Справа № 344/5886/21
Провадження № 1-кс/344/2369/21
21 квітня 2021 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 ,
вивчивши матеріали клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту, -
Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернулася до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області із заявою про скасування накладеного у 2006 році арешту на квартиру АДРЕСА_1 в рамках кримінальної справи №264475 з огляду на те, що це майно належить ОСОБА_4 на праві приватної власності.
Скаржник та його адвокат в судове засідання не з'явилися, будучи належним чином повідомленим, однак, адвокатом ОСОБА_3 подано заяву про неможливість бути присутньою в судовому засіданні та розгляд клопотання у її відсутності. Враховуючи вимоги КПК щодо часових меж розгляду клопотання, слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання по суті без участі скаржника та його адвоката з постановленням ухвали, враховуючи положення ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, щодо розгляду справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Слідчий, прокурор в судове засідання будучи повідомленим не з'явилися, причини неявки не повідомив, однак така неявка не є перешкодою для розгляду скарги.
Вивчивши матеріали скарги, вважаю за необхідне зазначити наступне.
Ст. 174 КПК України передбачає, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Щодо тверджень заявника, викладених у клопотанні, то слід зазначити таке.
Згідно з роз'ясненнями, що містяться в п. 1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов'язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтями 174, 539 Кримінального процесуального кодексу України до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.
Постановою слідчого СВ Івано-Франківського МВ УМВС ОСОБА_5 від 15.03.2006 постановлено накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 в рамках кримінальної справи №264475, вказане майно належало ОСОБА_6 .
В своєму клопотанні сторона просить скасувати накладений раніше арешт.
Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано, проте слідчим суддею не встановлено, що арешт було накладено необґрунтовано, як і не доведено, що на даний час у застосуванні цього заходу відпала потреба, оскільки арешт було накладено ще у 2006 році на це майно, що було предметом злочину (т.1 а.с.54), а окрім того в подальшому окремою постановою (т.1 а.с. 67) було також накладено арешт на майно ОСОБА_4 (який набув статусу підозрюваного у цій справі - т.1 а.с.71-75) за фактом використання викраденого у громадянина ОСОБА_6 паспорту громадянина України та його підробки, шляхом обману виготовлення довіреності та в подальшому заволодінні ОСОБА_7 за попередньою змовою із ОСОБА_4 вказаною квартирою ОСОБА_6 , що було вже досліджено і встановлено судовим рішенням від 08.04.2021 під час розгляду аналогічної скарги адвоката ОСОБА_3 .
Усе наведене у своєму взаємозв'язку, а також відсутність чіткої позиції органів досудового розслідування в частині наявності або відсутності заперечень з приводу доцільності подальшого зняття арешту з майна, що було предметом злочину, позбавляє слідчого суддю вже вдруге можливості ствердно констатувати про наявність достатніх правових підстав щодо скасування арешту майна без настання негативних наслідків для досудового розслідування в даній справі.
Згідно до вимог п.9 ч.1 ст.309 КПК України під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про арешт майна або відмову у ньому, а ухвала слідчого судді про скасування арешту майна (чи відмову у його скасуванні), постановлена за правилами ст. 174 КПК, не підлягає апеляційному оскарженню. Наведене узгоджується із правовими висновками Верховного Суду від 19 лютого 2019 року у справі №569/17036/18 (провадження № 51-598кмо19), від 10 травня 2019 року у справі № 760/27555/18 (провадження № 51-2210ск19), та у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 180/1462/17 (провадження № 51-8790км18).
Керуючись ст.ст. 170, 174, 309 КПК України, -
В задоволенні клопотання - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає, а заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1