Справа № 484/1126/21
Провадження № 2/484/724/21
21.04.2021р. Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області
в складі: головуючого судді - Медведєвої Н.А.,
секретар судового засідання - Бикова О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Первомайську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу,
позивач звернулася з позовом до відповідача про розірвання шлюбу, вказуючи, що між ними 08.09.2006 року Підгороднянською селищною радою Первомайського району Миколаївської області було зареєстровано шлюб, актовий запис № 07. Від шлюбу у них народилися сини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Шлюбні відносини між ними припинені через різні погляди на подружнє життя та несумісність характерів. Позивач вважає, що сім'я розпалася остаточно, а шлюб носить формальний характер, отже просить розірвати шлюб між ними. Після розірвання шлюбу просить залишити їй прізвище " ОСОБА_5 " та стягнути понесені витрати по сплаті судового збору.
Сторони на судове засідання не з'явилися, надали заяви про розгляд справи в їх відсутність. При цьому позивачка позов підтримала в повному обсязі, просила задовольнити його; відповідач позов визнав, проти задоволення позову не заперечував.
Оскільки учасники справи на судове засідання не з'явились, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого.
Як вбачається зі свідоцтва про шлюб,08.09.2006 року Підгороднянською селищною радою Первомайського району Миколаївської області було зареєстровано шлюб між сторонами, актовий запис № 07.
Після реєстрації шлюбу позивачка змінила своє прізвище " ОСОБА_6 " на прізвище чоловіка - " ОСОБА_5 " (а.с.7).
Від шлюбу сторони мають синів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження, які знаходяться в матеріалах справи (а.с.5 ,6).
Судом встановлено, що шлюбні відносини між сторонами припинені через різні погляди на подружнє життя та несумісність характерів.
Частиною 1 статті 24 СК України встановлено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ст. 56 СК України кожен з подружжя має право на припинення шлюбних відносин.
Пунктом 2 статті 104 СК України визначено, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Згідно з ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п.п. 10, 11 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя” №11 від 21 грудня 2007 року шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Судом встановлено, що сім'я сторін фактично розпалася, існує лише формально і зберегти її неможливо, оскільки сторони не підтримують шлюбні відносини, не ведуть спільне господарство, а тому суд вважає, що подальше спільне життя подружжя неможливо та наявні правові підстави для розірвання шлюбу.
Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Отже, вирішення питання про те, яким прізвищем іменуватися після розірвання шлюбу є виключним правом того, хто у зв'язку із шлюбом змінив своє прізвище.
На підставі викладеного суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги позивачки необхідно задовольнити, оскільки відповідач визнав позов позивача і визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб і відповідно до статтей 110-112 Сімейного Кодексу України, є підстави для розірвання шлюбу сторін, при цьому позивачці, після розірвання шлюбу, слід залишити прізвище " ОСОБА_5 ".
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Згідно з ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
За таких обставин, з відповідача на користь позивачки слід стягнути судовий збір в сумі 454 грн, з державного бюджету - повернути позивачу судовий збір в сумі 454 грн.
Керуючись статтями 2, 5, 10-13, 77-81, 89, 206, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд
позов задовольнити повністю.
Шлюб, зареєстрований 08.09.2006 року Підгороднянською селищною радою Первомайського району Миколаївської області, між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , актовий запис № 07 - розірвати.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище " ОСОБА_5 ".
Зобов'язати Управління Державного казначейства у Первомайському районі у Миколаївській області повернути ОСОБА_1 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн сплаченого нею судового збору за квитанцією № 0.0.2069579266.1 від 29.03.2021 року.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн витрат по сплаті судового збору.
Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи або особами, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до Миколаївського апеляційного суду безпосередньо до суду апеляційної інстанції. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 358 ЦПК України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Суддя Н.А.Медведєва