"21" квітня 2021 р.
м. Київ
справа № 755/3484/21
провадження № 2/755/2399/21
Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Галагана В.І., за участю секретаря Проценко Н.А.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
Позивач ОСОБА_1 , звертаючись з позовом до суду, просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у сумі 5 000,00 грн., щомісячно, починаючи з дня звернення з даною заявою до суду і до досягнення дитиною повноліття, мотивуючи свої вимоги тим, що сторони від зареєстрованого шлюбу мають неповнолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 02.08.2019 року шлюб між позивачем та відповідачем розірвано. Після розірвання шлюбу сторони проживають окремо, спільного бюджету не мають та не ведуть спільного господарства. Дитина проживає разом із позивачем та знаходиться на її повному матеріальному забезпеченні. Відповідач, будучи особою працездатного віку не виконує батьківські обов'язки щодо належного утримання дитини, тому позивач вимушена звернутись з вимогами про стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини у судовому порядку.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 22 лютого 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, та постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач ОСОБА_2 не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву у встановлений ухвалою суду від 22 лютого 2021 року строк, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до наступного.
У відповідності до ст. 9 Конвенції про права дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1989 року - держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Крім цього, статтею 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до положення ч.1, ч. 2 статті 155 Сімейного кодексу України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї (ст. 150 Сімейного кодексу України).
Згідно зі ст. 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1989 p., батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Це положення відбите в українському законодавстві. Обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків (ч. 2 ст. 51 Конституції України) і традиційно закріплюється в сімейному законодавстві. Положення Сімейного кодексу України регулюють відносини з утримання між батьками й дітьми, між матір'ю й батьком дитини з метою затвердження почуття обов'язку батьків і дітей один перед одним і мають своєю спрямованістю створення в сім'ї сприятливих умов фізичного, розумового, морального, духовного й соціального розвитку дитини. Регулювання відносин батьків і дітей щодо утримання здійснюється відповідно до положень міжнародних правових актів, зокрема Декларації прав дитини від 20.11.1959 р., Конвенції про права дитини тощо і погоджується із загальними засадами регулювання сімейних відносин, закріпленими в ст. 7 Сімейного кодексу України.
Судом встановлено, що сторони від зареєстрованого 26.09.2014 року шлюбу мають неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції у м. Києві від 12.05.2015 року, актовий запис № 1657. (а.с. 10)
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 02.08.2019 року у справі № 755/9437/19 шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянином України, та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянкою України, зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції у м. Києві, 26 вересня 2014 року (актовий запис №2435) - розірвано. Після розірвання шлюбу прізвище дружини залишено « ОСОБА_1 », прізвище чоловіка залишено « ОСОБА_1 ».(а.с. 7-9)
За даними Довідок про реєстрацію місця проживання від 20.03.2019 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с. 11, 12)
Згідно Банківської угоди від 20.05.2019 року, укладеної між ЗНЗ «Школа - дитячий садок «Джерело» та ОСОБА_1 , та Довідки, виданої ЗНЗ «Школа - дитячий садок «Джерело» від 04.02.2021 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відвідував ЗНЗ «Школа - дитячий садок «Джерело» з 14 травня 2019 року по 28 лютого 2020 року на основі заяви та підписаних з матір'ю дитини Батьківських угод від 20.05.2019 року, 10.09.2019 року про відвідування закладу. Всі платежі згідно Батьківських угод були виконані ОСОБА_1 вчасно та в повному обсязі за термін перебування у закладі. (а.с. 13-16, 17,18, 19-21)
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з частиною 3 статті 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. Сімейного кодексу України, у редакції Закону в редакції Закону № 2037-VІІІ від 17.05.2017 року, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно статті 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2021 рік», установлено у 2021 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком до 6 років: з 1 січня - 1921 гривня, з 1 липня - 2013 гривень, з 1 грудня - 2100 гривень; дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 2395 гривень, з 1 липня - 2510 гривень, з 1 грудня - 2618 гривень;
Згідно ч. 1 ст. 79 Сімейного кодексу України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.
Судом встановлено, що на даний час дитина проживає разом із матір'ю за місцем її проживання, між сторонами не досягнуто згоди щодо розміру сплати аліментів, що є підставою звернення позивача до суду з вимогами про стягнення з відповідача аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що за обставин, що склалися, позов ОСОБА_1 , який поданий в інтересах неповнолітньої дитини, яка на даний час проживає разом із матір'ю, підлягає до часткового задоволення, та, діючи в межах заявлених позовних вимог, суд ураховує право позивача щодо примусового стягнення аліментів в судовому порядку в твердій грошовій сумі, за відсутності в матеріалах справи даних про офіційне працевлаштування відповідача, та присуджує відповідачу до сплати аліменти на ім'я позивача на утримання неповнолітнього сина у розмірі 3 000,00 грн. щомісячно, з подальшою індексацією відповідно до закону, починаючи з дня пред'явлення позову до суду і до повноліття дитини, при цьому суд бере до уваги, що відповідач є особою працездатного віку, має можливість працевлаштування, тому присуджений розмір аліментів відповідає межам принципу розумності та справедливості, є достатнім та доцільним захистом порушеного права позивача.
Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів підлягає до часткового задоволення та присуджує до стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований: АДРЕСА_2 , на ім'я ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 3 000,00 грн. щомісяця, з подальшою індексацією відповідно до закону, починаючи з 19 лютого 2021 року до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд допускає негайне виконання рішення суду у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1. 2 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
В порядку статті 141 Цивільного процесуального кодексу України з урахуванням часткового задоволення позову, стягненню з відповідача в дохід держави підлягає судовий збір в розмірі 908,00 грн.
Докази понесення позивачем судових витрат в матеріалах справи відсутні.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 79, 141, 155, 180-182 Сімейного кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 року № 3, ст.ст. 2, 4, 6-13, 82, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 352, 354, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований: АДРЕСА_2 , на ім'я ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 3 000,00 грн. щомісяця, з подальшою індексацією відповідно до закону, починаючи з 19 лютого 2021 року до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований: АДРЕСА_2 , в дохід держави судовий збір в сумі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення даного рішення суду.
Повний текст рішення складено 21 квітня 2021 року.
Суддя: В.І. Галаган