Справа №538/545/21
Провадження по справі №2/538/218/21
21 квітня 2021 року м. Лохвиця
Лохвицький районний суд Полтавської області у складі
головуючого судді Зуб Т.І.,
за участю секретаря судового засідання Криворучко В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лохвиця в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОСЕРВІС ПЛАТФОРМА», про припинення трудових відносин,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що на підставі Протоколу Загальних зборів учасників від 21.08.2019 року ТОВ «ЕНЕРГОСЕРВІС ПЛАТФОРМА» він був прийнятий на посаду директора товариства з 21.08.2019 року з 4 годинним робочим днем та 5 годинним робочим тижнем, з оплатою праці згідно штатного розпису. Запис про прийняття на посаду директора внесений до трудової книжки 21.08.2019 року. Але, діяльність ТОВ «ЕНЕРГОСЕРВІС ПЛАТФОРМА» не здійснювалася, заробітна плата не виплачувалася, а на нього, як керівника підприємства покладається відповідальність, пов'язана з діяльністю ТОВ «ЕНЕРГОСЕРВІС ПЛАТФОРМА». Відповідно до п. 9.3.6. Статуту ТОВ «ЕНЕРГОСЕРВІС ПЛАТФОРМА», призначення та звільнення Директора Товариства належить до компетенції зборів учасників товариства. 11.06.2020 року позивачем була подана перша заява про звільнення з посади керівника за власним бажанням, але Збори засновників не були скликані. 17.11.2020 року ОСОБА_1 повторно було направлено заяву про звільнення з посади директора за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП до учасників ТОВ «ЕНЕРГОСЕРВІС ПЛАТФОРМА»- ТОВ «ІНФРАСТРУКТУРНІ ІНВЕСТИЦІЇ» та ТОВ «ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «ПАНОРАМА». Разом з заявою учасникам направлено Наказ № 1 від 17.11.2020 року «Про скликання позачергових Загальних зборів учасників ТОВ «ЕНЕРГОСЕРВІС ПЛАТФОРМА» та Повідомлення про скликання позачергових загальних зборів учасників ТОВ «ЕНЕРГОСЕРВІС ПЛАТФОРМА». 03.12.2020 року заява була отримана відповідачем, але на даний час загальних зборів учасників ТОВ «ЕНЕРГОСЕРВІС ПЛАТФОРМА» не проведено та не повідомлено причини неявки учасників для проведення зборів.
Отже, ОСОБА_1 висловлено бажання бути звільненим за ч. 1 ст. 38 КЗпП України заявою від 17.11.2020 року.
Просить визнати припиненими трудові відносини між ним та ТОВ «ЕНЕРГОСЕРВІС ПЛАТФОРМА» на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України з 01 грудня 2020 року.
Ухвалою Лохвицького районного суду Полтавської області від 30.03.2021 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження (а.с. 28).
В судове засідання сторони не з'явилися.
Позивач ОСОБА_1 через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи у його відсутність. Позовні вимоги підтримує та просить задовольнити (а.с. 29).
Представник відповідача ТОВ «ЕНЕРГОСЕРВІС ПЛАТФОРМА» про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим конвертом з відповідною відміткою (а.с. 32-33, 35-36), оголошенням, опублікованим на офіційному веб-порталі «Судова влада» (а.с. 34). Відзиву на позов, заяв та будь-яких клопотань до суду не надав, у зв'язку з чим, суд, відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України вважає необхідним вирішити справу за наявними матеріалами.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.
Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причини або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи викладене, а також те, що одночасно існують умови, які передбачені ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд вважає за необхідне ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив обставини та дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Згідно ч. 3, 4 ст. 65 ГК України, для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядова рада такого підприємства (у разі її утворення) призначає (обирає) керівника підприємства, який є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді. Керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства. Статутом підприємства посадовими особами можуть бути визнані й інші особи. У разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт), у якому визначаються строк найму, права, обов'язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін.
Судом встановлено, що на підставі наказу ТОВ «НЕРГОСЕРВІС ПЛАТФОРМА» № 1-О від 21.08.2019 року ОСОБА_1 приступив до виконання обов'язків вказаного товариства (а.с. 9). Наказом ТОВ «ЕНЕРГОСЕРВІС ПЛАТФОРМА» № 1 від 21.08.2019 року ОСОБА_1 прийнято на посаду директора з оплатою згідно штатного розпису (а.с. 10), про що зроблений відповідний запис у трудовій книжці (а.с. 12).
Директор, згідно із положеннями ч. 1 ст. 62 Закону України «Про господарські товариства», є одноособовим виконавчим органом товариства з обмеженою відповідальністю.
Відповідно до п. 9.3.6. Статуту ТОВ «ЕНЕРГОСЕРВІС ПЛАТФОРМА», призначення та звільнення Директора Товариства належить до компетенції зборів учасників товариства (а.с. 23 звор. бік).
Із установлених судом фактичних обставин справи вбачається, що ОСОБА_1 одночасно має статус виконавчого органу ТОВ «ЕНЕРГОСЕРВІС ПЛАТФОРМА», а також перебуває з товариством у трудових відносинах та є його найманим працівником.
11.06.2020 року позивачем подано заяву, у якій останній просить на підставі п. 9.3.6 Статуту підприємства звільнити його з займаної посади за власним бажанням (а.с. 11). 17.11.2020 року ОСОБА_1 на адресу ТОВ ВП «Платформа», ТОВ «Інфраструктурні інвестиції» надіслана заява про звільнення з посади на підставі ст. 38 КУпАП (а.с. 13). Наказом ТОВ «ЕНЕРГОСЕРВІС ПЛАТФОРМА» № 1 від 17.11.2020 за підписом ОСОБА_1 ініційовано проведення позачергових Загальних зборів учасників товариства (а.с. 14), про що було повідомлено ТОВ «Інфраструктурні інвестиції» (а.с. 15, 17), ТОВ «Панорама» (а.с. 16, 18). Листи отримані 03.12.2020 року (а.с. 19).
Звертаючись до суду з позовом про припинення трудових відносин з відповідачем, ОСОБА_1 надано докази про здійснення ним дій, як директора товариства, щодо свого звільнення як найманого працівника-керівника підприємства.
Позивачем висловлено бажання бути звільненим за ч. 1 ст. 38 КЗпП України заявою від 17.11.2020 року.
Оскільки ч. 1 ст. 38 КЗпП України передбачено, що працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні, то в такому випадку трудові відносини повинні бути припинені не пізніше 01.12.2020 року.
Разом з тим, особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства.
У випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, керівнику із метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду із вимогою про визнання трудових відносин припиненими (правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 520/11437/16-ц, від 24 грудня 2019 року, у справі № 758/1861/18).
Згідно ст. 43 Конституції України держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Використання примусової праці забороняється.
Конституційний Суд України у рішеннях від 07.07.2004 року № 14-рп/2004, від 16.10.2007 року № 8-рп/2007 та від 29.01.2008 року № 2-рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.
Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.
Враховуючи порушення права позивача на визнання припиненими трудових відносин, обраний ним спосіб захисту направлений на відновлення своїх трудових прав, гарантованих Конституцією України.
Беручи до уваги вищевикладене, встановлені обставини справи, а також те, що трудові відносини між сторонами фактично припинені, однак ТОВ «ЕНЕРГОСЕРВІС ПЛАТФОРМА» не виконало вимоги трудового законодавства, не здійснило будь-яких дій, спрямованих на вирішення питання про звільнення позивача з посади директора підприємства, що порушує його права на припинення трудових відносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є законними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 5, 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-283, 354 ЦПК України, ст ст. 21, 38 КЗпП України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОСЕРВІС ПЛАТФОРМА», про припинення трудових відносин- задовольнити.
Визнати припиненими трудові відносини між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОСЕРВІС ПЛАТФОРМА» та директором ОСОБА_1 на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України з 01 грудня 2020 року.
Заочне рішення може бути переглянуто Лохвицьким районним судом Полтавської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд- якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Роз'яснити сторонам, що відповідно до п. 3 Розділу ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Суддя: Т.О. Зуб