20 квітня 2021 року
Київ
справа №140/5955/20
адміністративне провадження №К/9901/5462/21
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Желтобрюх І.Л., розглянувши клопотання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про зупинення дії рішення Волинського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2021 року у справі №140/5955/20 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 10.01.2020 № 0000253302, № 0000313302, № 0000273302, № 0000283302.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 10 січня 2020 року № 0000253302 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 462472,20 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 10 січня 2020 року № 0000313302 в частині визначення податкового зобов'язання з військового збору у розмірі 38539,35 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 лютого 2020 року апеляційні скарги ФОП ОСОБА_2 та Головного управління ДПС у Чернігівській області задоволено частково. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року скасовано. Прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано прийняті Головним управлінням ДФС у Чернігівській області податкові повідомлення-рішення від 13 червня 2019 року №00008201305, №00008181305 в частині збільшення суми податкового зобов'язання на 592 гривні 50 копійок та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 148 гривень 13 копійок, №00008191305 в частині застосування штрафних санкцій на суму 296 гривень 25 копійок. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаними вище судовими рішеннями позивач подав касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду від 01 березня 2021 року відкрито касаційне провадження за скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року, на додаткове рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2021 року у справі №140/5955/20.
Також до касаційного суду позивачем подано клопотання про зупинення дії рішення Волинського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2021 року.
В обґрунтування підстав для зупинення дії оскаржуваних рішень позивач зазначає, що на підставі податкових повідомлень-рішень, які є предметом розгляду у цій справі, податковим органом вчиняються певні дії зі сплати ним податкового боргу.
Проаналізувавши подане клопотання, вважаю за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 340 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду вирішує питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються.
Згідно з частиною першою статті 375 КАС України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскаржуваного судового рішення або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
При цьому, зупинення виконання (дії) оскаржуваних у касаційному порядку судових рішень на підставі статті 375 КАС України може застосовуватись судом лише у виняткових випадках за наявності на те вагомих і переконливих доводів, підтверджених доказами, або існування об'єктивних для цього обставин й має здійснюватися таким чином, щоб уникнути порушення прав інших учасників справи.
На додаток слід відзначити, що зупинення виконання (дії) оскаржуваних судових рішень є правом, а не обов'язком суду касаційної інстанції, і можливе лише за наявності для цього обґрунтованих, поважних причин. Сама по собі незгода скаржника з оскаржуваними судовими рішеннями не є підставою для зупинення їх виконання (дії), а сподівання і припущення на певні результати касаційного розгляду справи не можуть бути підставою для зупинення виконання (дії) судового рішення, яке набрало законної сили.
Враховуючи викладене, суддя дійшов висновку, що зазначені у ньому доводи і аргументи не є такими, що в розумінні наведених положень закону можуть слугувати достатньою підставою для зупинення виконання (дії) оскаржуваного рішення, а тому клопотання позивача задоволенню не підлягає.
Керуючись частиною першою статті 340, 375 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні клопотання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про зупинення дії рішення Волинського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2021 року у справі №140/5955/20 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І.Л. Желтобрюх