Справа № 487/6072/20
Провадження № 2/487/684/21
19.04.2021 року місто Миколаїв
Заводський районний суд міста Миколаєва у складі: головуючого судді Темнікової А.О., за участю секретаря Демиденко Н.В., позивачки ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася 20.10.2020 року до Заводського районного суду міста Миколаєва із позовом до ОСОБА_2 в якому просила стягнути з відповідача на її користь неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі 8109 гривень 51 копійка.
В обґрунтування позову зазначено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі від якого мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Син мешкає з позивачкою та перебуває на її утриманні. Рішенням Заводського районного суду міста Миколаєва від 10.10.2017 року по цивільній справі №487/3636/17 було стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 в розмірі 1/5 частини від усіх видів доходу щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 13.07.2017 року і до досягнення дитиною повноліття. 11.12.2017 року було відкрито виконавче провадження Заводським відділом державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції. Рішення суду відповідачем належним чином не виконується, відповідач від сплати аліментів на утримання сина періодично ухиляється, сплачує лише частку нарахованих аліментів. В результаті таких порушень впродовж тривалого періоду часу станом на 31.08.2020 року утворився борг по сплаті аліментів, який відповідно до розрахунку наданого Заводським ВДВС Миколаївського ММУЮ становить 8109 гривень 51 копійка. Позивачкою здійснено розрахунок пені за період з 01.01.2020 року по 31.08.2020 року у розмірі 9588 гривень 51 копійка. Враховуючи ту обставину, що сума нарахованої пені за період з 01.01.2020 року по 31.08.2020 року (включно) на заборгованість, яка виникла в період з 01.01.2020 року по 31.08.2020 року складає 9588 гривень 51 копійка, що перевищує суму заборгованості за період нарахування такої пені, яка складає 8109 гривень 51 копійок, то стягненню підлягає пеня у розмірі 8109 гривень 51 копійка.
Ухвалою Заводського районного суду міста Миколаєва від 10.11.2020 року, після виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України, відкрито провадження у справі.
Позивачка у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та наполягала на їх задоволенні, надавши пояснення, аналогічні змісту пред'явлених вимог.
Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що йому не було відомо про наявність заборгованості. Заборгованість винила у зв'язку з тим, що він не міг сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі через наявність інших утриманців. У зв'язку з цим відповідач звернувся до Заводського районного суду міста Миколаєва 09.08.2019 року з позовом про зменшення розміру аліментів. Постановою Миколаївського апеляційного суду від 19.10.2020 року було змінено розмір аліментів, який визначено рішенням Заводського районного суду міста Миколаєва від 10.10.2017 року та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішення законної сили і до повнолітня дитини. Розрахунок заборгованості, складний державним виконавцем, відповідач не оспорює, але вини ОСОБА_2 в наявності цієї заборгованості не має, оскільки до прийняття постанови судом апеляційної інстанції сукупний розмір аліментів, які підлягали сплаті ОСОБА_2 перевищував встановлений законом розмір платежів. Наразі виконавче провадження закрито у зв'язку з відкликанням первісного виконавчого листа через зміну апеляційним судом розміру аліментів. Отже, заборгованість за цим виконавчим провадженням у ОСОБА_2 відсутня. За такого позовні вимоги є необґрунтованим та задоволенню не підлягають.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши сторони, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно зі ст. 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. А у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Крім того, відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (ст.263 ЦПК України).
Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин (ст. 264 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Серявін та інші проти України» зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Відповідно до Закону України від 26 квітня 2001 року № 2402-III «Про охорону дитинства» основні засади державної політики у цій сфері ґрунтуються на забезпеченні найкращих інтересів дитини, та з метою забезпечення прав дитини на такі умови життя, які будуть достатніми для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, соціального та духовного розвитку дитини.
Відповідно до частини другої статті 141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Можна зробити висновок, що обсяг відповідальності батьків не залежить від проживання їх разом чи окремо від дитини, і цей факт не звільняє від обов'язку забезпечувати такі умови життя дитини, які є достатніми для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, соціального та духовного розвитку.
Зазначений висновок підтверджується і наявністю відповідальності за ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків, як передбачено у частині четвертій статті 155 СК України.
Крім того, відповідно до Закону України від 17 травня 2017 року № 2037-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини.
Цей припис підтверджує довід про підвищений захист прав дитини.
У статті 179 СК України послідовно зазначається, що аліменти призначені для утримання дитини і не можуть бути використані не за цільовим призначенням.
Статтею 180 СК України встановлено обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (частина третя статті 182 СК України у редакції, чинній на час ухвалення рішення про стягнення аліментів).
У будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця.
Тобто, у разі несплати аліментів у поточному місяці, з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки.
Згідно з частиною першою статті 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі 1% від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1% від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.
Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов'язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.
Законодавець установив розмір пені - 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов'язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.
Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов'язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.
Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток.
Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.
За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.
Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов'язання.
У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.
Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.
У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1%.
Саме про таке застосування законодавства, яке регулює спірні правовідносини, зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі №333/6020/16.
Судом встановлено, що сторони у справі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у шлюбі, зареєстрованому 17.08.2010 року Ленінським відділом реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції за актовим записом №412.
Рішенням Заводського районного суду міста Миколаєва від 10.10.2017 року (справа №487/3636/17, провадження №2/487/1984/17) шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було розірвано.
Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво серії НОМЕР_1 , видане міським відділом реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції 19.10.2010 року).
Рішенням Заводського районного суду міста Миколаєва від 10.10.2017 року (справа №487/3952/17, провадження №2/487/2103/17) було стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/5 частини заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 13.07.2017 року до повнолітня дитини.
Постановою державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області ВП №55342351 від 11.12.2017 року було відкрито виконавче провадження щодо примусового стягнення аліментів на підставі виконавчого листа у справі №487/3952/17, виданого згідно вказаного вище рішення про стягнення аліментів.
Згідно розрахунку заборгованості, складеного державним виконавцем Заводського відділу ДВС у м. Миколаєві ПМУ МЮ (м. Одеса) 16.09.2020 року, заборгованість ОСОБА_2 щодо сплати 1/5 частини заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 станом на 31.08.2020 року складає 8150 гривень 11 копійок, а саме:
- у грудні 2019 року з відповідача підлягали стягненню аліменти у сумі 1681 гривня 60 копійок, було сплачено 1800 гривень, заборгованість на 30 число поточного місяця склала мінус 118 гривень 40 копійок, сукупний розмір заборгованості склав мінус 118 гривень 40 копійок;
- у січні 2020 року з відповідача підлягали стягненню аліменти у сумі 1681 гривня 60 копійок, було сплачено 0 гривень, заборгованість на 30 число поточного місяця склала 1681 гривня 60 копійок, сукупний розмір заборгованості склав 1563 гривні 20 копійок;
- у лютому 2020 року з відповідача підлягали стягненню аліменти у сумі 1681 гривня 60 копійок, було сплачено 800 гривень, заборгованість на 30 число поточного місяця склала 881 гривня 60 копійок, сукупний розмір заборгованості склав 2444 гривні 80 копійок;
- у березні 2020 року з відповідача підлягали стягненню аліменти у сумі 1681 гривня 60 копійок, було сплачено 1000 гривень, заборгованість на 30 число поточного місяця склала 681 гривня 60 копійок, сукупний розмір заборгованості склав 3126 гривні 40 копійок;
- у квітні 2020 року з відповідача підлягали стягненню аліменти у сумі 1681 гривня 60 копійок, було сплачено 1000 гривень, заборгованість на 30 число поточного місяця склала 681 гривня 60 копійок, сукупний розмір заборгованості склав 3808 гривень 0 копійок;
- у травні 2020 року з відповідача підлягали стягненню аліменти у сумі 1897 гривень 11 копійок, було сплачено 1000 гривень, заборгованість на 30 число поточного місяця склала 897 гривень 11 копійок, сукупний розмір заборгованості склав 4705 гривень 11 копійок;
- у червні 2020 року з відповідача підлягали стягненню аліменти у сумі 2127 гривень 0 копійок, було сплачено 0 гривень, заборгованість на 30 число поточного місяця склала 2127 гривень 0 копійок, сукупний розмір заборгованості склав 6832 гривні 11 копійок;
- у липні 2020 року з відповідача підлягали стягненню аліменти у сумі 1159 гривень 0 копійок, було сплачено 0 гривень, заборгованість на 30 число поточного місяця склала 1159 гривень 0 копійок, сукупний розмір заборгованості склав 7991 гривня 11 копійок;
- у серпні 2020 року з відповідача підлягали стягненню аліменти у сумі 1159 гривень 0 копійок, було сплачено 1000 гривень, заборгованість на 30 число поточного місяця склала 159 гривень 0 копійок, сукупний розмір заборгованості склав 8150 гривня 11 копійок.
Позивачкою пред'явлено вимогу про стягнення неустойки (пені) за період з 01.01.020 року по 31.08.2020 року у сумі 8109 гривень 51 копійка.
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 19.10.2020 року (справа №487/6074/19; провадження №22ц/812/1655/20) було змінено розмір аліментів, який визначено рішенням Заводського районного суду міста Миколаєва від 10.10.207 року та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішення законної сили і до повнолітня дитини.
Дана постанова набрала законної з дня її прийняття.
У зв'язку із прийняттям постанови Миколаївського апеляційного суду від 19.10.2020 року раніше виданий виконавчий лист у справі №487/3952/17 було відкликано та на підставі цього державним виконавцем Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Бабенко Є.М. 27.01.2021 року закрито виконавче провадження №55342351.
За наведеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі №333/6020/16 формулою: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %, розмір неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 з урахуванням різниці між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені 1 %, становить: за січень 2020 року: заборгованість за місяць 1681,60 гривень х 213 днів заборгованості х 1% = 3581,80 гривень; за лютий 2020 року: різниця між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів 881,60 гривень х 184 х 1%=1622,14 гривень; за березень 2020 року: різниця між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів 681,60 гривень х 153 х 1%=1042,84 гривень; за квітень 2020 року: різниця між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів 681,60 гривень х 123 х 1%=838,36 гривень; за травень 2020 року: різниця між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів 897,11 гривень х 92 х 1%=825,34 гривень; за червень 2020 року: заборгованість за місяць 2127,00 гривень х 62 днів заборгованості х 1% = 1318,74 гривень; за липень 2020 року: заборгованість за місяць 1159,00 гривень х 31 днів заборгованості х 1% = 359,29 гривень. Всього розмір неустойки (пені) за вказаний період складає: 9558 гривень 51 копійка.
Разом з цим, згідно ст. 196 СК України вказаний розмір підлягає обмеженню 100% розміру заборгованості зі сплати аліментів за вказаний період у сумі 8109 гривень 51 копійка, яку і просить стягнути позивачка з відповідача.
Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 180 СК України батьки зобов'язанні утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (частина третя статті 181 СК України).
У будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій сумі, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця.
Тобто в разі несплати аліментів у поточному місяці з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки.
Згідно з частинами першою, другою статті 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
Отже, відповідач зобов'язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України. Обов'язок доведення відсутності вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів покладається на боржника.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
Зазначене відповідає постанові Верховного Суду від 20.07.2020 року по справі №362/4462/16ц.
З урахуванням встановлених обставин справи, суд, оцінивши та проаналізувавши наявні у справі докази у їх сукупності, приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивачки про стягнення з відповідача неустойки (пені) за прострочення слати аліментів на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за період з 01.01.2020 року по 31.08.2020 року у сумі 8109 гривень 51 копійка. Твердження відповідача про відсутність його вини у виникнення заборгованості не є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог з наведених ОСОБА_2 міркувань, оскільки рішення Заводського районного суду міста Миколаєва від 10.10.2017 року (справа №487/3952/17, провадження №2/487/2103/17) про стягнення аліментів з відповідача на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/5 частини заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, підлягало виконанню з 13.07.2017 року та до прийняття Миколаївським апеляційним судом 19.10.2020 року (справа №487/6074/19; провадження №22ц/812/1655/20) постанови про зміни розміру стягнутих аліментів з 1/5 на 1/6 частину. За вказаний період від сплати аліментів відповідач не звільнявся. Доводи ОСОБА_2 про відсутність в нього заборгованості у зв'язку із закриттям виконавчого провадження №55342351 також не є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки дане виконавче провадження було закрито не через відсутність заборгованості, а у зв'язку відкликанням раніше виданого виконавчого листа у справі №487/3952/17 через прийняття постанови Миколаївського апеляційного суду від 19.10.2020 року про зміну раніше визначеного розміру аліментів на утримання ОСОБА_4 .
Оскільки при подачі позову позивачка звільнена від сплати судового збору, то, в силу ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір, в сумі 840 гривень 80 копійок.
Керуючись ст.ст. 155, 179-182, 196 СК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 211, 259, 263-265, 268, 353 ЦПК України суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення слати аліментів на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за період з 01.01.2020 року по 31.08.2020 року у сумі 8109 (вісім тисяч сто дев'ять) гривень 51 копійка.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Миколаївського апеляційного суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Центральним РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області 30.07.2010 року, адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_2 , паспорт № НОМЕР_4 дійсний до 22.07.2029, РНОКПП НОМЕР_5 .
Повне судове рішення складено 21.04.2021 року.
Суддя А.О. Темнікова