20 квітня 2021 року
м. Київ
справа №640/6365/20
адміністративне провадження №К/9901/10710/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Н.В. Коваленко,
суддів: Я.О. Берназюка, С.М. Чиркіна,
перевіривши касаційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
Касаційна скарга Міністерства оборони України на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року надійшла до Верховного Суду 26 березня 2021 року.
Згідно із відтиском штемпелю на поштовому конверті касаційна скарга направлена до Верховного Суду 25 березня 2021 року.
В касаційній скарзі Міністерство оборони України заявило клопотання про відстрочення сплати судового збору. Разом з тим, жодної підстави в обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору скаржником не наведено.
Частиною другою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до статей 1 та 2 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат; платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення.
Cудові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.
Відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Умови, за яких суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору та перелік суб'єктів, до яких таке відстрочення застосовується, визначені статтею 8 Закону України «Про судовий збір».
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Суд також виходить з того, що саме на заявника покладається обов'язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про відстрочення сплати судового збору; обов'язок сплатити судовий збір, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов'язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.
При прийнятті таких висновків суд враховує положення пункту 1 частини другої статті 129 Конституції України, згідно з яким однією із основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. У зв'язку із цим обставини, пов'язані з небажанням сторони сплатити судовий збір, у тому числі, обставини пов'язані з відсутністю у скаржника коштів не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення сплати судового збору.
Зважаючи на те, що заявлене Міністерством оборони України клопотання про відстрочення сплати судового збору не містить жодних обґрунтувань, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його задоволення.
Згідно з частиною другою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За змістом пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду сума судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» установлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2020 року у розмірі 2 102,00 грн.
Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 1 681,60 грн (200% від 840,80 грн).
Отже, Міністерству оборони України слід усунути вказаний недолік касаційної скарги та надати суду докази сплати судового збору.
Відповідно до статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Колегією суддів встановлено, що постанова Шостого апеляційного адміністративного суду була прийнята 18 лютого 2021 року в порядку письмового провадження.
Натомість до Верховного Суду із касаційною скаргою Міністерство оборони України звернулось 25 березня 2021 року, тобто із пропуском 30-денного строку на касаційне оскарження.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, Міністерство оборони України вказує на те, що постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року була отримана ним 03 березня 2021 року, що підтверджується листом відстеження поштового відправлення із шрихкодовим ідентифікатором № 0102932274520 із сайту АТ «Укрпошта».
У відповідності до частини четвертої статті 321 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення суду апеляційної інстанції приймаються, проголошуються, вручаються (видаються або надсилаються) учасникам справи в порядку, встановленому главою 9 розділу цього Кодексу, з урахуванням особливостей, зазначених у цій главі.
Згідно з частинами п'ятою, шостою статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
У відповідності до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Аналіз наведених вище положень свідчить про те, що належним доказом, який би підтверджував дату отримання судового рішення може бути: повідомлення отримане судом про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу скаржника, якщо таке рішення направлялось електронною поштою або поштове повідомлення із відміткою про його отримання, відмову в отриманні копії судового рішення або відсутність особи за адресою місцезнаходження, якщо судове рішення направлялось скаржнику поштою.
Колегія суддів вважає неприйнятним наданий скаржником доказ отримання оскаржуваного судового рішення у вигляді Виписки із сайту поштових відстежень АТ «Укрпошта», оскільки відповідно до частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України, доказом отримання судового рішення у разі направлення його поштою є поштовий конверт.
За таких обставин, колегія суддів критично оцінює доводи скаржника про те, що строк на касаційне оскарження судового рішення пропущено з поважних причин.
Відповідно до частини другої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно з частиною третьою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
З урахуванням вищевикладеного, наведені скаржником доводи щодо причин пропуску строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними, а тому йому слід подати нове клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та надати докази, які б підтверджували дату отримання ним судового рішення, зокрема, поштовий конверт із відповідним шрихкодовим ідентифікатором.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Справу в суді першої інстанції розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Спірні правовідносини виникли у зв'язку із прийняттям Міністерством оборони України рішення про відмову ОСОБА_1 у виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку із настанням інвалідності через те, що ІІ група інвалідності йому була встановлена понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності.
Підставою касаційного оскарження Міністерство оборони України зазначає пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Вказану підставу обґрунтовує тим, що судом апеляційної інстанції під час розгляду справи не враховано висновки Верховного Суду, викладені у постановах про застосування норм права у подібних правовідносинах.
З урахуванням заявленої підстави касаційного оскарження Верховний Суд звертає також увагу на те, що оскарження судових рішень, які розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження можливо за наявності виняткових підстав, визначених підпунктами «а», «б», «в», «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином скаржник повинен надати обґрунтування підстав касаційного оскарження, передбачених підпунктами «а», «б», «в», «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України та зазначити: чи стосується касаційна скарга питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Згідно з частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Отже, касаційну скаргу Міністерства оборони України слід залишити без руху та встановити десятиденний строк для усунення недоліків касаційної скарги з дня отримання копії цієї ухвали шляхом надання доказів сплати судового збору, зазначення підстав касаційного оскарження у відповідності до підпунктів «а», «б», «в», «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, а також подання нового клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження із наданням доказів, які підтверджують дату отримання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року.
Керуючись статтями 169, 330, 332, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Визнати неповажними підстави пропуску строку на касаційне оскарження постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року.
2. Відмовити у задоволенні клопотання Міністерства оборони України про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року.
3. Залишити без руху касаційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
4. Надати Міністерству оборони України десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, які зазначено в мотивувальній частині ухвали.
5. Надіслати Міністерству оборони України копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.В. Коваленко
Суддя Я.О. Берназюк
Суддя С.М. Чиркін