20.04.2021
Справа № 489/703/21
Провадження №2/489/1160/21
20 квітня 2021 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Рум'янцевої Н.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (письмове провадження) цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «ОТП Банк», треті особи - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва - Табінський Олег Володимирович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню
Представник позивача звернувся до суду з позовом, яким просив: витребувати від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Наталії Станіславівни документи та матеріали на підставі яких вчинявся виконавчий напис за № 41667 від 28.12.2020 р. щодо звернення стягнення на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк» з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 25489,28 грн.; визнати виконавчий напис від 28.12.2020 р. за № 41667 щодо звернення стягнення на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк» з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 25489,28 грн. таким, що не підлягає виконанню; стягнути з Акціонерного товариства «ОТП Банк» на користь ОСОБА_1 понесені витрати на сплату судового збору та понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 1000 грн. Мотивуючи свої вимоги тим, що вищевказаний виконавчий напис вчинений з численним порушенням законодавства. Відповідачем не було надіслано жодного повідомлення щодо сплати вказаного боргу. Крім того, він заперечує щодо розміру заборгованості, вказаному у виконавчому написі. Сума у розмірі 25489,28 грн. є повністю необґрунтованою на нічим не підтвердженою. Також, при вчиненні спірного виконавчого напису, нотаріус не отримувала від нього документи щодо здійснення отримання коштів чи погашення боргу, а тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості позивача перед відповідачем, а також суми штрафних санкцій та процентів, зазначені у виконавчому написі, є безспірними.
Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Зазначає, що 11 жовтня 2019 року між Акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту № 2026569194 та 06.10.2020 р. АТ «ОТП Банк» рекомендованим листом на адресу місця реєстрації позивача було направлено письмову вимогу про усунення порушень за кредитним договором, в якій також містилося попередження, що в разі її невиконання, банк має право звернутися до нотаріуса з заявою про вчинення виконавчого напису щодо погашення заборгованості, проте з моменту направлення вищевказаної вимоги жодних заперечень щодо розміру заборгованості від позивача не надходило. Таким чином, твердження позивача, про те що його не було повідомлено належним чином про існування боргу є помилковим та суперечить фактичним обставинам справи, що доводить факт перевірки безспірності заборгованості та вимог стягувача.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 09 листопада 2020 року, забезпечено позов шляхом зупинення стягнення на підставі спірного виконавчого напису.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 09 лютого 2021 року, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цивільній справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 09 лютого 2021 року, витребувано докази.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Від сторін клопотання про проведення розгляду справи з їх викликом в судове засідання не надійшло, тому суд провів розгляд справи за наявними у ній матеріалами.
Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
З'ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.
11 жовтня 2019 року між Акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2026569194, відповідно до якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 28838 грн. на придбання товару, з фіксованою процентною ставкою 0,01 % річних.
02 жовтня 2020 рові на адресу ОСОБА_1 АТ «ОТП банк» направив повідомлення про вчинення виконавчого напису у разі невиконання позичальником умов кредитного договору від 11.10.2019 щодо позагення заборгованості у розмірі 24989,28 грн.
У зв'язку з невиконанням позичальником своїх зобов'язань, 15 грудня 2020 за вих. № 15.12/20-9, АТ «ОТП Банк» звернулося до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. з заявою про вчинення виконавчого напису щодо стягнення заборгованості за кредитним договором від 11.10.2019 з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк» у розмірі 24989,28 грн.
Відповідно до виконавчого напису від 28.12.2020 року, зареєстрованого в реєстрі за №41667, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, запропонувала стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк» заборгованості, що виникла по Кредитному договору від 11.10.2019 року, у загальному розмірі 25489,28 грн.
На підставі вказаного виконавчого напису постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Табінським О.В. відкрито виконавче провадження № 64072393.
Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» визначено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 88 цього Закону, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
За змістом п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172, для одержання виконавчого напису по нотаріально посвідченим угодам, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Згідно із п. 2 вказаного Переліку, для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Пунктом 3.1 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5, передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
У відповідності з п. 3.2 та п. 3.5 вказаного Порядку, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172.
Пунктом 10 «Узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні» Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року №2 роз'яснено, що однією з об'єктивних причин оскарження виконавчих написів є поверхневий підхід нотаріуса до вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису у кожному конкретному випадку. Поза увагою нотаріуса часто лишається те, що стягувачі, звертаючись за вчиненням виконавчого напису, необґрунтовано завищують суми своїх вимог, включаючи до їх складу всі санкції, комісії, винагороди, або звертаються про стягнення спірного боргу.
Тому судами під час розгляду таких справ має бути враховано пред'явлені банками розрахунки заборгованості за кредитними договорами, суми, які зазначені у письмових вимогах та виконавчих написах нотаріусів, з'ясовано всі обставини у справі, зокрема чи є за боржником сума боргу. При цьому судам слід особливу увагу приділяти спірності сум у частині зазначення різних сум у письмовій вимозі та у виконавчому написі. Як правило у виконавчому написі сума є більшою ніж у вимозі, але це пов'язано з часом, який пройшов від надіслання вимоги і вчинення виконавчого напису.
Належними доказами, які б підтверджували наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлювали розмір заборгованості, могли бути первинні документи, оформлені відповідно до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Верховний Суд України в постанові від 20 травня 2015 року в справі №6-158цс15 дійшов висновку, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком, нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов'язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів.
Так, якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Пунктом 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року визначено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України.
Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.
Здійснення виконавчого напису нотаріусом регулюється Главою 14 Закону України «Про нотаріат» від 02 вересня 1993 року №3425-XII, постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», а також Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.
Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» від 02 вересня 1993 року №3425-XII, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Положеннями ст. 88 Закону України «Про нотаріат» від 02 вересня 1993 року №3425-XII передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Пунктом 3 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172. Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172.
Відповідно до п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» №2 від 31 січня 1992 року, при вирішення справ пов'язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.
Пунктом 8 зазначеної вище постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.
У п. 10 Узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні від 07 лютого 2014 року Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз'яснено, що однією з об'єктивних причин оскарження виконавчих написів є поверхневий підхід нотаріуса до вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису у кожному конкретному випадку. Поза увагою нотаріуса часто лишається те, що стягувачі, звертаючись за вчиненням виконавчого напису, необґрунтовано завищують суми своїх вимог, включаючи до їх складу всі санкції, комісії, винагороди, або звертаються про стягнення спірного боргу. Тому судами під час розгляду таких справ має бути враховано пред'явлені банками розрахунки заборгованості за кредитними договорами, суми, які зазначені у письмових вимогах та виконавчих написах нотаріусів, з'ясовано всі обставини у справі, зокрема чи є за боржником сума боргу. При цьому судам слід особливу увагу приділяти спірності сум у частині зазначення різних сум у письмовій вимозі та у виконавчому написі.
Відповідно до постанови Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі за № 6-887цс17 суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87,88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
З матеріалів справи та матеріалів наданих приватним нотаріусом, не вбачається, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус отримував від банку та від позивача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), відтак у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед банком, суми штрафних санкцій та процентів, зазначені у написі, є безспірними.
Згідно ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. За заявою кредитора розмір суми, яка підлягає стягненню за виконавчим написом, може бути встановлений з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом. Неустойка (штраф, пеня) включається до виконавчого напису, якщо це передбачено умовами договору. Вчинення виконавчого напису за договором позики здійснюється з врахуванням вимог статті 1050 Цивільного кодексу України. Отже, однією з основних умов вчинення виконавчих написів є наявність документів, що підтверджують безспірність заборгованості боржника. Ознакою безспірності є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутність будь-яких суперечностей у поданих документах. На підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути надані документи, що свідчать про визнання боржником вимог стягувача. Тобто, нотаріус повинен впевнитися у розумінні боржником пред'явлених до нього вимог і визнання їх. Згідно п. 2.3 Глави 16 вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 вчинення виконавчого напису в разі порушення умов кредитного договору, здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих боржнику повідомлень. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка боржника на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в кредитному договорі адресу.
На підставі вищевикладеного, суд вважає, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. не було з'ясовано питання щодо безспірності заборгованості, зокрема розміру основної суми боргу, відсотків, порядку нарахування відсотків та відсотків за користування кредитом, не було з'ясовано даного питання з боржником, не переконалася щодо належного повідомлення боржника ОСОБА_1 про суму заборгованості, в зв'язку з чим останній був позбавлений об'єктивної можливості вказати свої заперечення щодо суми нарахованого боргу, яку він не визнає.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 1000,00 грн., суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат пов'язаних з розглядом справи належать в тому числі і витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 3 ,4 ,5 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі.
На підтвердження судових витрат, суду надані: договір про надання правової допомоги від 04.02.2021; ордер на надання правничої (правової) допомоги серії ВЕ № 1030931 від 04.02.2021.
На підтвердження судових витрат суду не надано жодних доказів щодо сплати коштів адвокату, акту виконаних робіт, тощо, а тому суд вважає, що вимога про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу не підлягає задоволенню.
Згідно із ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 908,00 грн..
Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 141, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «ОТП Банк», треті особи - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва - Табінський Олег Володимирович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню- задовольнити частково.
Визнати виконавчий напис, вчинений 28 грудня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С., зареєстрований в реєстрі за №41667, за яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк» заборгованості, що виникла по Кредитному договору від 11.10.2019 року, у загальному розмірі 25489,28 грн., таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Акціонерного товариства «ОТП Банк»на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908 грн. 00 коп.
В задоволенні позову в частині стягнення з Акціонерного товариства «ОТП Банк» на користь ОСОБА_1 понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 1000 грн. - відмовити.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ленінський районний суд міста Миколаєва або в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: Акціонерне товариство «ОТП Банк» ЄДРПОУ 21685166, юридична адреса: м. Київ, вул. Жилянська, 43.
Третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, юридична адреса: АДРЕСА_2 .
Третя особа: Приватний виконавчого округу міста Києва Табінський Олег Володимирович, юридична адреса: м. Київ, вул. Старосільська, 1 У, офіс №3.
Суддя Ленінського районного
суду міста Миколаєва Н.О. Рум'янцева
Повний текст судового рішення складено «20» квітня 2021 року.