Справа № 606/755/21
19 квітня 2021 року м. Теребовля
Теребовлянський районний суд Тернопільської області у складі: судді - Мельник А.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача інспектор УПП в Тернопільській області сержант поліції Луків Сергій Ярославович про скасування постанови,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача інспектор УПП в Тернопільській області сержант поліції Луків Сергій Ярославович у якій просив скасувати постанову серії ЕАН № 4005428 від 01.04.2021 по справі про адміністративне правопорушення, згідно якої ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн за ч. 3 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та закрити провадження у справі за відсутності у його діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вказану постанову було винесено незаконно, оскільки нею на позивача накладено стягнення за порушення п.31.3 б) Правил дорожнього руху України (далі ПДР), тобто за керування автомобілем ГАЗ-33021 без пройденого технічного контролю, а автомобіль, яким керував позивач, не належить до автотранспорту, що підлягає обов'язковому технічному контролю, так як даний автомобіль не є вантажним та не використовується позивачем для перевезення вантажів та пасажирів з метою отримання прибутку.
За таких обставин позивач вважає безпідставним винесення спірної постанови та притягнення його до адміністративної відповідальності, у зв'язку з чим і звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 12.04.2021 відкрито провадження у справі та постановлено судовий розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
19.04.2021 від Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП на адресу суду надійшов відзив на позов, у якому відповідач вказує на те, що оспорювана позивачем постанова є законною та обґрунтованою, оскільки транспортний засіб, яким керував позивач підлягає обов'язковому технічному контролю. Представник відповідача просить справу розглянути за його відсутності та відмовити у задоволенні позову. До вказаного відзиву було додано відеозапис вчиненого позивачем правопорушення.
У судове засідання, призначене на 19.04.2021 позивач не з'явився, однак подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить позов задовольнити.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача інспектор УПП в Тернопільській області сержант поліції Луків Сергій Ярославович у судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового розгляду.
Відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
01.04.2021 інспектором УПП в Тернопільській області сержантом поліції Луківим С.Я. винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №4005428, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.
У вказаній постанові зазначено, що 01.04.2021 о 17 год 00 хв. в м. Чортків на трасі М19 395 км водій ( ОСОБА_1 ) керував транспортним засобом «ГАЗ-33021» реєстраційний номер НОМЕР_1 обов'язковим для проходження обов'язкового технічного контролю і своєчасно його не пройшов, чим порушив вимоги п.31.3Б ПДР, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.121 КУпАП.
Не погоджуючись із винесеною постановою серії ЕАН №4005428 від 01.04.2021, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року №580-VIII (далі - Закон № 580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Відповідно до статті 52 Закону № 580-VIII, контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).
Статтею 222 КУпАП встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи, в тому числі: про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (зокрема, частини 3 статті 121 КУпАП).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Частиною 3 статті 121 КУпАП встановлено, що керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР ).
Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до п. 1.3. ПДР України, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Абзац 1 пункуту1.5 Розділу 1 ПДР України: дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Згідно з пунктом 1.9. ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 2.3 ПДР України передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний зокрема: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.
Відповідно до п. 31.1 ПДР України технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.
Відповідно до п. 31.3 «б» ПДР України, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством якщо вони не пройшли обов'язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).
Отже, з метою забезпечення безпеки дорожнього руху транспортні засоби, що підлягають проходженню обов'язкового технічного контролю, мають пройти його у встановленому порядку в органах МВС України.
Суд наголошує кожен водій зобов'язаний стежити за технічним станом свого транспортного засобу і контролювати його
Частиною 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що автомобіль - колісний транспортний засіб, який приводиться в рух джерелом енергії, має не менше чотирьох коліс, призначений для руху безрейковими дорогами і використовується для перевезення людей та (чи) вантажів, буксирування транспортних засобів, виконання спеціальних робіт; автомобільний транспортний засіб - колісний транспортний засіб (автобус, вантажний та легковий автомобіль, причіп, напівпричіп), який використовується для перевезення пасажирів, вантажів або виконання спеціальних робочих функцій (далі - транспортний засіб); автомобіль вантажний - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів; автомобіль легковий - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів з кількістю місць для сидіння не більше ніж дев'ять з місцем водія включно.
Згідно із частинами 1, 3 статті 19 Закону України «Про автомобільний транспорт», транспортні засоби за своїм призначенням поділяються на: транспортні засоби загального призначення; транспортні засоби спеціалізованого призначення; транспортні засоби спеціального призначення.
При державній реєстрації вантажних автомобілів у реєстраційних документах роблять відмітку щодо їх призначення згідно з документами виробника (вантажний автомобіль, причіп, напівпричіп з бортовою платформою відкритого або закритого типу, самоскид, цистерна, сідельний тягач, фургон, для аварійного ремонту, автокран, пожежний, автомобіль-мішалка, вишка розвідувальна чи бурова на автомобілі, для транспортування сміття та інших відходів, технічна допомога, автомобіль прибиральний, автомобіль-майстерня, радіологічна майстерня, автомобіль для пересувних телевізійних і звукових станцій тощо).
Згідно статті 35 Закону України «Про дорожній рух», транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов'язковому технічному контролю відповідно до цієї статті.
Обов'язковому технічному контролю не підлягають: 1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації; 2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років. 3) технічні засоби для агропромислового комплексу, визначені Законом України «Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України».
Обов'язковий технічний контроль транспортного засобу передбачає перевірку технічного стану транспортного засобу, а саме: системи гальмового і рульового керування, зовнішніх світлових приладів, пневматичних шин та коліс, світлопропускання скла, газобалонного обладнання (за наявності), інших елементів у частині, що безпосередньо стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього природного середовища.
Періодичність проходження обов'язкового технічного контролю становить: для легкових автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажних автомобілів (незалежно від форми власності) вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепів до них із строком експлуатації більше двох років - кожні два роки; для вантажних автомобілів вантажопідйомністю більше 3,5 тонни, причепів до них та таксі незалежно від строку експлуатації - щороку; для автобусів та спеціалізованих транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, незалежно від строку експлуатації - двічі на рік.
На кожний транспортний засіб, що пройшов обов'язковий технічний контроль і визнаний технічно справним, суб'єкт проведення обов'язкового технічного контролю складає протокол перевірки його технічного стану, який видається водію транспортного засобу. У протоколі зазначається строк чергового проходження обов'язкового технічного контролю транспортного засобу відповідно до періодичності проходження, встановленої частиною восьмою цієї статті.
Порядок проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2012 №137 (далі - Порядок).
Відповідно до пункту 3 Порядку періодичність проходження обов'язкового технічного контролю для вантажних автомобілів незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепів до них із строком експлуатації більше двох років становить - кожні два роки.
Визначення поняття «строк експлуатації» наведено у Методиці проведення товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженій Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092, відповідно до якої строк експлуатації - період часу від дати виготовлення колісного транспортного засобу до дати його оцінки.
Таким чином, Закон України «Про дорожній рух» вимагає обов'язкового проходження технічного контролю для вантажного і комерційного транспорту.
Доказів того, що автомобіль, яким керував позивач ГАЗ 33021 номерний знак НОМЕР_1 використовується з метою отримання прибутку матеріали справи не містять.
Разом з тим, як вбачається з копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , в такому зазначено: автомобіль марки - ГАЗ, модель - 33021, тип - бортовий малотоннажний-В, повна маса - 3500, маса без навантаження 1850, рік випуску - 2000, належність - ОСОБА_2 , вказаний автомобіль є вантажним, а тому повинен проходити технічний контроль.
Водії часто плутають категорію В з типом і конструкцією кузова. Якщо автомобіль призначений для перевезення вантажів за своєю конструкцією та типом, то він є вантажним. Про це є відмітка або в техпаспорті, або в базі даних НАІС, і такий автомобіль технічний контроль проходити повинен.
Категорія ж транспортного засобу «В» не визначає тип автомобіля, а вказує лише на категорію водія, який має право ним керувати, тобто таким автомобілем може керувати водій з категорією «В», але сам автомобіль призначений для перевезення вантажів і за зареєстрованими властивостями є вантажним, а тому відповідно до нині чинного законодавства України підлягає обов'язковому періодичному технічному контролю.
Зважаючи на все викладене вище, суд приходить до висновку про те, що автомобіль яким керував позивач 2000 року випуску, за своєю конструкцією та типом є спеціалізованим вантажним автомобілем вантажопідйомністю до 3,5 тони, відповідно до наведених вимог статті 35 Закону України «Про дорожній рух», пункту 3 Порядку, підлягає обов'язковому технічному контролю кожні два роки його експлуатації.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В силу вимог статті 62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Враховуючи встановлені обставини, суд вважає, що відповідач при винесенні оскаржуваної постанови діяв правомірно, з дотриманням вимог законодавства, судом не встановлено належних доказів, що спростовують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, суд вважає, що постанова у справі про адміністративне правопорушення є правомірною та підстави для її скасування відсутні, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 72-77, 90, 241-246, 255, 268, 286 КАС України, суд,
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача інспектор УПП в Тернопільській області сержант поліції Луків Сергій Ярославович про скасування постанови - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Теребовлянський районний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня його проголошення, відповідно до частини 4 статті 286 КАС України.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ;
Відповідач: Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП, місцезнаходження: вул.Котляревського, 24, м. Тернопіль, Тернопільська область, ЄДРПОУ 40108646;
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача інспектор УПП в Тернопільській області сержант поліції Луків Сергій Ярославович, місцезнаходження: вул.Котляревського, 24, м. Тернопіль, Тернопільська область, ЄДРПОУ 40108646.
Повний текст рішення складено та підписано 19 квітня 2021 року.
Суддя А.В. Мельник