Справа № 288/639/21
Провадження № 1-кс/288/123/21
про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
20 квітня 2021 року . смт. Попільня
Слідчий суддя Попільнянського районного суду Житомирської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
слідчого - ОСОБА_4 ,
начальника СВ - ОСОБА_5 ,
підозрюваного - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Попільня Житомирської області клопотання слідчого СВ відділення поліції № 2 Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області майора поліції - ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021060440000045, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.04.2021, відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Жовтневе, Попільнянського району Житомирської області, громадянина України, українця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 262 КК України,
У провадженні СВ Попільнянського ВП Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12021060440000045, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.04.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 262, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 194 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 17.04.2021 близько 00 год. 00 хв. ОСОБА_6 разом із своїми знайомими ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на транспортних засобах прибули на перехрестя вулиць Шевченка та Іванова в с. Єрчики Квітневеї ОТГ Житомирської області, де відпочивали. Після того, 17.04.2021 у вказаний час, ОСОБА_10 направився до автомобіля марки «Део» модель «Ланос», д.н.з. НОМЕР_1 , який був припаркований на узбіччі з протилежного боку, за кермом якого сидів ОСОБА_11 з метою попросити цигарку. Після того, в ході бесіди, ОСОБА_11 відмовився надавати ОСОБА_10 цигарку і останній пішов від нього, але в цей момент ОСОБА_11 перебуваючи в автомобілі, розпочав конфлікт, при цьому тримав в руці предмет схожий на пістолет. В цей момент, ОСОБА_6 та ОСОБА_9 підбігли до водія автомобіля ОСОБА_11 та розпочали з ним бійку в ході якої у ОСОБА_11 випали на асфальт предмет схожий на пістолет та ключ від автомобіля.
В цей момент у ОСОБА_6 виник раптовий умисел на таємне викрадення предмету, схожого на пістолет, який належить потерпілому ОСОБА_11 та незаконне заволодіння його вищевказаним транспортним засобом.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_6 перебуваючи у вищевказаному місці, під час даної бійки, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, таємно від оточуючих викрав з дорожнього покриття предмет, який схожий на пістолет без номеру з надписом «ПМР 9 мм.» вартістю 10000 грн., який був споряджений п'ятьма патронами з гумовими кулями, помістивши собі до кишені. Після того, ОСОБА_6 викраденим розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_12 матеріального збитку на суму 10000 грн.
Крім того, у вказаний час та місці ОСОБА_6 , помітивши на асфальті ключі від автомобіля марки «Део» модель «Ланос», д.н.з. НОМЕР_1 у нього раптово виник умисел на заволодіння указаним транспортним засобом.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_6 підняв з дорожнього покриття ключ від вказаного автомобіля та передав його ОСОБА_9 і останній в свою чергу сів за кермо автомобіля марки «Део» модель «Ланос», д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_13 , завів двигун та з місця скоєння злочину зник. У цей же час ОСОБА_6 сів на власний
квадроцикл та попрямував за автомобілем марки «Део» модель «Ланос», д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_9 . Таким чином, ОСОБА_6 та ОСОБА_9 розпорядилися указаним транспортним засобом на власний розсуд.
Після того, 17.04.2021 приблизно в 02 год. 00 хв. ОСОБА_6 разом з ОСОБА_9 прибули на беріг річки Унава поблизу вулиці Новобудова в с. Квітневе Квітневої ОТГ Житомирської області, де знаходився автомобіль марки «Део» модель «Ланос», д.н.з. НОМЕР_1 , яким вони незаконно заволоділи. Перебуваючи у вказаному місці, ОСОБА_6 в салоні вказаного автомобіля виявив тубус чорного кольору у якому виявив нарізну зброю і в нього виник умисел на її викрадення.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, у вказаний час та місці ОСОБА_6 , перебуваючи поблизу автомобіля «Део» модель «Ланос», д.н.з. НОМЕР_1 , через незачинені двері проник в середину, звідки таємно від оточуючих викрав тубус чорного кольору у якому знаходилася нарізна зброя модель АКСМПУОС № НОМЕР_2 , магазин у якому знаходилися двадцять сім патронів. Після того, ОСОБА_6 з місця скоєння злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_11 матеріального збитку на суму 30000 грн.
Своїми діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185 КК України.
Своїми діями, які виразились у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з насильством, що не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 289 КК України.
Своїми діями, які виразились у викраденні вогнепальної зброї та бойових припасів, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 262 КК України.
У ході досудового розслідування 17 квітня 2021 року о 23 год. 30 хв. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Жовтневе, Попільнянського району Житомирської області, громадянина України, українця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, раніше не судимого, затримано в порядку ст. 208 КПК України та 17.04.2021 о 14 год. 05 хв. повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 262 КК України:
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого злочину підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами:
усним повідомленням ОСОБА_11 про вчинення кримінального правопорушення;
протоколом огляду місця події від 17.04.2021 в ході якого оглянуто територію земельної ділянки, що на перехресті вулиць Шевченка та Іванова в с. Єрчики Квітневої ОТГ Житомирської області, а саме місця, де були вчинені кримінальні правопорушення;
протоколом огляду місця події від 17.04.2021 в ході якого оглянуто територію земельної ділянки між населеними пунктами с. Квітневе та с. Миролюбівка Житомирської області на березі річки Унава в ході якого було виявлено та вилучено пошкоджений автомобіль марки «Део» модель «Ланос», д.н.з. НОМЕР_1 ;
протоколом огляду місця події від 17.04.2021 в ході якого оглянуто територію земельної ділянки по АДРЕСА_1 , в ході якого було виявлено та вилучено викрадену у ОСОБА_11 зброю;
протоколом обшуку від 17.04.2021 за адресою проживання ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого виявлено та вилучено автомобіль марки «ВАЗ» моделі 21061 д.н.з. НОМЕР_3 ; металевий предмет, який схожий на автомат, без магазину;
протоколом обшуку від 17.04.2021 за адресою проживання ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого виявлено та вилучено викрадені у ОСОБА_11 майно, грошові кошти, подрібнену речовину рослинного походження, фрагменти пластикових пляшок, наперсток з нашаруванням речовини темного кольору, змиви;
протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочинів від 17.04.2021;
протоколом допиту потерпілого ОСОБА_11 , в ході якого він повідомив про обставини вчинення відносно нього кримінальних правопорушень;
протоколом допиту свідка ОСОБА_14 , який повідомив про відомі йому обставини вчинення кримінальних правопорушень;
протоколом допиту свідка ОСОБА_15 ;
протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_9 , в ході якого останній розповів яким чином він вчинив кримінальні правопорушення відносно ОСОБА_11 ;
протоколом проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_9 під час якого він показав яким чином він вчинив кримінальні правопорушення відносно ОСОБА_11
протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_6 , в ході якого останній розповів про обставини вчинення кримінальних правопорушень відносно ОСОБА_11 ;
протоколом проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_6 під час якого він розповів про обставини вчинення кримінальних правопорушень відносно ОСОБА_11 ..
З огляду на викладене є достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 причетний до вчинення злочинів передбачених ч. 2 ст. 289 ч. 1 ст. 185. ч. 2 ст.262 КК України.
Таким чином, існують ризики того, що ОСОБА_6 може незаконно впливати на потерпілого, свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Враховуючи зазначене, існують достатні підстави вважати про наявність ризиків, передбачених п. п. 1 та 5 ч.1 ст. 177 КПК України, що підтверджуються наступним.
Так, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 262 КК України. У відповідності до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 289 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 262 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років. Враховуючи те, що ОСОБА_6 вчинив тяжкі злочини, усвідомлюючи факт застосування відносного нього покарання, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. ОСОБА_6 , ніде не працює, за місцем проживання характеризується посередньо, має слабкі соціальні зв'язки, існує велика імовірність того, що він може вчинити нові злочини.
Звертаючись з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 на підставі зібраних матеріалів кримінального провадження враховано вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 262 КК України, репутацію підозрюваного, а також тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.
Враховуючи вищевикладені обставини, можливо зробити висновок, що менш суворі запобіжні заходи, у тому числі домашній арешт, не зможуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та виконання покладених на підозрюваного обов'язків, тому слідчий звертається до суду з клопотанням про обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту стосовно підозрюваного ОСОБА_6 не суперечитиме п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, оскільки, саме такий запобіжний захід дасть можливість уникнути настання перелічених вище ризиків та забезпечить підозрюваним ОСОБА_6 покладених на нього процесуальних обов'язків.
Слідчий просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Жовтневе, Попільнянського району Житомирської області, громадянина України, українця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, без визначення розміру застави згідно вимог п. 1 п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України.
Слідчий суддя, заслухавши в судовому засіданні підозрюваного та його захисників, які щодо задоволення клопотання заперечували, просили застосування більш м'який запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час, доводи прокурора, який підтримав клопотання та слідчого, який вказав, що застосування жодного із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти наведеним у клопотання ризикам, дослідивши матеріали, якими обґрунтовуються доводи клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно із частиною 1 статті 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Відповідно до частини 2 статті 176 КПК України тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.
Частиною першою статті 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною другою статті 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Частиною першою статті 194 КПК України встановлено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до вимог статті 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: - вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; - тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; - вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; - міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; - наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; - репутацію підозрюваного, обвинуваченого; - майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; - наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; - дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; - наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; - розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
За умовами частини першої статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Статтею 208 КПК України передбачено, що уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у випадках: 1) якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення 2) якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин.
Відповідно до частини 1 статті 209 КПК України особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.
Вступна частина статті 5 § 3 Європейської конвенції з прав людини (далі - Конвенція) має на меті забезпечення швидкого і автоматичного судового контролю за затриманням, яке здійснюється поліцейським або адміністративним органом відповідно до положень пункту 1 (с) (De Jong, Baljet і Van den Brink проти Нідерландів, § 51; Aquilina проти Мальти
Судовий контроль за триманням під вартою повинен бути автоматичним і не може залежати від попередньої заяви затриманої особи (McKay проти Сполученого Королівства [ВП], § 34; Varga проти Румунії, § 52; Viorel Burzo проти Румунії, § 107).
У випадках, коли розглядається питання щодо дотримання статті 5 § 1 Конвенції, Суд повинен здійснювати певні повноваження з перевірки дотримання національного законодавства (див., серед багатьох інших, Creanga проти Румунії [ВП], § 101; Baranowski проти Польщі, § 50; Benham проти Сполученого Королівства, § 41).
Відповідно до ст.208 КПК України, особа, підозрювана у скоєнні злочину, може бути затримана без ухвали слідчого судді лише у визначених законом випадках, а саме: якщо особу застали під час скоєння злочину або замаху на його вчинення; якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець вказав на те, що саме ця особа щойно вчинила цей злочин; якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчинення тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину, віднесену до підслідності НАБУ.
З матеріалів протоколу затримання особи, складеного 18 квітня 2021 року слідчого СВ відділення поліції № 2 Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області майора поліції - ОСОБА_4 в приміщенні ВП вбачається, що ОСОБА_6 був затриманий
17 квітня 2021 року 23 год. 30 хв., останньому було повідомлено про підстави затримання, забезпечено захисником за призначенням, роз'яснено право давати пояснення, показання або відмовитись від їх надання, а також повідомлено батька затриманого ОСОБА_16 ..
За таких обставин слідчий суддя вважає, що під час затримання ОСОБА_6 дотримано процесуальних прав, передбачених ч. 4 ст. 208 КПК України.
Відповідно до частини першої та другої статті 194 Кримінального процесуального кодексу України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Згідно частини четвертої статті 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Враховуючи те, що під час розгляду клопотання, стороною кримінального провадження не надано доказів обставин, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам зазначених в клопотанні (пункт 3 частини першої статті 194 КПК України), слідчий суддя застосовує більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений в клопотанні та покладає на підозрюваного обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного слідчим обґрунтування клопотання.
ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 262 КК України, за якими передбачена максимальна міра покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Пункт 3 частини 2 статті 183 КПК України визначає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, суд враховує вимоги статті 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Прокурором не надано доказів, що застосування більш м'яких запобіжних заходів відносно ОСОБА_6 є недостатніми для запобігання ризику або ризикам, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого не підлягає задоволенню та відносно ОСОБА_6 необхідно застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні.
У п. 52 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ливада проти України" від 26 червня 2014 року Суд вказує, що аргументи "за" і "проти" звільнення, включаючи ризик того, що обвинувачений може перешкоджати належному здійсненню провадження, не мають прийматися абстрактно (in abstracto), а повинні підтверджуватися фактичними доказами.
Небезпека того, що обвинувачений буде переховуватися, не може оцінюватися виключно за ступенем тяжкості ймовірного покарання. Вона має оцінюватися з урахуванням низки інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки переховування, або зробити її на стільки незначною, що вона не зможе обґрунтовувати досудове тримання під вартою. Така позиція є усталеною практикою ЄСПЛ (рішення у справі "Доронін проти України", "Осипенко проти України", "Харченко проти України").
Відповідно частини першої, другої статті 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Відповідно до частини 6 даної статті строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
В клопотання слідчий зазначає, про існування достатніх підстав вважати про наявність ризиків, передбачених п.п.1 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Таким чином, враховуючи особу підозрюваного, який раніше не судимий, має постійне місце проживання, який має стійкі соціальні зв'язки та враховуючи існування ризиків, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, з урахуванням вказаних ризиків, сукупності обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_6 кримінальних правопорушень; тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винним у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він підозрюється, даних про особу підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з покладенням обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 КПК України.
Керуючись статтями 132, 176, 177, 178, 181, 183, 193, 194, 196, 205, 211, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання слідчого СВ відділення поліції № 2 Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області майора поліції - ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021060440000045 від 17.04.2021, відносно ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 262 КК України - відмовити.
Застосувати відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Жовтневе, Попільнянського району Житомирської області, громадянина України, українця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 262 КК України, за місцем фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 наступні обов'язки:
- заборонити залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, навчання;
- утримуватись від спілкування з потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні.
Строк дії ухвали складає два місяці з дня її проголошення.
Датою закінчення дії ухвали є 18 червня 2021 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Контроль за виконанням ухвали доручити начальнику Відділення поліції № 2 Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_6 , що відповідно до частини п'ятої статті 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.
Слідчий суддя Попільнянського
районного суду ОСОБА_1