604/149/21
3/604/229/21
29 березня 2021 року смт.Підволочиськ
Підволочиський районний суд Тернопільської області
в складі:
Головуючого судді Сташківа Н.Б.,
за участю:
секретаря судового засідання Гамана В.Т.
розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції № 5 (смт. Підволочиськ) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ,
за ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
18 березня 2021 року на адресу Підволочиського районного суду надійшли адмінматеріали відносно ОСОБА_1 за вчинення ним правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідно до протоколів про адміністративне правопорушення від 15 лютого 2021 року серії ВАБ 060188, ВАБ 060189, ВАБ 060190, ВАБ 060192, ВАБ 060191 та матеріалів справи гр. ОСОБА_1 , будучи притягнутим до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КпАП України, повторно протягом року умисно вчинив дії передбачені ч. 1 ст. 173-2 КУпАП а саме: 05 січня 2021 року о 09-00 год, 06 січня 2021 року о 08-00 год, 07 січня 2021 року о 08-20 год, 08 січня 2021 року о 08-30 год, 09 січня 2021 року о 08-20 год за місцем свого проживання в с. Полупанівка Тернопільського району порушив терміновий заборонний припис стосовно кривдника від 04 січня 2021 року Серії АА № 134997 про заборону у будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою ОСОБА_2 , з якою спільно проживають.
В судовому засіданні гр. ОСОБА_1 свою провину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУпАП повністю заперечував та пояснив, що про встановлений щодо нього терміновий заборонний припис про заборону у будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою йому відомо, припису не порушував, зі своєю співмешканкою ОСОБА_2 протягом визначеного часу не спілкувався, конфліктів не вчиняв, лише на побутовому рівні міг запитати щось важливе чи відповісти на поставлене нею запитання, оскільки проживають у одному помешканні, ведуть спільний побут, користуються предметами домашнього вжитку, спільно харчуються. Жодних претензій зі сторони ОСОБА_2 не було, в поліцію вона не зверталася, а пояснення, написані нею 12 лютого 2021 року, не відповідають дійсності, оскільки написані за проханням працівників поліції.
Крім того будучи допитаною в судовому засіданні в якості потерпілої ОСОБА_2 суду пояснила, що ОСОБА_1 за період з 04 по 9 січня 2021 року домашнього насильства не вчиняв, на протязі цих днів не спілкувався, інколи розмова виникала з її ініціативи та ініціативи чоловіка по дріб'язкових побутових питаннях, оскільки разом проживають, ведуть спільний побут. Жодних претензій до нього не має, просить до адміністративної відповідальності не притягувати. Ствердила, що пояснення, написані нею 12 лютого 2021 року за проханням та під тиском працівників поліції.
Суд, заслухавши пояснення гр. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
У відповідності до ч.2 ст. 173-2 КУпАП - вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення - вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з будь-яких діянь.
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням особи яка вчинила правопорушення до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст.278 Кодексу України про адміністративні правопорушення, під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен перевірити чи правильно складений протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
За змістом ст.279КУпАП розгляд справ про адміністративне правопорушення судом першої інстанції проводиться в межах обставин, зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення.
Статтею 256 КУпАП встановлені вимоги щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення. Зокрема, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
На підтвердження вини гр. ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, наведено наступні докази, які досліджені судом в судовому засіданні: - протоколи про адміністративне правопорушення протоколів про адміністративне правопорушення від 15 лютого 2021 року серії ВАБ 060188, ВАБ 060189, ВАБ 060190, ВАБ 060192, ВАБ 060191; - рапорти ст. інспектора чергового ВП № 5 від 12 лютого 2021 року, протоколи прийняття заяви від 12 лютого 2021 року, письмові пояснення гр. ОСОБА_2 від 12 лютого 2021 року, згідно яких 05 січня 2021 року о 09-00 год, 06 січня 2021 року о 08-00 год, 07 січня 2021 року о 08-20 год, 08 січня 2021 року о 08-30 год, 09 січня 2021 року о 08-20 год гр. ОСОБА_1 за місцем свого проживання в с. Полупанівка Тернопільського району попри встановлений відносно нього терміновий заборонний припис стосовно кривдника від 04 січня 2021 року серії АА № 134997 про заборону у будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою ОСОБА_2 , з якою спільно проживають, продовжував спілкування з нею .
Як встановлено судом всі заяви про прийняття заяви та рапорти про отримання заяви датовані 12 лютим 2021 року, а відтак суду не зрозуміло, чому потерпіла зверталася із заявами про вчинення інкримінованого ОСОБА_3 правопорушення не в час вчинення правопорушення, а у час, коли минуло більше одного місяця.
Крім того у протоколах про адмінправопорушення не розкрито суб'єктивну сторону правопорушення, яка визначається ставленням особи яка вчинила правопорушення до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.
Згідно показів ОСОБА_2 , - ОСОБА_1 за період з 04 по 9 січня 2021 року домашнього насильства не вчиняв, на протязі цих днів не спілкувався, після того розмова виникала виключно з побутових питань, жодних претензій до нього не має, просить до адміністративної відповідальності не притягувати.
За вказаних обставин наявні у справі докази не можуть бути визнані достовірними та достатніми для притягнення особи до адміністративної відповідальності, оскільки є суперечливими показам, наданим в судовому засідання як ОСОБА_1 , так і потерпілою ОСОБА_4 , та неузгоджені між собою.
Таким чином в матеріалах даної справи відсутні конкретні правові докази, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства, як це передбачено ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно ч. 2ст. 9 КУпАП адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Практика Європейського суду з прав людини вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом», яке має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції факту, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Як зазначено в ч.1,2 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. (ст.245 КУпАП).
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в тому разі, якщо відсутня подія і склад адміністративного правопорушення.
Оцінюючи встановлені факти, суд приходить до висновку, що вчинення гр. ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП в судовому засіданні не доведено, а тому провадження у справі підлягає закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст.62 Конституції України, ст.ст. 173-2 ч.1, 221, 247, 251, 256, 283, 284 КУпАП, суд -
Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.173-2 КУпАП відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
На постанову суду може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду через Підволочиський районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя