печерський районний суд міста києва
Справа № 757/12389/21-ц
19 квітня 2021 року Печерський районний суд м. Києва у складі: головуючого судді - Волкової С.Я., при секретарі судових засідань Топал А.І., розглянувши у закритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві заяву про розкриття банком інформації, що містить банківську таємницю,
учасники справи:
заявник: Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві;
банк: Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України»,
особа, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці: ОСОБА_1 ,
10.03.2021 р. Головне управління Пенсійного фонду України в в м. Києві звернулося до Печерського районного суду м. Києва із заявою про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо ОСОБА_1 , а саме: інформацію, яка перебуває у володінні Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12-Г) відносно рахунку № НОМЕР_1 на який перераховувалась пенсія ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) після його смерті.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 16.03.2021 р. заяву Головного управління Пенсійного фонду України в в м. Києві залишено без руху.
На виконання ухвали Печерського районного суду м. Києва від 16.03.2021 р., 31.03.2021 р. заявником подано на адресу суду заяву про усунення недоліків.
Ухвалою від 01.04.2021 р. відкрито провадження у справі, заяву призначено до розгляду на 19.04.2021 р. на 09:00 год.
В судове засіданні заявник не з'явився, подав клопотання про розгляд справи за відсутності представника.
В судове засідання заінтересована особа не з'явилася, відзиву за заяву не подали, будучи належним чином повідомленими про час і місце судового засідання.
На підставі ч. 2 ст. 349 ЦПК України суд проводить розгляд заяви за відсутності особи, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, чи її представників або представника банку, їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Встановлено, що пенсіонер гр. ОСОБА_1 , який проживав за адресою: АДРЕСА_1 , перебував на обліку в Управлінні, як отримувач пенсії, виплата якої, за його бажанням, проводилась через відділення АТ «Ощадбанк» по рахунку № НОМЕР_1 .
У зв'язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 пенсіонера ОСОБА_1 . Управлінням було виявлено та встановлено переплату пенсії з 01.10.2018 по 321.10.2018 року у розмірі 3 702,60 грн.
Управлінням було направлено лист від 14.01.2020 за № 7064/04 до АТ «Державний ощадний банк України» з проханням надати інформацію щодо надміру перерахованих на банківський рахунок коштів після смерті пенсіонера.
АТ «Державний ощадний банк України» листом від 03.02.2020 року № 46-09/441/8374/2020-00 повідомив, що запитувана інформація становить банківську таємницю відповідно до ст. 60 Закону України «Про банки та банківську діяльність».
Станом на день подання заяви, Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві не відомо хто отримував пенсію ОСОБА_1 після його смерті. Зазначена інформація щодо особи, яка безпідставно отримувала пенсію померлого пенсіонера необхідна для стягнення з цієї особи безпідставно одержаних державних коштів у судовому порядку.
Відповідно до ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишалася неотриманою у зв'язку із його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, зазначеним у другій частині статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Згідно ст. 1076 ЦК України банк гарантує таємницю банківського рахунку, операцій за рахунком і відомостей про клієнта.
Частиною 1 ст. 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначено, що банківською таємницею є інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку і розголошення якої може завдати матеріальної чи моральної шкоди клієнту, якою, зокрема, є відомості про банківські рахунки клієнтів, операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди.
Порядок розкриття банківської таємниці визначений ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність», зокрема, визначено коло осіб, на вимогу яких розкривається банківська таємниця, підстави її розкриття та обсяг інформації, яка надається.
Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність», підставами для розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, є: письмовий запит або дозвіл власника інформації; письмова вимога або рішення суду; письмова вимога уповноважених державних органів, перелік яких визначено законом, і є вичерпним. Аналіз зазначеної правової норми свідчить, що на вимогу відповідних уповноважених державних органів банк вправі надати інформацію, яка містить банківську інформацію, у межах і обсягах, визначених цим та іншими законами, тобто банки надають обмежену законом інформацію. Зазначені обмеження, у тому числі, викладені у ч. 4 ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність», не стосуються випадків надання банком інформації, яка є банківською таємницею, за дозволом клієнта чи за рішенням (вимогою) суду. Такий висновок узгоджується з пунктом 3.5 Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, затвердженими постановою Правління Національного банку України № 267 від 14.07.2006 р., та Главою 12 ЦПК України «Розгляд судом справ про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю щодо юридичних та фізичних осіб».
У відповідності до ст. 8 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» виплата пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних витрат, встановлених цим Законом звільненим із служби військовослужбовцям та іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно ч. 4 ст. 25 ЦК України правоздатність фізичної особи припиняється в момент її смерті.
Суд, аналізуючи вищевикладене, приходить висновку про задоволення заяви та за правилами ч. 3 ст. 350 ЦПК України допускає негайне виконання рішення у справі про розкриття банком таємниці, яка містить банківську таємницю.
Керуючись ст. 62 Закону України «Про банки та банківську таємницю», ст. 1076 ЦК України, ст. ст. 347-350 ЦПК України,
Заяву - задовольнити.
Надати Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві інформацію, яка перебуває у володінні Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12-Г), що містить банківську таємницю відносно рахунку № НОМЕР_1 , на який перераховувалась пенсія ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) після його смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), а саме: обсяг та обіг коштів, видаткової операції після смерті ОСОБА_1 ; яким чином і на підставі яких нормативно-правових документів були отримані (виплачена) кошти після смерті ОСОБА_1 ; ім'я (прізвище, ім'я, по-батькові), місце проживання чи перебування, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серію паспорта громадянина України, відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти особи, яка безпідставно отримала кошти після смерті ОСОБА_1 .
Рішення підлягає негайному виконанню.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Печерський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня складання цього рішення.
Суддя С.Я. Волкова