Справа № 3/593/143/2021
"15" квітня 2021 р. Суддя Бережанського районного суду Тернопільської області Данилів О.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділу поліції № 1 м. Бережани Тернопільського районного управління поліції ГУ НПУ в Тернопільській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, жителя АДРЕСА_1 , у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, -
Інспектором СРПП Відділу поліції № 1 м. Бережани Тернопільського районного управління поліції ГУ НПУ в Тернопільській області старшим лейтенантом поліції Макар Л.В. 24 січня 2021року складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 498323, з якого вбачається, що ОСОБА_1 22 чи 24 січня 2021 року, о 1 год. 20хв., в місті Бережани Тернопільської області, на вул.Тернопільській, керував транспортним засобом марки «DAEWOO SENS» із д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд водія на стан сп”яніння проводився із застосуванням газоаналізатора “Драгер 6810” результат якого показав 1.0% проміле. Дії ОСОБА_1 інспектором СРПП Відділу поліції № 1 м. Бережани Тернопільського районного управління поліції ГУ НПУ в Тернопільській області кваліфіковані за ч.1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про день і час розгляду справи, в судове засідання повторно не з”явився, надіслав суду свої письмові пояснення з приводу обставин справи, у яких зазначив, що 24 січня 2021 року, керуючи транспортним засобом марки « DAEWOO SENS» із д.н.з. НОМЕР_1 на вулиці Тернопільській, він дійсно був зупинений працівниками поліції, які після огляду пред”явлених ним документів запропонували йому продути алкотест. Він, знаючи про те, що відмовлятися від освідування не можна, погодився на пропозицію працівників поліції та пройшов освідування на місці зупинки автомобіля. І хоч він не був згідний із результатом газоаналізатора, оскільки алкоголю не вживав про що сказав працівнику поліції, однак провести огляд у медичному закладі йому ніхто не пропонував та його прав йому ніхто не роз”яснив. Вважає, що провадження по справі слід закрити, оскільки поліцейським не було дотримано порядку проведення огляду на стан сп”яніння в установленому законом порядку. У поданій суду письмовій заяві ОСОБА_1 просив суд звернути увагу на те, що складений поліцейським протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 498323 не може бути доказом його вини, оскільки він складений із рядом порушень, а крім цього, матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів, які би свідчили про його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи із наступного.
У протоколі не вказано ознак алкогольного сп”яніння за наявністю яких поліцейський мав підставу пропонувати йому, як водію, пройти освідування. Із складеного протоколу неможливо зрозуміти дату вчинення правопорушення та дату складення самого протоколу. Вказаний документ містить виправлення як дати вчинення правопорушення, так і дати його складення, що є недопустимим. Крім цього, інформація, зазначена у протоколі про результат проведеного освідування, не відповідає інформації, зазначеній у роздруківці результатів алкотесту. В складеному протоколі відсутня відмітка про те, що поліцейським було запропоновано йому, як водію, пройти освідування у медичному закладі. У матеріалах справи також відсутнє письмове направлення його на освідування до медичного закладу. Час, зазначений у долученому до матеріалів справи відеозаписі вчиненого правопорушення не відповідає часу, який зазначений працівником поліції у складеному ним протоколі. І хоч у складеному протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 498323 зазначено двох свідків, однак у якості доказу його вини працівником поліції не відібрано та не долучено до матеріалів справи їх письмових пояснень, які би доводили його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вказуючи на відсутність доказів його вини, ОСОБА_1 у своєму письмовому поясненні просив суд при постановленні рішення також врахувати, що у долученому до протоколу у якості доказу його вини рапорті старшого інспектора Бережанського ВП ГУНПУ в Тернопільській області ОСОБА_2 , який зареєстрований в інформаційно - телекомунікаційній системі 24 січня 2021 року, зазначено, що ним було вчинено правопорушення 24 січня 2021 року, о 2 годині 13 хв., хоч ще о 1 год. 40хв. працівниками поліції по даному факту було складено протокол про адміністративне правопорушення. У своїх письмових поясненнях ОСОБА_1 також зазначив, що відмітка у складеному протоколі про те, що він відмовився від письмових пояснень не відповідає дійсності, оскільки працівниками поліції не було запропоновано йому дати свої письмові пояснення. Просив також не брати до уваги долучений до матеріалів справи відеозапис, оскільки вказаний у відеозаписі час не відповідає часу, зазначеному працівником поліції у складеному протоколі, а також у протоколі відсутня відмітка про те, що до нього у якості доказу долучається відеозапис, а матеріали справи не містять жодної інформації про технічні записи, на яких вони були здійснені. У поданому письмовому поясненні ОСОБА_1 просив проводити судове засідання у його відсутності та із врахуанням вказаних ним порушень та розбіжностей просив закрити провадження по справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, оскільки відповідно до ст. 62 Конституції України всі сумніви трактуються на користь особи, щодо якої висунуто обвинувачення.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і, якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
А так як ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим, у судове засідання повторно не з”явився та не надіслав суду свого клопотання про відкладення розгляду справи, а подав суду клопотання про розгляд справи у його відсутності, у якому виклав свої письмові пояснення, тому суд у відповідності до ст. 268 КУпАП вважає можливим розглянути вищевказану адміністративну справу у його відсутності по наявних матеріалах справи.
Взявши до уваги клопотання та письмове пояснення ОСОБА_1 , дослідивши та перевіривши докази по справі на їх належність, допустимість й достатність у логічному взаємозв'язку, суд прийшов до висновку про недоведеність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, виходячи з наступного.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством ( ст. 1 КУпАП).
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 280 КУпАП
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п.7 Інструкції « Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС, МОЗ України 09.11.2015 №1452/735, установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї інструкції поліцейськими з використанням спеціальних технічних засобів, або лікарем закладу охорони здоров'я.
Підставами для проведення такого огляду у закладі охорони здоров'я є лише відмова від його проведення на місці зупинки або незгода з результатами огляду поліцейського із застосуванням спеціальних технічних засобів.
Поліцейський повинен залучити двох свідків, які можуть засвідчити факт відмови водія від проходження огляду, чи факт проходження ним такого огляду та при цьому вони мають засвідчити та у них відбираються письмові пояснення з викладенням обставин того: в який спосіб водію пропонується пройти огляд; які є підстави в поліцейського для проведення огляду; о котрій годині водій пройшов огляд на місці зупинки, результат такого огляду та ставлення водія до отриманого результату проведеного освідування. У випадку відмови водія від освідування має бути з'ясовано з яких причин водій відмовився від огляду та чи було водію запропоновано проведення освідування у медичному закладі, і ставлення водія до вказаної пропозиції.
Саме за наявності вказаних підстав, перелік яких є вичерпним, на поліцейського покладено забезпечення проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я.
Вказані положення Інструкції повністю кореспондуються з положеннями Кодексу України про адміністративні правопорушення ( ст. 266 КУпАП).
Частиною 2 статті 266 КУпАП ( в редакції, яка діяла на день вчинення правопорушення) встановлено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів у присутності двох свідків.
Відомості щодо наявності таких свідків вносяться у сам протокол про адміністративне правопорушення, а їх покази повинні бути зафіксовані у відповідних письмових поясненнях, з метою подальшого використання у відповідності до ст. 251 КУпАП, як докази в адміністративній справі. Відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, зокрема, прізвища, адреси свідків.
Зазначене повністю зіставляється з положеннями п. 15 Розділу ІІ «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції», затвердженої Наказом МВС № 1376 від 06.11.2015року, у відповідності з якими до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення).
Згідно ст. 272 КУпАП свідок зобов'язаний дати правдиві пояснення щодо обставин, які йому відомі та підлягають установленню по даній справі, тобто в даному випадку на інспекторів патрульної поліції покладається обов'язок документування відомостей про адміністративне правопорушення шляхом належного процесуального закріплення пояснень свідків щодо обставин справи, зокрема з приводу часу, місця, способу та інших відомостей вчинення адміністративного правопорушення.
Частиною 3 статті 266 КУпАП встановлено, що у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ч.6 ст.266 КУпАП).
Пунктом 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою КМУ № 1103 від 17 грудня 2008 року, встановлено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Під час дослідження адміністративних матеріалів судом було виявлено сукупність істотних порушень вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВС 09.11.2015 № 1452/735.
І хоч у протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 498323 за ч.1 ст.130 КУпАП, складеному відносно ОСОБА_1 вказано двох свідків, однак працівниками поліції не відібрано та до матеріалів справи не додано пояснень цих свідків щодо обставин, вказаних у даному протоколі.
Крім цього, в матеріалах справи відсутнє направлення ОСОБА_1 в медичний заклад для проведення огляду на стан сп'яніння.
Відповідно до ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Така постанова повинна містити найменування органу (посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити, крім іншого, відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15 листопада 2018 року в рамках справи № 524/5536/17, адміністративне провадження № К/9901/1403/17 зроблено правовий висновок, що відеозапис, поданий поліцією на підтвердження факту порушення водієм правил дорожнього руху, не може вважатися належним доказом у зв'язку з тим, що оскаржувана постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не містить посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено даний відеозапис.
Разом з тим, в матеріалах про адміністративне правопорушення наявний диск з відеофайлами, проте матеріали справи не містять відомостей про технічний засіб, яким зафіксовано правопорушення: номер та серію відеокамери, дату її виробництва та назви камери, на яку здійснювався відеозапис. Не долучені до справи працівниками поліції свідоцтва, що стосується технічного приладу «відеокамери», не дають можливості встановити той факт, що відеозапис на камеру щодо ОСОБА_1 проведено спеціальним технічним засобом, який входить до вичерпного переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах поліції для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху. Ці обставини в свою чергу позбавляють можливості перевірити та зробити висновок про те, чи були поліцейським під час складання даного протоколу дотримані вимоги законодавства щодо оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, та чи не було порушено прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, під час його складання.
Судом встановлено, що з наданого суду відеозапису видно, що події, зафіксовані на ньому, а саме: проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу мали місце 24 січня 2021 року, о 2 год. 40 хв., а протокол про адміністративне правопорушення складено о 1 год.40 хв., що свідчить про те, що протокол був складений швидше, а ніж сама подія. Така невідповідність часу складання протоколу щодо подій, які мали місце після його складання, у судовому засіданні свого логічного пояснення не знайшла й усунутою не була.
Крім зазначеного, у складеному протоколі не вказано ознак алкогольного сп”яніння за наявністю яких поліцейський мав підставу пропонувати водію пройти освідування.
Із складеного протоколу неможливо зрозуміти дату вчинення правопорушення та дату складення самого протоколу, оскільки вказаний документ містить виправлення як дати вчинення правопорушення, так і дати його складення, що відповідно до п. 5 розділу 111 «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції», затвердженої Наказом МВС № 1376 від 06.11.2015року, є недопустимим.
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 4 працівником поліції результат проведеного освідування зазначено 1,0%, хоч у самій роздруківці із газоаналізатора результат алкотесту значиться не 1,0%, а 1.09%, тобто інформація у протоколі про адміністративне правопорушення не відповідає інформації, зазначеній у роздруківці результату алкотесту.
Крім цього, в протоколі відсутня відмітка про те, що поліцейським було запропоновано ОСОБА_1 , як водію, пройти освідування у медичному закладі.
З огляду на наведене суд прийшов до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 498323 від 22 чи 24 січня 2021 року складений з істотними порушеннями вимог закону, а тому він не може бути належним доказом вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім цього, долучений до адмінсправи акт огляду на стан алкогольного сп”яніння з використанням спеціальних технічних засобів не є належним доказом вини ОСОБА_1 , оскільки у ньому відсутні час та дата його складення.
Суд також звертає увагу на те, що у матеріалах справи відсутнє письмове направлення водія на освідування до медичного закладу.
Долучений працівниками поліції до матеріалів справи диск із відеозаписом також не може бути прийнятий судом до уваги, як доказ вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, оскільки час у вказаному відеозаписі не відповідає часу, який зазначений працівником поліції у складеному ним протоколі, так як згідно складеного протоколу правопорушення було вчинено о 1год. 20 хв., а із долученого до матеріалів відеозапису вказаного правопорушення, видно, що подія мала місце не о 1 год. 20хв., а о 2год. 40хв..
Крім цього, суд не може взяти до уваги долучений до матеріалів адмінсправи у якості доказу вини ОСОБА_1 рапорт старшого інспектора Бережанського ВП ГУНПУ в Тернопільській області Ворони Г.П., оскільки у ньому вказано про події, які мали місце 24 січня 2021 року, о 2год. 13хв. в той час як працівниками поліції по даному факту протокол про адміністративне правопорушення був складений ще о 1 год. 40хв..
Відповідно до ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є джерелом доказів у справі. Невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам закону унеможливлює прийняття у справі законного і обґрунтованого судового рішення.
Згідно ст.252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на її користь (ст.62 Конституції України).
Таким чином, аналізуючи надані по справі докази, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст. 130 КУпАП за обставин, зазначених у протоколі серії ДПР18 № 498323 від 22 чи 24 січня 2021 року, не доведена належними та допустими доказами. За таких обставин провадження в справі підлягає закриттю за недоведенністю (відсутністю) у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до ст. 247 п. 1 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 247, 283, 284 КУпАП, суд, -
Закрити провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП у зв?язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Тернопільського апеляційного суду через Бережанський районний суд Тернопільської області.
Суддя Бережанського районного суду
Тернопільської області Данилів О.М.