20.04.2021
Справа № 489/652/21
Провадження №2/489/1152/21
20 квітня 2021 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Рум'янцевої Н.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (письмове провадження) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан», треті особи - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва - Клименко Роман Васильович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню
Позивач звернувся до суду з позовом, яким просив: визнати виконавчий напис від 20.07.2020 р. за № 13222 щодо звернення стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 31625,75 грн. таким, що не підлягає виконанню, оскільки вищевказаний виконавчий напис вчинений з численним порушенням законодавства. Мотивуючи свої вимоги тим, що 04.01.2021 р. на адресу КП «ЕЛУ автодоріг», де він працює, надійшла до виконання постанова від 14.09.2020 р. про відкриття виконавчого провадження № 63016510, винесена приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Клименко Р.В. на виконання виконавчого напису № 13222 від 20.07.2020 р. виданого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. про стягнення з нього на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» заборгованості в розмірі 31625,75 грн., дані про нього внесено до Єдиного реєстру боржників та звернуте стягнення на заробітну плату. З отриманих, на його запит, від приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клименко Р.В. матеріалів, зокрема з копії кредитного договору № 131382 від 03.03.2020 р. вбачається, що нібито ним було отримано від ТОВ «Мілоан» фінансовий кредит у сумі 13000 грн. Вважає, що вказаний виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню, оскільки він не брав кредитних коштів у ТОВ «Мілоан». Він не отримував жодних повідомлень про будь-яку заборгованість. Крім того, у виконавчому провадженні невірно зазначено його місце проживання: АДРЕСА_1 , оскільки він зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 з 2006 року.Зазначає, що спірний виконавчий напис не підлягає виконанню також у зв'язку з тим, що відповідачем не було надано доказів безспірності заборгованості.
Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Зазначає, що 03 березня 2020 року між ТОВ «Мілоан» на ОСОБА_1 було укладено електронний договір про надання кредиту № 1301382, на підставі якого ТОВ «Мілоан» було надано кредит шляхом безготівкового переказу коштів на банківську картку позичальника у розмірі 13000,00 грн. з кінцевим строком повернення заборгованості до 02.04.2020. Після укладення вказаного договору, цей договір розміщується в особистому кабінеті позичальника. Укладаючи кредитний договір позивач та відповідач вчинили дії визначені ст.. 11 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач після погодження надісланої позивачем анкети заяви на отримання кредиту розмістив в особистому кабінеті позивача оферту на направив на його мобільний номер, зазначений в анкеті, смс з одноразовим ідентифікатором, а позивач використав його в якості електронного підпису одноразовим ідентифікатором для підписання акцепту, що підтверджується роздруківкою з електронного файлу з інформаційно телекомунікаційної системи позивача. Під час виконання умов кредитного договору, позивач з особистого кабінету ініціював пролонгацію, а також здійснив оплату за кредитним договором від 08.04.2020 р. на суму 3016 грн. У зв'язку з неналежним виконанням умов кредитного договору у ОСОБА_1 утворилася заборгованість у загальному розмірі 31625,75 грн., що складається з: заборгованості по тілу кредиту у розмірі 13000 грн., заборгованості по одноразовій комісії за надання кредиту у розмірі 1560 грн., заборгованості по процентам за період користування кредитними коштами з 04.03.2020 р. по 02.04.2020 р. у розмірі 5850 грн., заборгованості по процентам за період користування кредитними коштами з 03.04.2020 р. по 08.04.2020 р. у розмірі 1170 грн., заборгованості по комісії за надання 08.04.2020 р. пролонгації у розмірі 650 грн., заборгованості по процентам за період користування кредитними коштами з 09.04.2020 р. по 15.04.2020 р. в період пролонгації у розмірі 1296,75 грн., заборгованості по процентам за період користування кредитними коштами з 16.04.2020 р. по 14.06.2020 р. у розмірі 11115 грн. Товариство протягом усього часу і до моменту вчинення виконавчого напису, додатково інформувало ОСОБА_1 про наявність кредитної заборгованості, її розмір та обов'язок сплатити борг шляхом направлення смс на його фінансовий номер, ОСОБА_1 отримував всі інформування, проте не мав наміру належним чином виконувати умови кредитного договору. Твердження позивача щодо надання відповідачем в пакеті документів нотаріусу, кредитного договору, який не відповідає вимогам Переліку № 1172, а сам кредитний договір, боргові зобов'язання, по якому досі не було виконано позивачем, не слугує підставою для звернення до нотаріуса для вчинення виконавчого напису № 13222 від 20.07.2020, не відповідають дійсності. Незгода позивача з безспірністю суми кредитної заборгованості не може ґрунтуватися на простому небажанні оплачувати борг по кредиту, при цьому підставою незгоди вказувати нібито неотримання вимог (претензії) кредитора про оплату кредитної заборгованості у розмірі 31625,75 грн. Натомість відповідачем доведено в повному обсязі право нараховувати відсотки протягом усього строку користування кредитними коштами та безспірність суми заборгованості у розмірі 31625,75 грн. на вчинення спірного виконавчого напису. Позивач не надав жодних документальних підтверджень щодо незгоди з розміром кредитної заборгованості, а в рамках даного спору оспорює виключно дії нотаріуса, в частині нездійснення перевірки безспірності вимог стягувача.
Ухвалою суду від 08.02.2021, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою суду від 08.02.2021, забезпечено позов шляхом зупинення стягнення на підставі спірного виконавчого напису.
Ухвалою суду від 09.02.2021, витребувано матеріали нотаріальної справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Від сторін клопотання про проведення розгляду справи з їх викликом в судове засідання не надійшло, тому суд провів розгляд справи за наявними у ній матеріалами.
Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
З'ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.
03 березня 2020 між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» укладено кредитний договір № 1301382 шляхом підписання Анкети - заяви, відповідно до якого ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 13000,00 грн., строком до 02.04.2020. Сума, яка підлягає до повернення 20410,00 грн., складові частини сукупної вартості кредиту: комісія за надання кредиту 1560,00 грн., нараховуються за ставкою 12,00% від суми кредиту за договором; проценти за користування кредитом 5850,00 грн. нараховуються за ставкою 1.50 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
14 червня 2020 року за вих. № 25769883664/ВМ ТОВ «Мілоан» на адресу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) направлено претензію, відповідно до якого вимагав виконати зобов'язання протягом 7 днів перед ТОВ «Мілоан» за договором № 1301382 від 03.03.2020, а саме погасити заборгованість у розмірі 31625,75 грн.
Відповідно до виконавчого напису від 20.07.2020 року, зареєстрованого в реєстрі за №13222, приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, запропонував стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» заборгованості, що виникла по Кредитному договору № 1301382 від 03.03.2020 року, у загальному розмірі 31625,75 грн., що складається з: заборгованості по тілу кредиту у розмірі 13000 грн., заборгованості по одноразовій комісії за надання кредиту у розмірі 1560 грн., заборгованості по процентам за період користування кредитними коштами з 04.03.2020 р. по 02.04.2020 р. у розмірі 5850 грн., заборгованості по процентам за період користування кредитними коштами з 03.04.2020 р. по 08.04.2020 р. у розмірі 1170 грн., заборгованості по комісії за надання 08.04.2020 р. пролонгації у розмірі 650 грн., заборгованості по процентам за період користування кредитними коштами з 09.04.2020 р. по 15.04.2020 р. в період пролонгації у розмірі 1296,75 грн., заборгованості по процентам за період користування кредитними коштами з 16.04.2020 р. по 14.06.2020 р. у розмірі 11115 грн.
На підставі вказаного виконавчого напису постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименко Р.В. відкрито виконавче провадження № 63016510.
Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» визначено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 88 цього Закону, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
За змістом п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172, для одержання виконавчого напису по нотаріально посвідченим угодам, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Згідно із п. 2 вказаного Переліку, для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Пунктом 3.1 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5, передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
У відповідності з п. 3.2 та п. 3.5 вказаного Порядку, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172.
Пунктом 10 «Узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні» Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року №2 роз'яснено, що однією з об'єктивних причин оскарження виконавчих написів є поверхневий підхід нотаріуса до вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису у кожному конкретному випадку. Поза увагою нотаріуса часто лишається те, що стягувачі, звертаючись за вчиненням виконавчого напису, необґрунтовано завищують суми своїх вимог, включаючи до їх складу всі санкції, комісії, винагороди, або звертаються про стягнення спірного боргу.
Тому судами під час розгляду таких справ має бути враховано пред'явлені банками розрахунки заборгованості за кредитними договорами, суми, які зазначені у письмових вимогах та виконавчих написах нотаріусів, з'ясовано всі обставини у справі, зокрема чи є за боржником сума боргу. При цьому судам слід особливу увагу приділяти спірності сум у частині зазначення різних сум у письмовій вимозі та у виконавчому написі. Як правило у виконавчому написі сума є більшою ніж у вимозі, але це пов'язано з часом, який пройшов від надіслання вимоги і вчинення виконавчого напису.
Належними доказами, які б підтверджували наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлювали розмір заборгованості, могли бути первинні документи, оформлені відповідно до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Верховний Суд України в постанові від 20 травня 2015 року в справі №6-158цс15 дійшов висновку, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком, нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов'язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів.
Так, якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Пунктом 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року визначено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України.
Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.
Здійснення виконавчого напису нотаріусом регулюється Главою 14 Закону України «Про нотаріат» від 02 вересня 1993 року №3425-XII, постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», а також Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.
Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» від 02 вересня 1993 року №3425-XII, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Положеннями ст. 88 Закону України «Про нотаріат» від 02 вересня 1993 року №3425-XII передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Пунктом 3 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172. Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172.
Відповідно до п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» №2 від 31 січня 1992 року, при вирішення справ пов'язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.
Пунктом 8 зазначеної вище постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.
У п. 10 Узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні від 07 лютого 2014 року Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз'яснено, що однією з об'єктивних причин оскарження виконавчих написів є поверхневий підхід нотаріуса до вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису у кожному конкретному випадку. Поза увагою нотаріуса часто лишається те, що стягувачі, звертаючись за вчиненням виконавчого напису, необґрунтовано завищують суми своїх вимог, включаючи до їх складу всі санкції, комісії, винагороди, або звертаються про стягнення спірного боргу. Тому судами під час розгляду таких справ має бути враховано пред'явлені банками розрахунки заборгованості за кредитними договорами, суми, які зазначені у письмових вимогах та виконавчих написах нотаріусів, з'ясовано всі обставини у справі, зокрема чи є за боржником сума боргу. При цьому судам слід особливу увагу приділяти спірності сум у частині зазначення різних сум у письмовій вимозі та у виконавчому написі.
Відповідно до постанови Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі за № 6-887цс17 суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87,88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Ухвалою суду витребовувалися у приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. матеріали нотаріальної справи, в якій містяться документи на підставі яких вчиненоприватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичемвиконавчий напис від 20 липня 2020 року, зареєстрований в реєстрі за № 13222 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» заборгованості в сумі 31625 грн. 75 коп.
До суду не надано копій вищевказаних документів, якими були обумовлені дії нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису.
У суду відсутній також документ, який міг би відображати правові підстави для стягнення відповідних сум та слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог, які б містили в розрахунку підписи позичальника про визнання ним розміру заборгованості, чим було б дотримано вимоги ст. 88 Закону України «Про нотаріат».
Згідно ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. За заявою кредитора розмір суми, яка підлягає стягненню за виконавчим написом, може бути встановлений з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом. Неустойка (штраф, пеня) включається до виконавчого напису, якщо це передбачено умовами договору. Вчинення виконавчого напису за договором позики здійснюється з врахуванням вимог статті 1050 Цивільного кодексу України. Отже, однією з основних умов вчинення виконавчих написів є наявність документів, що підтверджують безспірність заборгованості боржника. Ознакою безспірності є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутність будь-яких суперечностей у поданих документах. На підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути надані документи, що свідчать про визнання боржником вимог стягувача. Тобто, нотаріус повинен впевнитися у розумінні боржником пред'явлених до нього вимог і визнання їх. Згідно п. 2.3 Глави 16 вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 вчинення виконавчого напису в разі порушення умов кредитного договору, здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих боржнику повідомлень. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка боржника на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в кредитному договорі адресу.
На підставі вищевикладеного, суд вважає, що приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. не було з'ясовано питання щодо безспірності заборгованості, зокрема розміру основної суми боргу, відсотків, порядку нарахування відсотків та відсотків за користування кредитом, не було з'ясовано даного питання з боржником, не переконався щодо належного повідомлення боржника ОСОБА_1 про суму заборгованості, в зв'язку з чим останній був позбавлений об'єктивної можливості вказати свої заперечення щодо суми нарахованого боргу, яку він не визнає.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно із ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 908,00 грн..
Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 141, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан», треті особи - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва - Клименко Роман Васильович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню- задовольнити.
Визнати виконавчий напис, вчинений 20 липня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., зареєстрований в реєстрі за №13222, за яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» заборгованості, що виникла по Кредитному договору № 1301382 від 03.03.2020 року, у загальному розмірі 31625,75 грн., що складається з: заборгованості по тілу кредиту у розмірі 13000 грн., заборгованості по одноразовій комісії за надання кредиту у розмірі 1560 грн., заборгованості по процентам за період користування кредитними коштами з 04.03.2020 р. по 02.04.2020 р. у розмірі 5850 грн., заборгованості по процентам за період користування кредитними коштами з 03.04.2020 р. по 08.04.2020 р. у розмірі 1170 грн., заборгованості по комісії за надання 08.04.2020 р. пролонгації у розмірі 650 грн., заборгованості по процентам за період користування кредитними коштами з 09.04.2020 р. по 15.04.2020 р. в період пролонгації у розмірі 1296,75 грн., заборгованості по процентам за період користування кредитними коштами з 16.04.2020 р. по 14.06.2020 р. у розмірі 11115 грн., таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908 грн. 00 коп.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ленінський районний суд міста Миколаєва або в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан», ЄДРПОУ 40484607, юридична адреса: м. Київ, вул. Багговутівська, 17-21.
Третя особа: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, юридична адреса: м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 35.
Третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Роман Васильович, юридична адреса: м. Київ, вул. Поправки Юрія, 6, оф. 31.
Суддя Ленінського районного
суду міста Миколаєва Н.О. Рум'янцева
Повний текст судового рішення складено «20» квітня 2021 року.