Справа № 357/1831/21
3/357/1501/21
15.04.2021 року суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Дорошенко С.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Київській області БПП у м. Біла Церква відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
18 січня 2021 року о 13 годині 45 хвилин, ОСОБА_1 , в м. Біла Церква на перехресті з круговим рухом вулиць Сквирське шосе та Київська, керував транспортним засобом «ГАЗ 33021», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, почервоніння шкіряного покриву обличчя. Від проходження огляду на визначення стану сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився у присутності двох свідків: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнав, пояснив, що 18.01.2021 року в м. Біла Церква на перехресті з круговим рухом вулиць Сквирське шосе та Київська він потрапив в ДТП. На місце ДТП прибули працівники поліції, які запідозрили його в керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. Пояснив, що він вживав спиртні напої 17.01.2021 року в другій половині дня, випив 150-200 грам горілки. Працівники поліції в присутності двох свідків запропонували йому пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння, але він відмовився, так як не був впевнений, що прилад не зафіксує вживання алкоголю. Протокол про адміністративне правопорушення не складали, оскільки все вирішив з іншим учасником пригоди, а саме відшкодував йому шкоду. В подальшому ОСОБА_1 змінив свої покази та заявив клопотання про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно нього в зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. В обґрунтування заявленого клопотання зазначив, що 18.01.2021 року приблизно о 15 годині 00 хвилин він перебував біля кругу (Київський) вул. Ярослава Мудрого, острів безпеки де стояли два автомобіля, а саме автомобіль «ГАЗ 33021», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 та автомобіль «Опель Віваро». Через деякий час до даних автомобілів під'їхав екіпаж поліції та почав запитувати хто водії даних автомобілів, він пояснював, що водій автомобіля «ГАЗ 33021», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 поїхав по гроші, щоб розрахувалися за ДТП.
Потім працівник поліції чоловічої статі підійшов до нього поближче та відчувши запах алкоголю сказав, що він керував транспортним засобом та запропонував пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння, на що він категорично заперечував і відмовлявся, пояснюючи, що він не керував даним автомобілем. Потім працівники поліції запросили двох свідків присутності яких запропонували йому пройти огляд на визначення стану сп'яніння, на що він категорично відмовився, оскільки не був за кермом тобто не керував даним автомобілем, а просто приїхав, щоб оглянути пошкодження та наглядати за автомобілем поки його роботодавець ОСОБА_4 з'їзде по грошові кошти. Працівники поліції не реагуючи на його пояснення склали відносно нього протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 , пояснив, що 18.01.2021 року в м. Біла Церква на перехресті з круговим рухом вулиць Сквирське шосе та Київська, він керуючи транспортним засобом «ГАЗ 33021», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 потрапив в ДТП. Після ДТП він зателефонував ОСОБА_1 , що останній під'їхав та постояв біля автомобіля, а він поїхав по гроші, щоб розрахуватися з водієм за пошкодження автомобіля. Коли він повернувся на місце ДТП, ОСОБА_1 розповів йому, що працівники поліції склали відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Пояснив. що він не був присутнім коли на місце ДТП прибули працівники поліції та склали протокол на ОСОБА_1 .
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП, повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.
Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП закріплено, що відповідальність за вказане правопорушення настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В судовому засіданні переглянуто диск з відеозаписами з нагрудних камер поліцейських, який додано до протоколу, та з якого убачається, що на місці ДТП, яке трапилося на перехресті з круговим рухом вулиць Сквирське шосе та Київська в м. Біла Церква за участі двох транспортних засобів, біля автомобіля «ГАЗ 33021», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 присутній лише ОСОБА_1 , який намагається уникнути спілкування з працівниками поліції. Працівник поліції відчувши від ОСОБА_1 запах алкоголю, в присутності двох свідків тричі пропонують пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці знаходження транспортного засобу або у медичному закладі, водій категорично відмовився від проходження огляду на визначення стану сп'яніння. Крім цього, з відеозапису не вбачається, що ОСОБА_1 пояснює працівникам поліції або в присутності свідків, що не керував транспортним засобом.
Суд не погоджується з твердженням ОСОБА_1 щодо того, що він не керував транспортним засобом, так як в судовому засіданні останній чітко зазначив, що керував транспортним засобом, а на передодні 17.01.2021 року вживав спиртні напої. В подальшому останній змінив свої покази, що суд розцінює як намагання уникнути відповідальності.
Суддя, оголосивши протокол про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , пояснення свідка ОСОБА_5 , дослідивши додані до протоколу докази, а саме: рапорт працівника поліції, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алко7гольного, наркотичного чи іншого сп'яніння від 18.01.2021 року, письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 які підтвердили фактичні обставини, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме відмову водія ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану сп'яніння, розписку ОСОБА_6 про зобов'язання не допускати водія до керування транспортним засобом, переглянувши відеозапис з нагрудної камери поліцейського, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, визнає доведеним належними та допустимими доказами вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Твердження ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_5 про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема переглянутим відеозаписом з якого убачається, що ОСОБА_1 перебуває біля транспортного засобу один, свідка ОСОБА_5 на відеозапису не зафіксовано, ОСОБА_1 працівникам поліції не пояснював, що не керував транспортним засобом.
Твердження ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_5 про те, що за кермом був не ОСОБА_1 не підтверджується жодними доказами у справі, а тому суд розцінює їх, такими, що надані з метою уникнення ОСОБА_1 відповідальності за вчинене правопорушення.
У відповідності до рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке, з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Враховуючи встановлені фактичні обставини даного адміністративного провадження, які підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, які досліджені судом, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена «поза розумним сумнівом», тому в його діях наявний склад вказаного правопорушення.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчинення нових правопорушень.
Санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, передбачено безальтернативне адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
При накладенні адміністративного стягнення, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, його відношення до вчиненого, конкретних обставин справи, вважаю, що ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП слід піддати адміністративному стягненню в межах санкції, передбаченої вказаною статтею.
Крім цього, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ч. 1 ст. 130, ст. 221, ст. 284 КУпАП, суддя,
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 454 грн.
Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
Термін пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».
СуддяС. І. Дорошенко