21 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 560/1441/20
адміністративне провадження № К/9901/21696/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Желєзного І. В.,
суддів: Коваленко Н. В., Рибачука А. І.,
розглянувши у порядку письмового провадження
касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Совгири Д. І., Кузьменко Л. В., Франовської К. С. від 11 серпня 2020 року
у справі № 560/1441/20
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
І. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі також - відповідач), у якому просив:
- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, яка полягає у неперерахунку невірно обчисленого розміру пенсії при її призначенні з підстав надання пенсіонером нових документів та невиплаті пенсії ОСОБА_1 з 19 липня 2016 року у розмірі, який обчислений з грошового забезпечення з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, індексації в розмірах зазначених у довідці військової частини НОМЕР_1 від 07 серпня 2019 року №116/90 протиправними;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з 19 липня 2016 року перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію у розмірі який обчислено з грошового забезпечення з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, індексації у розмірах зазначених у довідці військової частини НОМЕР_1 від 07 серпня 2019 року № 116/90, здійснити виплату суми перерахунку однією сумою, починаючи з 19 липня 2016 року з нарахуванням і виплатою компенсації втрати частини доходу з 19 липня 2016 року без використання при таких виплатах постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 649.
2. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2020 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії позивача за заявою від 19 серпня 2019 року та довідкою Військової частини НОМЕР_1 від 07 серпня 2019 року № 116/90. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити з 19 липня 2016 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Військової частини НОМЕР_1 від 07 серпня 2019 року № 116/90 із включенням до складу (розміру) грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія, щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
3. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2020 року відкрито апеляційне провадження у справі №560/1441/20.
4. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року зупинено апеляційне провадження у справі № 560/1441/20 до набрання законної сили судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі № 510/1286/16-а.
5. 27 серпня 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року, у якій просить таку скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
6. Ухвалою Верховного Суду від 09 вересня 2020 року відкрито касаційне провадження у цій справі.
7. 30 вересня 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на касаційну скаргу позивача, у якому просить таку залишити без задоволення, а ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року - без змін.
ІІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
8. Зупиняючи апеляційне провадження, суд апеляційної інстанції, виходив із того, що під час розгляду цієї справи необхідно надати правову оцінку доводам відповідача щодо недотримання позивачем строку звернення до суду. При цьому, питання застосування строків звернення до суду у спорах стосовно соціального захисту підлягає дослідженню Великою Палатою Верховного Суду під час розгляду справи № 510/1286/16-а, за результатами розгляду якої будуть сформовані обов'язкові висновки щодо застосування норм права під час апеляційного розгляду цієї справи.
ІІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ НА НЕЇ
9. Касаційна скарга обґрунтована тим, що у даному випадку, відсутні підстави для зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі № 510/1286/16-а, оскільки правовідносини не є подібними та регулюються різними законами. Частиною 3 статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» не передбачено обмеження перерахунку пенсії строком.
10. У відзиві на касаційну скаргу відповідач зазначає, що суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку щодо доцільності зупинення провадження у цій справі, оскільки питання щодо застосування процесуального строку звернення до суду винесено на розгляд у справі № 510/1286/16-а, зокрема і щодо статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
ІV. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
11. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, перевірив правильність застосування норм матеріального та процесуального права та дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення.
12. В частині 1 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) наведено перелік підстав за яких суд обов'язково зупиняє провадження у справі, а у частині 2 - за яких суд має право зупинити провадження.
13. Перелік цих підстав є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
14. У частині 2 статті 236 КАС України визначено перелік підстав, за яких суд має право зупинити провадження у справі.
15. Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.
16. Оскаржуваною ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року провадження у справі зупинено саме на підставі пункту 5 частини 2 статті 236 КАС України.
17. 02 квітня 2019 року Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 510/1286/16-а за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. Правовідносини у справі № 510/1286/16-а стосуються визнання неправомірними дій управління Пенсійного фонду України щодо неврахування для обчислення сум індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премій до державних, професійних та ювілейних свят та інших виплат; зобов'язання здійснити перерахунок пенсії.
18. Передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, суд зазначив що виняткова проблема полягає у необхідності формування відповідних правових позицій, для чого потрібно надати відповіді на такі питання:
19. Чи можуть судами застосовуватися у спорах стосовно соціального захисту (для обмеження розміру належних особі сум соціальних виплат) шестимісячні строки звернення до суду, встановлені процесуальним законом - КАС України (стаття 99 в редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року, та стаття 122 в чинній редакції), якщо предметом спору є неотримання особою регулярних (щомісячних тощо) соціальних виплат, які суб'єкт владних повноважень з власної вини не виплачував фізичній особі або виплачував у неповному розмірі?
1. Чи можуть суди застосовувати строки звернення до суду, встановлені процесуальним законом - КАС України (стаття 99 в редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року, та стаття 122 в чинній редакції), для фактичного встановлення строкових меж (може граничним меж) триваючого правопорушення у сфері реалізації соціальних прав та відповідно цим строком обмежувати доступ особи до суду?
2. Чи може бути факт нездійснення перевірки особою, якій державою призначено пенсію або інші постійні соціальні виплати, правильності нарахування уповноваженими суб'єктами владних повноважень конкретних сум таких виплат або невчасне звернення з відповідним позовом до адміністративного суду підставою для судового захисту її прав лише у межах останніх шести місяців, що передують даті звернення до суду?
3. Чи можуть суди не застосовувати відповідний процесуальний строк, а відповідно до частини шостої статті 7 КАС України використовувати як аналогію закону до всіх зазначених вище спорів положення частини другої статті 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та статей 51, 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», в яких міститься норма, згідно з якою нараховані (первинно встановлені за відповідною заявою фізичної особи) суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком?
20. Великою Палатою Верховного Суду від 26 червня 2019 року прийнято справу № 510/1286/16-а до розгляду.
21. Спірні правовідносини у цій справі стосуються зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Військової частини НОМЕР_1 від 07 серпня 2019 року № 116/90 із включенням до складу (розміру) грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія, щомісячної додаткової грошової винагороди та її індексації.
22. Судом першої інстанції встановлено, що 19 серпня 2019 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про перерахунок пенсії. Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 17 вересня 2019 у здійсненні перерахунку відмовлено. До суду позивач звернувся 06 березня 2020 року, тобто в межах шестимісячного строку.
23. Верховний Суд зазначає, що зупинення провадження у справі - це врегульована законом і оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні у справі, викликана наявністю однієї з передбачених в законі обставин, які заважають здійснювати її розгляд.
24. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі адміністративний суд повинен у кожному конкретному випадку з'ясувати:
- чи існує вмотивований зв'язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається адміністративним судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі;
- чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду цієї справи.
25. Об'єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої полягає в тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.
26. Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено.
27. Колегія суддів зазначає, що Верховний суд неодноразово висловлював правову позицію щодо визначення «подібності правовідносин», зокрема у постановах 13 лютого 2019 року у справі №802/3999/15-а та від 03 липня 2019 року у справі №826/27404/15.
28. За змістом вказаних постанов подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин).
29. Відповідно до вищевикладеного, Верховний Суд не вбачає підстав і для застосування зупинення провадження, передбаченого пунктом 5 частини 2 статті 236 КАС України, оскільки правовідносини не є подібними та відсутня об'єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи.
30. Згідно частини 1 статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
31. Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції було порушено норми процесуального права при ухваленні судового рішення, які призвели до постановлення незаконної ухвали суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, у зв'язку з чим касаційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала апеляційного суду - скасуванню з направленням справи до апеляційного суду для продовження розгляду.
Керуючись статтями 345, 349, 351, 353, 355, 356 КАС України, Верховний Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: І. В. Желєзний
Судді Н. В. Коваленко
А. І. Рибачук