Справа № 288/661/21
Провадження № 2-з/288/8/21
21 квітня 2021 року смт. Попільня
Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді -Зайченко Є. О.,
з участю секретаря судових засідань - Костюк О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Попільня Житомирської області заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову,
До Попільнянського районного суду Житомирської області 21 квітня 2021 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Мельник Юрій Анатолійович про визнання таким, що не підлягає до виконанню виконавчого напису нотаріуса.
Одночасно з поданням позовної заяви позивач звернулась до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення по виконавчому провадженню ВП № 63762718 від 30 листопада 2020 року на підставі виконавчого напису № 40257, вчиненого 08 вересня 2020 року ОСОБА_2 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» суми заборгованості у розмірі 24572,31 гривні, в тому числі зупинити дію постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мельника Юрія Анатолійовича від 15 грудня 2020 року по виконавчому провадженню № 63762718 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.
Заяву мотивовано тим, що позивач звернувся до суду з позовом про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає до виконання.
08 вересня 2020 року Гораєм Олегом Станіславовичем приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 40257 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» забогованості в розмірі 24572,31 гривні за кредитним договором №4918/2198/ОСЬККРТ2 від 05 серпня 2016 року.
За заявою стягувана - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» на підставі вказаного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Мельником Юрієм Анатолійовичем було відкрите виконавче провадження. В рамках даного виконавчого провадження 15 грудня 2020 року приватним виконавцем було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. Дана Постанова направлена для виконання до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області. На підставі Постанови з її пенсії проводиться утримання боргу в розмірі 20 % призначеного розміру пенсії щомісячно.
Виконання постанови приватного виконавця про звернення стягнення на її пенсію завдає значних збитків, так як сума, вказана у виконавчому написі завищена, а пенсійні виплати є єдиним джерелом доходу позивача. Вважає, що продовження утримання коштів з її пенсії під час розгляду справи призведе до збільшення суми безпідставно отриманих грошових коштів стягувачем.
Позивач оскаржує виконавчий напис в судовому порядку, оскільки вважає, що виконавчий напис здійснено з порушенням норм чинного законодавства, а тому існує реальна загроза, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення її порушених прав (у разі задоволення позову), за захистом яких вона звернулася до суду.
Зупинення стягнення до вирішення спору по суті не призведе до обмеження прав відповідача (стягувача), а слугуватиме заходом запобігання можливих порушень її прав.
Суд, розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи в межах заявленої заяви про забезпечення позову, приходить до наступного висновку.
Відповідно до частини першої та другої статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно із частиною третьою статті 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Пунктом 6 частини першої статті 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При встановленні відповідності заходів забезпечення позову позовним вимогам слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
При цьому, забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін.
Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.
Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.
При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 4 Постанови від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вказана правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2019 року у справі за № 752/20385/18.
Заявник звернулась до суду з позовом про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає до виконання та просить зупинити примусове стягнення, яке вже відбувається на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16 серпня 2018 року у справі № 910/1040/18 зазначено, що «застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом, яким звернено стягнення на майно, та встановлення заборони на
здійснення будь-яких дій відносно виконання такого виконавчого напису є адекватним та ефективним способом забезпечення позову».
Судом встановлено, що 15 грудня 2020 року приватним виконавцем винесено постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника в межах виконавчого провадження № 63762718, яке відкрито на підставі оскаржуваного виконавчого напису нотаріуса та розпочато стягнення на підставі вказаної постанови, в той час, як заявник оскаржує такий виконавчий напис в судовому порядку шляхом подання позову про визнання його таким, що не підлягають виконанню, з тих підстав, що вважає його таким, який здійснено з порушенням норм чинного законодавства.
Забезпечення позову у виді зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса прямо передбачено чинним законодавством і є співмірним із позовними вимогами, які заявник пред'явив до суду та приватним виконавцем відкрито виконавче провадження з примусового виконання вказаного виконавчого напису нотаріуса, в рамках якого вчиняються виконавчі дії, а тому в разі невжиття заходів забезпечення позову у зазначений спосіб матиме місце можливість виконання виконавчого напису нотаріуса, який може бути визнаний таким, що не підлягає виконанню у судовому порядку, що призведе до порушення майнових прав та охоронюваних законом інтересів позивача та може істотно ускладнити чи унеможливити виконання можливого рішення суду в разі задоволення позову.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що наявні передбачені законом підстави для застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується у судовому порядку, а тому заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 151-153, 258-261, 353 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.
Вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення по виконавчому провадженню ВП № 63762718 від 30 листопада 2020 року на підставі виконавчого напису № 40257, вчиненого 08 вересня 2020 року ОСОБА_2 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» суми заборгованості у розмірі 24572,31 гривні, в тому числі зупинити дію постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мельника Юрія Анатолійовича від 15 грудня 2020 року по виконавчому провадженню № 63762718 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника - до набрання законної сили рішенням суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню і її оскарження не зупиняє її виконання.
Примірник ухвали про забезпечення позову одночасно з направленням заявнику направити для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Мельник Юрію Анатолійовичу (02094, місто Київ, вулиця Поправки Юрія, 6, офіс 16).
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя Попільнянського
районного суду Є. О. Зайченко