Справа № 283/2931/19
Провадження №2/283/348/2021
(заочне)
06 квітня 2021 року м. Малин
Малинський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого-судді Тимошенка А.О.,
за участю:
секретаря Галицької В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Малині цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Полісся» про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки,-
встановив:
ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Полісся» в якому просить визнати недійсним договір оренди земельної ділянки загальною площею 4,48 га., кадастровий номер 1823485500:13:000:0045, що розташована на території Морозівської сільської ради Малинського району Житомирської області, укладений та зареєстрований між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Полісся».
Свої вимоги позивач обґрунтувала тим, що договір оренди земельної ділянки вона не підписувала.
Позивач позов підтримала, про що надала суду відповідну заяву.
Представник відповідача в судове засідання не з?явився. У зв?язку з цим справа розглядається за правилами ст. ст. 280-284 ЦПК України.
Суд, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог та дослідивши надані сторонами докази, вважає, що позов підлягає повному задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачу, відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 04.05.2016 року, на праві власності належить земельна ділянка площею 4,48 га., що розташована на території Морозівської сільської ради Малинського району Житомирської області, цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, кадастровий номер - 1823485500:13:000:0045 (а.с. 8-9). Дану земельну ділянку позивач успадкувала від матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
07 серпня 2018 року державний реєстратор Гладковицької сільської ради Овруцького району Житомирської області зареєструвала оренду земельної ділянки, яку успадкувала позивач, яка виникла на підставі договору оренди, який укладений 01.01.2018 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Полісся» (а.с. 7).
З наданої копії договору оренди землі вбачається (а.с. 27-28), що 01.01.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Полісся» та ОСОБА_1 був укладений договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, кадастровий номер - 1823485500:13:000:0045.
Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
В частинах першій - третій, п'ятій та шостій статті 203 цього ЦК України зазначено, що:
- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам;
- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;
- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;
- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;
- правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Позивач не надала доказів того, що вона не укладала з відповідачем договір оренди землі, а тому суд відмовляє в задоволенні позову повністю за безпідставністю.
Судові витрати позивачу суд не відшкодовує, оскільки їй відмовлено в задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 141, 280-284 ЦПК України, на підставі ст. ст. 203, 215 ЦК України,-
ухвалив:
В задоволенні позову відмовити повністю за безпідставністю.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: А. О. Тимошенко