміщені у митні режими відмови на користь держави, знищення або руйнування чи можуть бути оформлені для вільного обігу на митній території України за умови сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що встановлення строку тимчасового ввезення транспортного засобу органом доходів і зборів в законодавчому порядку визначено не тільки для контролю за перебуванням таких товарів, транспортних засобів, а й має доводитись будь-яким доступним способом перевізнику, який після визначення такого строку і у випадку його порушення може нести відповідальність за ст.481 МК України.
В силу ст. 486 МК України завданням провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.
Положеннями ст. 489 МК України визначено, що при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідальність за ч.6 ст. 481 МК України настає за перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування на митну територію України більше ніж на один рік.
Досліджені докази: протокол про порушення митних правил № 0953/10200/20 від 19.12.2020 року, який визначає місце, час вчинення, вид та характер порушення митних правил за ч.6 ст. 481 МК України (а.с.3-4); письмові пояснення громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) від 19.12.2020 року (а.с. 6), а також надані в судовому засіданні пояснення його представника, дані Диспетчера ЗМК та Пасажирського пункту пропуску (а.с. 15, 29), витяги з ЄАІС та АСМО «Інспектор» на момент складання протоколу (а.с.27-28, 30), повністю узгоджуються між собою, є логічними, послідовними та такими, що не викликають сумніву та підтверджують в повному обсязі наявність в діях громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) складу порушення митних правил, визначених ч.6 ст. 481 МК України - перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування на митну територію України більше ніж на один рік
Разом з тим, відповідно до ст.33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
За правилами ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
При розгляді даної справи про адміністративне правопорушення суд враховує, що одним з проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Суд вважає за необхідне зазначити, що ця позиція ґрунтується, в тому числі, на рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 року № 15-рп/2004у справі № 1-33/2004.
В контексті забезпечення дотримання принципів Конституції та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, задля утвердження верховенства права та європейських підходів до розуміння прав людини, 23 лютого 2006 року Верховною Радою України було прийнято Закон України №3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини». Основними цілями даного Закону є застосування практики Європейського суду з прав людини з метою забезпечення виконання рішення Європейського суду з прав людини у справах проти України та впровадження в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини.
Рішення Європейського суду є офіційною формою роз'яснення основних (невідчужуваних) прав кожної людини, закріплених і гарантованих Конвенцією, яка є частиною національного законодавства, та у зв'язку з цим джерелом законодавчого правового регулювання і правозастосування в Україні.
Так, приймаючи рішення по справі, суд враховує правові позиції висловлені ЄСПЛ у справі «Бакланов проти Росії» (09.06.2005 року) та у справі «Фрізен проти Росії» (24.03.2005 року), а саме те, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. Крім того, суд приймає до уваги правові позиції висловлені у справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 Рішення від 16.10.2008 року), згідно яких для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити надмірний тягар для особи.
Вирішуючи питання призначення виду стягнення за порушення митних правил, з урахуванням характеру вчиненого порушення, особи порушника, який раніше до адміністративної відповідальності за порушення митних правил не притягувався, вніс особистий значний вклад в культурний розвиток та підтримку державності України, беручи до уваги відсутність корисливого мотиву, тобто суб'єктивну сторону даного правопорушення, та клопотання продюсера ОСОБА_3 , гуртів «Brutto» та « ОСОБА_4 , а також зважаючи на вид та розмір, передбаченого покарання, мету призначення покарання та співрозмірність можливого покарання вчиненому правопорушенню, тобто принципу розумності призначення покарання, суд доходить висновку, що громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), на підставі ст. 22 КУпАП, слід звільнити від адміністративної відповідальності за порушення митних правил, у зв'язку із малозначністю вчиненого правопорушення, обмежившись усним зауваженням, провадження по справі слід закрити, а транспортний засіб повернути законному власнику.
Керуючись ст. ст. 22, 23, 33, 40-1, 265, 283-285, 287, 289, 290 КУпАП, Законом України «Про судовий збір», суд -
постановив:
Звільнити громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт: НОМЕР_1 , виданий 28.06.2019, органом MINISTRY OF INTERNAL, від адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 6 ст. 481 МК України, у зв'язку з малозначністю правопорушення, на підставі ст.22 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 481 Митного Кодексу України - закрити.
Повернути громадянину Республіки Білорусь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт: НОМЕР_1 , виданий 28.06.2019, органом MINISTRY OF INTERNAL, автомобіль марки «TOYOTA LAND - CRUISER 200», реєстраційний номер НОМЕР_4 , номер кузова НОМЕР_5 , рік виготовлення - 2011, який зберігається на складі Північної митниці Держмитслужби.
Постанова суду може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена або митним органом до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Повний текст постанови виготовлений 19.04.2021 року.
Суддя: О.Г. Деркач