печерський районний суд міста києва
Справа № 757/54920/20-ц
19 квітня 2021 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Остапчук Т.В.,
при секретарі судових засідань - Москаленко А.В.,
За участю позивача ОСОБА_1 .
Представників відповідачів Грімової Г.М., Стовбчатого А.Ю.
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження позовну заяву ОСОБА_1 до Держави України в особі Національної поліції України, Київської обласної прокуратури про відшкодування моральної шкоди
У грудні 2020 року позивач звернувся до суду з позовом до Держави України в особі Національної поліції України, Київської обласної прокуратури про відшкодування моральної шкоди в розмірі 100 000грн. Позовні вимоги обґрунтовував тим, що 12.12.2017р. старшим оперуповноваженим відділу потидії корупції Департаменту захисту економіки НПУ було складено протокол № 180 про адміністративне правопорушення , пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.172-6 КУпАП відносно позивача. Постановою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 16.04.2018р. провадження закрито провадження відносно нього в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Прокуром Фастівської місцевої прокуратури Київської області подано було апеляційну скаргу на постанову. Постановою Апеляційного суду Київської області від 8.06.2018р. апеляційну скаргу повернуто. Отже, уповноваженою особою поліції було протиправно складено протокол , незаконно здійснювалась перевірка його декларації, відповідачі створили в інформаційному просторі негативне враження про нього.Зазначав, що вищевказані дії відповідачів завдали йому суттєвих моральних втрат, душевних страждань, призвели до порушення нормальних життєвих та професійних зв'язків. В судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити , стягнути моральну шкоду в розмірі 100 000 гр . з Державного бюджету Україна шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку.
Представник НПУ надав відзив, просив відмовити в позові.
Представник Київської обласної прокуратури надав відзив, просив відмовити в позові.
Ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 23.12.2020р відкрито провадження в порядку спрощеного з викликом сторін.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до слідуючого.
Судом встановлено, що 12.12.2017р. старшим оперуповноваженим відділу потидії корупції Департаменту захисту економіки НПУ було складено протокол № 180 про адміністративне правопорушення , пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.172-6 КУпАП відносно позивача. Постановою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 16.04.2018р. провадження закрито провадження відносно ОСОБА_1 в зв'язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення. Прокуром Фастівської місцевої прокуратури Київської області подано було апеляційну скаргу на постанову. Постановою Апеляційного суду Київської області від 8.06.2018р. апеляційну скаргу повернуто особі,яка її подала.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною першою статті 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Статтею 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
На підставі вказаної норми права, відшкодуванню за рахунок держави підлягає шкода у випадку встановлення факту заподіяння такої шкоди незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади.
Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, визначені частиною сьомою статті 1176 ЦК України.
Ці підстави характеризуються особливостями суб'єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.
Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою у випадках вчинення незаконних дій, перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.
За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу).
Статтями 2, 4 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» передбачено, що право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадку, зокрема, закриття справи про адміністративне правопорушення.
У статті 3 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» визначено, що в наведених у статті цього Закону випадках громадянинові відшкодовується, зокрема, моральна шкода.
Відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного та психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру (частини п'ята, шоста статті 4 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду»).
Звернувшись з цим позовом до суду, позивач зазначав, що відповідач НПУ протиправно склав протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-6 КУпАП, відносно нього, чим завдали йому суттєвих моральних страждань, що призвело до порушення його нормальних життєвих та професійних зв'язків.
За змістом статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
За загальним правилом, підставою виникнення зобов'язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі. Зобов'язання про компенсацію моральної шкоди завданої особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади при здійсненні своїх повноважень виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою.
Застосовуючи статті 1173, 1174 ЦК України, суд має встановити: по-перше, невідповідність рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування чи відповідно їх посадової або службової особи вимогам закону чи іншого нормативного акта; по-друге, факт заподіяння цим рішенням, дією чи бездіяльністю шкоди фізичній або юридичній особі. За наявності цих умов є підстави покласти цивільну відповідальність за завдану шкоду саме на державу, Автономну Республіку Крим або орган місцевого самоврядування.
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом.
Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
У пунктах 5.6 і 5.7 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 920/715/17 (провадження № 12-199гс18) зазначено, що «шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт. За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 ЦК України)».
Пленум Верховного Суду України у п. 8 Постанови від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз'яснив, що пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному статтею 33 ЦПК. Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача
Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, позивач своє право на відшкодування шкоди, обґрунтовував незаконністю дій старшого оперуповноваженого відділу потидії корупції Департаменту захисту економіки НПУ Плюшкіна А.Ю.
Департамент захисту економіки НПУ є окремою юридичною особою, про що вказував представник відповідача НПУ в своєму відзиві до позову.
Зважаючи на викладене та в зв'язку з тим, що позов подано до неналежного відповідача, відсутні клопотання позивача щодо залучення у справі належного відповідача чи заміни неналежного відповідача на належного, того, що суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи, наявні правові підстави для відмови в задоволенні позову.
При цьому, суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що він має право звернутися до суду з позовом до належного відповідача.
Позивачем не надано належних та допустимих доказів незаконності дій відповідача Київської обласної прокуратури , оскільки жодного адміністративного стягнення, передбаченого КУпАП, до нього застосовано не було.
При таких обставинах , суд приходить до висновку , що позовні вимоги безпідставні, не знайшли підтвердження в судовому засіданні , тому позов не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст..141 ЦПК України судові витрати не відшкодовуються , в зв'язку з відмовою в позові.
Керуючись ст..23, 1176 ЦК України, ст. 12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 267, 273, 274, 354, 355 ЦПК України, суд,
Відмовити в позові ОСОБА_1 до Держави України в особі Національної поліції України, Київської обласної прокуратури про відшкодування моральної шкоди.
Апеляційну скаргу на рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня проголошення до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва або безпосередньо до суду апеляційної інстанції..
Суддя Остапчук Т.В.