нп 2/490/3095/2021
Справа 490/2520/21
Центральний районний суд м. Миколаєва
13 квітня 2021 року суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Черенкова Н.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дарування удаваним, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ спільного майна подружжя,-
Позивач звернулася до суду з даним позовом до відповідачапро визнання договору дарування удаваним, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ спільного майна подружжя.
Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Одночасно з позовом ОСОБА_1 подано заяву про звільнення від сплати судового збору на підставі ст. 136 ЦПК України та ст. 8 ЗУ "Про судовий збір".
Розглянувши матеріали позовної заяви, суддя дійшов наступного висновку.
Порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати встановлюєтьсяст.136 ЦПК України та ст.8 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до ч.1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до ч.3 ст. 136 ЦПК України з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Тобто, підставою для звільнення або зменшення від сплати судового збору є скрутний майновий стан сторони.
Згідно з п. 20 Постанови Пленуму ВСУ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI та статті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Приймаючи до уваги зазначене, а також конституційний принцип рівності сторін перед законом і судом, позивачем не надано обґрунтованих та беззаперечних доказів на підтвердження незадовільного майнового стану, що унеможливлює повну оплату судового збору. Додані документи не є такими, що підтверджують об'єктивно майновий стан позивача та не доказують, що його майновий стан на момент звернення до суду у повному обсязі чи частково перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
За таких обставин, суд не вбачає підстав задоволення клопотання ОСОБА_1 для звільнення або зменшення сплати судового збору.
Разом з тим, відповідно доп.3ч.3ст.175ЦПК України позовна заява повинна містити ціну позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.
Відповідно ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» за подачу позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як вбачається з наданого позивачем звіту про оцінку майна, ринкова вартість елінгу, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , човний причал № 14 становить 321440,00 грн. За такого, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1% від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб. (321440 х 1% = 3214,40 грн.)
Окрім того, відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
За такого, позивачу необхідно надати копію договору дарування посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського МНО Миколаївської області Князєвою Ю.А. 08.08.2017 року за реєстром №1711, на підставі якого ОСОБА_3 на праві приватної власності належав спірний елінг №32/1, причал № НОМЕР_1 .
При цьому, у разі неможливості надання доказів позивач, разом з поданням позовної заяви має право відповідно до ч.1 ст.84 ЦПК України подати до суду клопотання про витребування доказів, якщо такий доказ він не може подати самостійно і позивач здійснив всі залежні від нього дії, спрямовані на отримання доказу.
Враховуючи викладене суддя приходить до висновку, що позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у ст. 175 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, що відповідає вимогам ст. 185 ЦПК України.
За такого, заява підлягає залишенню без руху.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дарування удаваним, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ спільного майна подружжя-залишити без руху.
Надати позивачу п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині ухвали, шляхом сплати судового збору.
Роз?яснити, що в разі невиконання вказаних вимог, заява буде вважатись не поданою та повернута.
Водночас роз?яснюю, що невиконання до вказаного строку вимог не позбавляє права повторного звернення до суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.П. Черенкова