Рішення від 09.04.2021 по справі 487/5150/20

Справа №487/5150/20

Провадження №2/487/543/21

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

09.04.2021 Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді Афоніної С.М., за участю секретаря судового засідання Ященко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» до ОСОБА_1 про стягнення витрат по сплаті страхового відшкодування,

ВСТАНОВИВ:

10.09.2020 до суду надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» (скорочена назва ПрАТ «СК «Інгосстрах») до ОСОБА_1 , в якій позивач просить стягнути з відповідача витрати по сплаті страхового відшкодування в сумі 22 305,13 грн та судові витрати.

Свій позов страхова компанія обґрунтувала тим, що 09.11.2016 між ПрАТ «СК «Інгосстрах» та ТОВ «Автокредит Плюс» укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №K2H0CPS-16A99P5, терміном дії з 10.11.2016 по 09.11.2017. Предметом договору є майнові інтереси, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням автомобілем AUDI A4, д.н.з. НОМЕР_1 .

18.07.2017 о 17:00 в м. Києві по вул. Дарницька площа відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля AUDI A4, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля Chery Amulet д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 .

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 04.10.2017 у справі №755/11578/17 визнано винним у спричиненні зазначеної дорожньо-транспортної пригоди водія автомобіля Chery Amulet д.н.з. НОМЕР_2 - ОСОБА_1 .

Відповідності до звіту від 25.07.2017 №1545974/07/17 розмір заподіяної шкоди автомобілю страхувальника складає 22 305,13 грн. Сума страхового відшкодування до виплати на підставі страхового акту від 28.07.2017 №Э.ENSTRAX/3-10326098 складає 22 305,13 грн.

Зазначене страхове відшкодування виплачено на рахунок СТО в повному розмірі, що підтверджується платіжним дорученням №1028676 від 02.08.2017.

Крім того, в позові зазначено, що свої зобов'язання за договором майнового страхування страховик виконав у повному обсязі, виплативши страхувальнику суму страхового відшкодування, і з цього моменту та в межах фактичних затрат, тобто, в межах виплаченої суми страхового відшкодування та ліміту за полісом, має право вимоги до відповідальної особи, якою є відповідач.

На підставі наведеного позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 22 305,13 грн в рахунок відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою страхового відшкодування.

Ухвалою суду від 12.10.2020 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 08.02.2021 витребувано з Дніпровського районного суду м. Києва постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 04.10.2017 у справі №755/11578/17 про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 124 КУпАП, з відміткою про набрання постанови законної сили.

23.03.2021 з Дніпровського районного суду м. Києва надійшла постанова Дніпровського районного суду м. Києва від 04.10.2017 у справі №755/11578/17 про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 124 КУпАП, з відміткою про набрання постанови законної сили.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, разом з позовом надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач до суду не з'явився, про день розгляду справи був повідомлений належним чином через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України https://court.gov.ua/sud1412/, відповідно ч. 11 ст. 128 ЦПК України, причини неявки суду не повідомив.

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у них даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення, враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, але в судове засідання не з'явився, вказана ним причина повторної неявки визнається судом не поважною, відзив на позов не подав та позивач проти такого вирішення справи не заперечував.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, 09.11.2016 між ПрАТ «СК «Інгосстрах» та ТОВ «Автокредит Плюс» укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №K2H0CPS-16A99P5, терміном дії з 10.11.2016 по 09.11.2017. Предметом договору є майнові інтереси, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням автомобілем AUDI A4, д.н.з. НОМЕР_1 .

18.07.2017 о 17:00 в м. Києві по вул. Дарницька площа відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля AUDI A4, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля Chery Amulet д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1

18.07.2017 ТОВ «Автокредит Плюс» звернулося до ПрАТ «СК «Інгосстрах» з заявою про настання страхового випадку і виплату страхового відшкодування.

Відповідно акту ПрАТ «СК «Інгосстрах» огляду транспортного засобу від 18.07.2021 AUDI A4, д.н.з. НОМЕР_1 отримало механічні пошкодження.

Згідно ремонтної калькуляції №1645974 від 25.07.2017 ФОП ОСОБА_3 вартість ремонту AUDI A4, д.н.з. НОМЕР_1 складає 59 013,74 грн.

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 04.10.2017 у справі №755/11578/17 визнано винним у спричиненні зазначеної дорожньо-транспортної пригоди водія автомобіля Chery Amulet д.н.з. НОМЕР_2 - ОСОБА_1 .

Відповідно до звіту суб'єкта оціночної діяльності ОСОБА_3 від 25.07.2017 №1545974/07/17 розмір заподіяної шкоди автомобілю AUDI A4, д.н.з. НОМЕР_1 складає 22 305,13 грн.

Згідно страхового акту ПрАТ «СК «Інгосстрах» від 28.07.2017 №Э.ENSTRAX/3-10326098 сума страхового відшкодування до виплати на підставі складає 22 305,13 грн.

Зазначене страхове відшкодування виплачено ПрАТ «СК «Інгострах» на рахунок ФОП ОСОБА_4 в повному розмірі, що підтверджується платіжним дорученням від 02.08.2017 №1028676.

09.07.2018 позивачем було направлено на адресу ПрАТ «СК «Провідна», в якій був застрахований відповідач, претензію про виплату страхового відшкодування в розмірі 22 305,13 грн.

Згідно відповіді ПрАТ «СК «Провідна» №17-10/8885 від 09.08.2018 у ПрАТ «СК «Провідна» немає правових підстав для виплати ПрАТ «СК «Інгосстрах» страхового відшкодування за пошкоджений 18.07.2017 на Дарницькій площі у м. Києві, автомобіль AUDI A4, д.н.з. НОМЕР_1 , оскільки відповідно до облікової бази ПрАТ «СК «Провідна» поліс №АК/3712431 обліковується як «втрачений».

Вирішуючи даний спір суд виходить з наступного правового регулювання.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчиненні вони цією особою.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно ст. 22 ЦК України передбачено що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, зокрема якщо особа зазнала втрати у зв'язку з пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила для відновлення свого порушеного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до роз'яснень, які викладені в Постанові Пленуму Вищого спеціалізованою суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01 березня 2013 року за №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати па увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, піддягає відшкодуванню з повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини. З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди відповідач звільняється від обов'язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п'ята статті 1187 ЦК, пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК). Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду.

Вимогами ст. 1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до п. 1.6 ст. 1 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» власниками транспортних засобів є юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах.

Статтею 979 ЦК України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Статтею 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 38 цього ж Закону встановлено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умови визначених у підпунктах 33.1.2. пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як встановлено з матеріалів справи, свої зобов'язання за договором майнового страхування страховик виконав у повному обсязі, виплативши страхувальнику суму страхового відшкодування, в межах виплаченої суми страхового відшкодування та ліміту за полісом, має право вимоги до відповідальної особи, якою є саме відповідач, оскільки на час звернення до суду, докази про страхування цивільно-правової відповідальності ОСОБА_1 на момент вказаної ДТП в матеріалах справи відсутні, так як згідно до облікової бази ПрАТ «СК «Провідна» поліс №АК/3712431 обліковується як «втрачений».

У зв'язку із викладеним, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення в повному обсязі, стягнення з відповідача на користь позивача страхового відшкодування у розмірі 22 305,13 грн.

На підставі статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 102,00 грн.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 10, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» до ОСОБА_1 про стягнення витрат по сплаті страхового відшкодування - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» витрати по сплаті страхового відшкодування у розмірі 22 305,13 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 102,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили через 30 днів після його проголошення та може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду в строк і порядок, встановлений ст. ст. 354, 355 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Інгосстрах», місцезнаходження: 49100, м. Дніпро, узвіз Кодацький, 2, код ЄДРПОУ 33248430.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: невідомий, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: С.М. Афоніна

Повний текст рішення складено 14.04.2021.

Попередній документ
96423721
Наступний документ
96423723
Інформація про рішення:
№ рішення: 96423722
№ справи: 487/5150/20
Дата рішення: 09.04.2021
Дата публікації: 23.04.2021
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Заводський районний суд м. Миколаєва
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (10.09.2020)
Дата надходження: 10.09.2020
Предмет позову: стягнення витрат по сплаті страхового відшкодування
Розклад засідань:
12.11.2020 10:30 Заводський районний суд м. Миколаєва
16.12.2020 10:00 Заводський районний суд м. Миколаєва
08.02.2021 14:30 Заводський районний суд м. Миколаєва
10.03.2021 14:30 Заводський районний суд м. Миколаєва
09.04.2021 10:00 Заводський районний суд м. Миколаєва