Справа № 490/1029/21
21.04.2021
нп 1-кп/490/301/2021
21 квітня 2021 року м. Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва у складі
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №22020150000000041 відомості про яке 10.07.2020 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Джаварі Целенджихського району республіки Грузія, національність грузин, громадянина республіки Грузія, з вищою освітою, одруженого, непрацюючого, фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий, -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 332-2 КК України.
Учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_4 , перекладач ОСОБА_5 , обвинувачений ОСОБА_3 , захисник ОСОБА_6
24.04.2019 співробітниками УДМС України в Миколаївській області громадянина Грузії ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 203 КУпАП в частині ухилення від виїзду з України після закінчення відповідного терміну перебування. 24.04.2019 УДМС України в Миколаївській області прийнято рішення №144 «Про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства», громадянина Грузії ОСОБА_3 , з яким він ознайомився під особистий підпис. В подальшому, ОСОБА_3 примусово видворено за межі території України з подальшою забороною в'їзду на територію України строком на три роки, до 24.04.2022.
Незважаючи на обізнаність та усвідомлення заборони в'їзду на територію України, в ніч з 24.09.2019 на 25.04.2019 у ОСОБА_3 виник злочинний умисел на незаконне перетинання державного кордону України, поза пунктами пропуску через державний кордон України, в порушення встановленого порядку перетинання державного кордону України.
З метою реалізації свого злочинного умислу. 25.04.2021 у нічний час доби ОСОБА_3 прибув на маршрутному таксі до найближчого населеного пункту Республіки Молдови, який знаходився поблизу державного кордону України.
25.04.2019, переслідуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне перетинання державного кордону України, ОСОБА_3 перебуваючи близько населеного пункту Республіки Молдови, що знаходився поблизу державного кордону України, зустрів особу, який за п'ятдесят доларів США погодився перевести ОСОБА_3 на територію України, в порушення встановленого порядку перетинання державного кордону України, поза встановленими пунктами пропуску.
Того ж дня, ОСОБА_3 , будучи особою, якій заборонено в'їзд на територію України, пересуваючись на гужовому транспорті під управлінням особи (анкетні дані якої встановити не надалось можливим). здійснив незаконний перетин державного кордону України зі сторони Республіки Молдови, поза відповідними пунктами пропуску та внаслідок чого незаконно потрапив на територію України і в подальшому проживав за даресою: АДРЕСА_1 , де його 05.08.2020 виявлено правоохоронними органами під час санкціонованого судом обшуку.
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 332-2 КК України, а саме у незаконному перетинанні державного кордону України особою, якій заборонено в'їзд на територію України, у будь-який спосіб поза пунктами пропуску через державний кордон України.
Обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у незаконному перетинанні державного кордону України визнав повністю та не оспорює фактичні обставини.
Окрім повного визнання вини, винність обвинуваченого ОСОБА_3 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні повністю доведена і підтверджується зібраними по справі доказами, дослідження яких відповідно до ст. 349 КПК України за згодою учасників судового розгляду судом визнано недоцільним щодо тих обставин, які ніким не оспорюються і обмежено допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого. При цьому судом з'ясовано правильність розуміння учасниками судового провадження обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільність його позиції, та роз'яснено вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Обвинувачений ОСОБА_3 суду надав показання, та зазначив, що в ніч з 24.09.2019 на 25.04.2019 незаконно перетинув державний кордон України, поза пунктами пропуску з Республіки Молдови. Щиро розкаївся у вчиненому.
При обранні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і дані про особу винного.
До обставин, що пом'якшують покарання суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання суд не вбачає.
Виходячи із загальних засад призначення покарання, суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим ОСОБА_3 кримінального правопорушення, який згідно ст. 12 КК України віднесений до категорії кримінального правопорушення середньої тяжкості, особу обвинуваченого, який раніше судимий, його бажання проживати разом зі своєю сім'єю, яка мешкає на території України, відношення обвинуваченого до вчиненого кримінального правопорушення, обставини, що пом'якшують покарання, суд прийшов до висновку про можливість призначення ОСОБА_3 покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч. 1 ст. 332-2 КК України, оскільки саме таке покарання необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.
Одночасно, зважаючи на наявність кількох обставин, що пом'якшують покарання, на особу обвинуваченого, суд дійшов висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання і звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, застосувавши ст. 75 КК України, із покладенням на нього обов'язків передбачених п. 2, ч. 1 ст. 76 КК України.
Арешт на майно накладений ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 13 серпня 2020 року (справа №490/4447/20) - скасувати, та повернути майно обвинуваченому ОСОБА_3 .
Питання речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_3 не обирався. Цивільний позов не заявлявся. Процесуальні витрати у справі відсутні.
Керуючись ст. ст.368-370, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 332-2 КК України, і призначити покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
Згідно ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік 6 місяців, з покладенням на нього обов'язків передбачених п. 2 ч. 1 ст. 76 КК України, а саме: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Скасувати накладений ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 13.08.2020 року арешт на майно та повернути його ОСОБА_3 :
-водійське посвідчення держави Грузія серії НОМЕР_1 , видане на ім'я ОСОБА_7 ;
-паспорт громадянина Грузії на ім'я ОСОБА_7 № НОМЕР_2 , виданого 11.03.2015;
-копію перекладу паспорта громадянина Грузії ОСОБА_7 ;
-мобільний телефон марки «Bravis», чорного кольору, кнопковий, в якому міститься сім-картка мобільного оператора «Київстар» № НОМЕР_3
-посвідку на постійне проживання серії НОМЕР_4 на ім'я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - залишити в матеріалах справи.
Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Центральний районний суд м. Миколаєва протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку суду після його проголошення негайно вручити обвинуваченому і прокурору.
Суддя ОСОБА_1