Справа № 296/11086/19
2/296/775/21
"09" квітня 2021 р. м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира у складі:
головуючого судді Анциборенко Н.М.,
за участю секретаря судового засідання Гонгало Я.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Альфа-Банк", державного реєстратора відділу державної реєстрації Радомишльської районної державної адміністрації Житомирської області Калініченко Тетяни Василівни, про визнання протиправними дій та скасування рішення державного реєстратора,-
14.11.2019 ОСОБА_1 звернувся до Корольовського районного суду м. Житомира з позовом до Акціонерного товариства "Укрсоцбанк", державного реєстратора відділу державної реєстрації Радомишльської районної державної адміністрації Житомирської області Калініченко Т.В., про визнання протиправними дій та скасування рішення державного реєстратора. Просить визнати неправомірними дії державного реєстратора Калініченко Т.В. і скасувати рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень, індексний номер 45381208 від 06.02.2019 року; скасувати внесений за даним рішенням до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про проведену державну реєстрацію права власності за Акціонерним Товариством "Укрсоцбанк" на об'єкт нерухомого майна, а саме на квартиру АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 19.04.2007 року між Акціонерним комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" і ОСОБА_1 укладено Договір кредиту № 282/22-23.
19.04.2007 року між Акціонерним комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" і ОСОБА_1 укладено іпотечний договір № 4184, згідно умов якого ОСОБА_1 передав в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 .
Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 06.02.2019 № 155189527 було зареєстровано право власності за "Укрсоцбанк" на квартиру АДРЕСА_1 . Номер запису про право власності: 30158962, дата та час державної реєстрації: 01.02.2019 12:39:58, державний реєстратор Калініченко Т.В. Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 45381208 від 06.02.2019 08:42:02.
Вважає, що рішення державного реєстратора Калініченко Т.В. про реєстрацію права власності за Акціонерним Товариством "Укрсоцбанк" на предмет іпотеки є неправомірним і прийнято з порушенням законодавства у сфері державної реєстрації прав та їх обтяжень, з порушенням Законів України "Про іпотеку", "Про охорону дитинства" та Сімейного кодексу України, оскільки правочини щодо майнових прав малолітньої дитини потребують дозволу органу опіки та піклування; при прийнятті оспорюваного рішення не отримано дозвіл органу опіки та піклування; при проведенні реєстрації права власності державним реєстратором не було перевіреною, що дане нерухоме майно підпадає під дію Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", тому рішення про державну реєстрацію підлягає скасуванню.
Зазначає також, що чинним законодавством передбачений порядок задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки, як шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса (у примусовому порядку), так і позасудове (добровільне) врегулювання згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, зокрема й шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки.
Згідно пункту 4.1 іпотечного договору № 4148 від 19.04.2007 року у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем основного зобов'язання іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
При настанні зазначених випадків відповідно до ст.35 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення основного зобов'язання та зобов'язань, передбачених цим договором, у строк, що не перевищує тридцяти календарних днів, та попереджає про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до умов договору.
Згідно пункту 4.5.4 іпотечного договору іпотекодержатель звертає стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань в порядку, встановленому ст.37 Закону України "Про іпотеку".
Відповідно до ст.37 Закону України "Про іпотеку" у випадку задоволення вимог іпотекодержателя шляхом використання процедури, передбаченої в цьому підпункті 4.5.4 іпотечного договору, лише договір про задоволення вимог іпотекодержателя, укладений шляхом здійснення цього застереження, є підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки, однак, такий договір не укладався.
Згідно з пунктом 57 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року № 1127, для державної реєстрації права власності та інших речових прав на майно, яке набувається у зв'язку з виконанням умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення таких прав, також подається документ, що підтверджує наявність факту виконання відповідних умов правочину.
Відповідно до пункту 61 цього Порядку для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються: копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; документ, що підтверджує наявність факту завершення тридцятиденного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі; заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).
Вважає, що у наведених правових нормах визначено вичерпний перелік обов'язкових для подання документів та обставин, що мають бути ними підтверджені, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на предмет іпотеки за договором, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, і з огляду на визначений порядок державної реєстрації та коло повноважень державного реєстратора у ході її проведення ця особа приймає рішення про державну реєстрацію прав лише після перевірки наявності необхідних для цього документів та їх відповідності вимогам законодавства.
Однак, жодної вимоги про усунення порушень зобов'язань Акціонерним товариством "Укрсоцбанк" на адресу позивача не направлялося та не отримувалось, що дає обґрунтовані підстави вважати про її відсутність у державного реєстратора під час проведення державної реєстрації права власності за АТ "Укрсоцбанк". Таким чином, іпотекодержатель ухилився від виконання свого обов'язку, передбаченого, як Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" , так і Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо надіслання боржнику вимоги про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання, а тому державна реєстрація права власності на предмет іпотеки за Акціонерним товариством "Укрсоцбанк" проведена всупереч норм чинного законодавства.
Крім того, зазначає, що згідно довідки ОСББ "Князів Острозьких 1" від 25.04.2018 в квартирі окрім дружини зареєстрована та проживає неповнолітня дитина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування.
Беручи до уваги, що в квартирі АДРЕСА_1 зареєстрована та проживає неповнолітня дитина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому державний реєстратор шляхом державної реєстрації права власності за АТ "Укрсоцбанк" на квартиру, що є предметом іпотеки, здійснила реєстрацію без попередньої згоди органу опіки та піклування в порушення прав на житло неповнолітньої дитини, яка постійно проживає у даному жилому приміщенні.
Також зазначає, що спірна квартира підпадає під дію Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", оскільки виступає предметом іпотеки за споживчим кредитом в іноземній валюті, використовується як місце постійного проживання сім'ї позичальника з неповнолітньою дитиною.
19.11.2019 ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження (а.с.18-19).
10.12.2019 року представник відповідача подав відзив на позовну заяву (а.с.22-25). Зазначив, що АТ "Альфа-Банк" як правонаступник АТ "Укрсоцбанк" не погоджується з позовними вимогами позивача та вважає їх безпідставними.
Так, 19.04.2007 між АТ "Укрсоцбанк", правонаступником якого є АТ "Альфа-Банк", та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту №282/22-23. За кредитним договором ОСОБА_1 отримав кредит в сумі 39 900,00 доларів США під 12,7 % річних з кінцевою датою погашення кредиту до 18.04.2028 р.
20.10.2008 додатковою угодою до кредитного договору з 20.10.2008 збільшено розмір процентної ставки до 14 % річних, починаючи з 20.10.2008.
У забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору між АТ "Укрсоцбанк", правонаступником якого є АТ "Альфа-Банк", та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір №4184 від 19.04.2007, посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу за реєстровим №4184, згідно якого в іпотеку передано квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
Ззідно п.п.3.3.7. кредитного договору позичальник зобов'язаний сплачувати проценти за користування кредитом в порядку, визначеному п.п. 2.4., 2.5 кредитного договору.
Відповідно до п.п.3.3.8. кредитного договору позичальник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі погашати кредит із нарахованими процентами за фактичний час його використання та можливими штрафними санкціями в порядку, визначеному п.1.1. кредитного договору.
Пунктами 3.3.9, 4.4. та 4.6. кредитного договору передбачене у кредитора право дострокової вимоги, а у позичальника обов'язок дострокового виконання зобов'язань по кредитному договору.
Станом на 27.08.2018 у позичальника виникла заборгованість по кредитному договору у розмірі 79 534,15 доларів США, що за курсом НБУ станом на дату розрахунку становить 2 215 280,35 гривень. а саме: 23 705,18 дол. США (за курсом НБУ 660 265,05 грн.) - строкова заборгованість по кредиту, 12 551,15 дол. США (за курсом НБУ 349 589,65 грн.) - прострочена заборгованість по кредиту, 636,37 дол. США (за курсом НБУ 17 724,94 грн.) - строкова заборгованість по процентам та 42 641,45 дол. США (за курсом НБУ 1 187 700,71 грн.) - прострочена заборгованість по процентам .
Враховуючи наявність простроченої заборгованості по кредитному договору у кредитора виникло право вимагати виконання зобов'язань по кредитному договору, а у позичальника і іпотекодавця виник обов'язок виконання зобов'язань по кредитному договору.
Відповідно до п.п.2.4.3. п.2.4. договору іпотеки іпотекодержатель має право у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем основного зобов'язання задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Пунктом 4.1. договору іпотеки передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем основного зобов'язання іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до п.п.4.5.3-4.5 договору іпотеки іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки в один із таких способів як шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань в порядку, встановленому ст.37 Законом України "Про іпотеку".
Згідно ч.1 ст.37 Законом України "Про іпотеку" іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.
Закон України "Про іпотеку" в редакції станом на дату укладання договору іпотеки визначав іпотечне застереження в договорі іпотеки як договір про задоволення вимог іпотекодержателя.
Відповідно до ч.1 ст.33 Закону України "Про іпотеку" в редакції, що діяла станом на дату укладання договору іпотеки, звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Отже, в договорі іпотеки зазначене пряме іпотечне застереження, яке в законодавстві України передбачалося як на час укладання договору іпотеки, так і передбачається на даний час.
Щодо направлення повідомлення вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки зазначає, що відповідно до ч.1 ст.35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
25.09.2018 на дві адреси ОСОБА_1 було направлено повідомлення, в якому зазначена вимога про виконання зобов'язань за кредитним договором, розмір яких визначений станом на 27.08.2018 із застереженням, що у разі непогашення заборгованості по кредитному договору банком/іпотекодержателем буде звернуто стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки.
04.10.2018 за адресою квартири відправлення було вручене адресату.
Право власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем зареєстроване 06.02.2019, тобто процедура та строки, визначені законом, були дотриманні.
Повернення від боржника належно направленої вимоги "за закінченням встановленого строку зберігання" свідчить про вжиття іпотекодержателем всіх заходів для відповідного повідомлення боржника про наявність заборгованості (Постанова ВС від 29.08.2018 у справі №755/5691/16-ц).
Засвідчена працівником кур'єрської служби відмова боржника від отримання письмової вимоги іпотекодержателя є доказом належного повідомлення боржника (Постанова ВП ВС від 04.07.2018 у справі №552/2732/16-ц).
Щодо проведення оцінки предмета іпотеки зазначає, що згідно ч.3 ст.37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.
09.11.2018 суб'єктом оціночної діяльності ТОВ "Антей Ріелті" проведено оцінку предмету іпотеки, яка станом на 09.11.2018 становить 456 771,00 гривень. Строк дії оцінки 6 місяців.
Заборгованість тільки по тілу кредиту станом на 27.08.2018 у гривневому еквіваленті за курсом НБУ становила 1 009 854,70 гривень.
Тобто, банком було дотримано процедуру щодо визначення вартості предмета іпотеки, на який звертається стягнення шляхом набуття права власності іпотекодержателем.
Також зазначає, що відповідно до п.п.1 п.1 Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника / майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно.
Вважає, що даний закон не може застосовуватися з наступних причин: предмет іпотеки не продавався (не відчужувався), а був набутий іпотекодержателем у власність в рахунок виконання зобов'язань по кредитним договорам; на це була згода іпотекодавця, яка визначена іпотечним застереженням в договорі іпотеки; вимоги Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" розповсюджуються на примусову реалізацію майна, а стягнення на предмет іпотеки було звернуто у позасудовому порядку у відповідності до умов іпотечного застереження, добровільно погодженого сторонами при укладанні договору іпотеки. При цьому посилається на відповідні правові позиції Верховного Суду від 12.07.2018, 13.06.2018, 04.07.2018, 21.03.2018.
Крім того у позивача у власності наявна інша житлова нерухомість. Згідно даних Інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно №155418423 від 07.02.2019 ОСОБА_3 належить на праві власності Ѕ квартири за адресою: АДРЕСА_4 . Отже, посилання позивача на Закон України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" як причину незаконних дій відповідача вважає безпідставним.
Щодо тверджень позивача з приводу проживання малолітніх осіб, то при укладанні договору іпотеки за адресою предмета іпотеки не проживали та не були зареєстровані такі особи. Договір іпотеки з даного приводу не був оскаржений. Позивачами не надано жодних доказів на підтвердження того, що станом на дату укладання договору іпотеки за адресою предмета іпотеки проживали та були зареєстровані малолітні або неповнолітні особи. Крім того, у позивача наявне інше житло, яке він може надати для проживання своїй дитині.
Зазначає також, що в діях державного реєстратора (відповідача) відсутні порушення чинного законодавства України. При проведенні реєстраційних дій щодо реєстрації права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем відповідачем не було порушено чинного законодавства. Так, згідно ч.2 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень" перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Зазначені документи були надані реєстратору (відповідачу) та в державному реєстрі речових прав відбувається на них посилання.
Таким чином, вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог позивача та просить відмовити у їхньому задоволенні.
25.02.2020 ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира закінчено підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті; залучено до участі у справі правонаступника відповідача Акціонерного товариства "Укрсоцбанк" - Акціонерне товариство "Альфа-Банк" (а.с.67-68).
29.03.2021 позивач подав відповідь на відзив (а.с.174-178) і зазначає, що укладений іпотечний договір №4184 від 19.04.2007 не містить застереження про задоволення вимог іпотеко держателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки; жодної вимоги про усунення порушень зобов'язань AT "Укрсоцбанк" на адресу позивача не направлялося та відповідно не отримувалося; згідно відзиву відповідача направлялося повідомлення про звернення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору та анулювання залишку заборгованості за основним зобов'язанням від 19.09.2018 року №4464; згідно наданих копій оригіналів документів реєстраційної справи №1758550918000 вона не містить копії вимоги про усунення порушень, що підтверджується супровідним листом Департаменту реєстрації Житомирської міської ради від 03.03.2021 №95 про виконання вимог ухвали Корольовського районного суду м.Житомира від 18.02.2021. Також вона не містить копії повідомлення про звернення на предмет іпотеки.
Також зазначає, що відповідно до вимог Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом іпотеки, якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника) за споживчими кредитами в іноземній валюті за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно.
Отже, наявне у позичальника майно має бути житловим.
Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 27.08.2007 року квартира за
адресою АДРЕСА_4 дійсно належить на
праві приватної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
Згідно довідки виконавчого комітету Вертокиївської сільської ради від 07.05.2018 року дійсно ОСОБА_1 зареєстрований, але не проживає за адресою АДРЕСА_5 .
Як вбачається з акту обстеження технічного стану житлового приміщення (квартири) від 07.05.2018 року комісією у складі сільського голови Гурківської В.Б., секретаря сільської ради Коваленко Л.В., депутата сільської ради Хробуст В.Ю. в присутності співвласника ОСОБА_1 проведено обстеження квартири за адресою АДРЕСА_5 і комісією прийнято висновок про те, що дана квартира не придатна для проживання, знаходиться в незадовільному стані, потребує капітального ремонту, відновленню газопостачання, електроенергії.
У зв'язку з цим квартира АДРЕСА_1 є єдиним постійним місцем проживання сім'ї позивача та не може бути примусово стягнута, у тому числі і шляхом реєстрації права власності за АТ "Укрсоцбанк", як забезпечення виконання ОСОБА_1 умов кредитного договору від 19.04.2007 року, укладеного в іноземній валюті.
Крім того, зазначає, що постановою про арешт майна боржника від 09.08.2017 старшим державним виконавцем Житомирського районного відділу ДВС накладено арешт на все майно, що належить боржнику.
Постановою про опис та арешт майна боржника від 26.2018 старшим державним виконавцем Корольовського ВДВС м. Житомир було описано та накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 .
Вказані постанови внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме
майно, їх копії надано сторонам виконавчого провадження, тому стягувачу було відомо про існування арешту під час проведення реєстрації права власності.
Арешт з квартири не знятий, постанови не скасовані, а державна реєстрація 01.02.2019 права власності за АТ "Укрсоцбанк" відбулась під час арешту майна, який не скасовано. Отже під час дії арешту жодних дій ні власник, ні особи, які вважають себе власниками, без дозволу ДВС не можуть вчиняти щодо арештованого майна (аналогічний висновок міститься у постанові від 13.11.2019 Великої Палати Верховного Суду у справі №755/9215/15-ц), тому у державного реєстратора були наявні підстави для відмови у проведенні державної реєстрації права власності.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з викладених у позовній заяві підстав.
Представник відповідача АТ "Альфа-Банк" у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву. Також пояснив, що вважає обраний позивачем спосіб захисту неефективним.
Відповідач державний реєстратор відділу державної реєстрації Радомишльської районної державної адміністрації Житомирської області Калініченко Т.В. у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Встановлено, що 19.04.2007 між АТ "Укрсоцбанк", правонаступником якого є АТ "Альфа-Банк", та ОСОБА_1 укладено договір кредиту №282/22-23, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримав кредит в сумі 39 900,00 доларів США на придбання квартири під 12,7 % річних з кінцевою датою погашення кредиту до 18.04.2027 (а.с.9-11).
20.10.2008 додатковою угодою до кредитного договору від 20.10.2008 збільшено розмір процентної ставки до 14 % річних, починаючи з 20.10.2008 (а.с.34).
У забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору між АТ "Укрсоцбанк", правонаступником якого є АТ "Альфа-Банк", та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір №4184 від 19.04.2007, посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Малярчук Т.І. Згідно договору іпотеки в іпотеку передано квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.12-13).
Станом на 27.08.2018 у позичальника виникла заборгованість по кредитному договору у розмірі 79 534,15 доларів США, що за курсом НБУ станом на дату розрахунку становить 2 215 280,35 гривень. а саме: 23 705,18 дол. США (за курсом НБУ 660 265,05 грн.) - строкова заборгованість по кредиту, 12 551,15 дол. США (за курсом НБУ 349 589,65 грн.) - прострочена заборгованість по кредиту, 636,37 дол. США (за курсом НБУ 17 724,94 грн.) - строкова заборгованість по процентам та 42 641,45 дол. США (за курсом НБУ 1 187 700,71 грн.) - прострочена заборгованість по процентам, що підтверджується довідкою - розрахунком заборгованості №04.22-07/9916 від 27.08.2018 (а.с.39).
25.09.2018 на адреси ОСОБА_1 направлено повідомлення з вимогою про виконання зобов'язань за кредитним договором, розмір яких визначений станом на 27.08.2018, та зазначено, що у разі непогашення заборгованості по кредитному договору банком/іпотекодержателем буде звернуто стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки (а.с.40-41).
04.10.2018 відправлення вручене адресату (а.с.47).
09.11.2018 суб'єктом оціночної діяльності ТОВ "Антей Ріелті" проведено оцінку предмету іпотеки, яка станом на 09.11.2018 становить 456 771,00 гривень; строк дії звіту - 6 місяців (а.с.38).
Як вбачається із Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 06.02.2019 № 155189527 право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано 01.02.2019 за АТ "Укрсоцбанк". Номер запису про право власності: 30158962, дата та час державної реєстрації: 01.02.2019 12:39:58, державний реєстратор Калініченко Т.В. Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 45381208 від 06.02.2019 08:42:02 (а.с.8).
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст.589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
Відповідно до ч.1 ст.35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
Згідно ст.36 Закону України "Про іпотеку" сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.
Завершенням позасудового врегулювання є державна реєстрація прав власності на всі предмети іпотеки, що виступають забезпеченням за основним зобов'язанням: за іпотекодержателем (якщо звернено стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття його у власність іпотекодержателем); за покупцем (якщо звернено стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу іпотекодержателем третій особі).
Згідно ст.37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя чи іпотечний договір, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, є документами, що підтверджують перехід права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя та є підставою для внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Право власності іпотекодержателя на предмет іпотеки виникає з моменту державної реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя чи відповідного застереження в іпотечному договорі.
Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.
Загальні засади державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, порядок проведення державної реєстрації прав визначено Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а також Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25.12.2015.
Згідно ч.3 ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; 2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; 3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов'язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав, похідних від права власності, здійснюється у зв'язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв'язку з вчиненням такої дії. 4) під час проведення реєстраційних дій обов'язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи; 5) відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження; 6) присвоює за допомогою Державного реєстру прав реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна у випадках, передбачених цим Законом; 7) виготовляє електронні копії документів, поданих у паперовій формі, та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав); 8) формує за допомогою Державного реєстру прав документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав; 9) формує реєстраційні справи у паперовій формі; 9-1) надає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", інформацію органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю; 10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст.11 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.
Згідно ст.26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" за результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі, зокрема, укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката.
Згідно п.40 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою КМУ від 25.12.2015 року №1127 державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", іншими законами України та цим Порядком.
Зокрема, згідно з п.61 цього Порядку для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються: 1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; 2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі; 3) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).
Наявність зареєстрованої заборони відчуження майна, накладеної нотаріусом під час посвідчення договору іпотеки, на підставі якого набувається право власності на предмет іпотеки іпотекодержателем, а також зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки інших речових прав, у тому числі іпотеки, на передане в іпотеку майно не є підставою для відмови у державній реєстрації права власності за іпотекодержателем.
Як встановлено судом відповідно до п.п.2.4.3. договору іпотеки №4184 від 19.04.2007, укладеного між АТ "Укрсоцбанк", правонаступником якого є АТ "Альфа-Банк", та ОСОБА_1 , іпотекодержатель має право у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем основного зобов'язання задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Пунктом 4.1. договору іпотеки передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем основного зобов'язання іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Відповідно до п.п.4.5.3 договору іпотеки іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки в один із таких способів як шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань в порядку, встановленому ст.37 Законом України "Про іпотеку".
На виконання вимог ухвали Корольовського районного суду м. Житомира від 18.02.2021 Департаментом реєстрації Житомирської міської ради надано засвідчені копії оригіналів документів реєстраційної справи №1758550918000 (крім повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору про анулювання залишку заборгованості за основним зобов'язанням від 19.09.2018 №4464 у зв'язку з відсутністю сканованої копії документу).
Як вбачається з картки прийому заяви №154759455 про державну реєстрацію права власності (а.с.162) в переліку документів, поданих із заявою, зазначено всі передбачені Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень документи, у тому числі повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору про анулювання залишку заборгованості за основним зобов'язанням від 19.09.2018 №4464, видавник АТ "Укрсоцбанк" (а.с.146-167).
Щодо дотримання вимог Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", то відповідно до Інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно №155418423 від 07.02.2019 ОСОБА_3 належить на праві власності Ѕ квартири за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 88,40 кв.м, яка складається з 2-х жилих кімнат житловою площею 29,9 кв.м (а.с.49), що також підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 27.08.2007, виданим КП "Агроводсервіс" Житомирської районної ради (а.с.179).
ПозивачОСОБА_1 згідно довідки виконавчого комітету Вертокиївської сільської ради від 07.05.2018 року дійсно зареєстрований, але не проживає за адресою: АДРЕСА_5 .
07.05.2018 комісією у складі сільського голови Гурківської В.Б., секретаря сільської ради Коваленко Л.В., депутата сільської ради Хробуст В.Ю. в присутності співвласника ОСОБА_1 складено акт обстеження технічного стану житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_5 і прийнято висновок про те, що дана квартира не придатна для проживання, знаходиться в незадовільному стані, потребує капітального ремонту, відновленню газопостачання, електроенергії.
Тобто, позивач у с. Вертокиївка Житомирського району Житомирської області має на праві власності Ѕ квартири за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 88,40 кв.м, яка складається з 2-х жилих кімнат житловою площею 29,9 кв.м, а також має право користування житлом за адресою: АДРЕСА_5 , у якому зареєстровано його місце проживання.
При цьому позивачем не надано доказів переведення жилих приміщень за адресою: АДРЕСА_5 у нежилі у порядку ст.8 Житлового Кодексу. Оскільки згідно ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, тому з урахуванням ч.3 ст.319 ЦК України, відповідно до якої власність зобов'язує, у тому числі утримувати житло в належному стані, тому суд приходить до висновку, що позивач має інше нерухоме житлове майно, крім квартири АДРЕСА_1 .
Крім цього, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що станом на дату укладання договору іпотеки за адресою предмета іпотеки проживали та були зареєстровані малолітні або неповнолітні особи.
Таким чином, з'ясувавши повно, всебічно та об'єктивно обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані сторонами докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а також достатності і взаємозв'язку, суд вважає встановленим та доведеним, що позивач та банк, діючи вільно, на власний розсуд, на забезпечення виконання кредитного договору від 19.04.2007 уклали іпотечний договір, за якими позивач передав в іпотеку банку квартиру АДРЕСА_1 . Позивач факту невиконання своїх зобов'язань за кредитним договором, утворення заборгованості не оспорює. При цьому у договорі іпотеки зазначене пряме іпотечне застереження та відповідачем надано докази направлення на адреси іпотекодавця повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору та анулювання залишку заборгованості за основним зобов'язанням. Отже, рішення державного реєстратора відділу державної реєстрації Радомишльської районної державної адміністрації Житомирської області Калініченко Т.В.про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке прийнято на підставі передбачених Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і наданих відповідачем документів, є правомірним та відповідає Закону України "Про іпотеку".
Згідно ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до положень ст.16 ЦК України с пособами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Ефективність як критерій способу захисту цивільного права полягає у тому, що його реалізація призведе до відновлення порушених майнових або немайнових прав та інтересів управомоченої особи.
При цьому обраний позивачем спосіб захисту права шляхом лише визнання протиправними дій та скасування рішення державного реєстратора не є ефективним.
Так, з метою ефективного захисту порушених прав ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсним чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
Під час виступу з промовою у судових дебатах представник позивача збільшив позовні вимоги та просив визнати неправомірними дії та скасувати рішення державного реєстратора з одночасним визнанням права власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 .
Однак, згідно положень п.6 ч.2 ст.43, ч.2 ст.49 ЦПК України позивач як сторона в цивільному процесі зобов'язаний виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки та мав право збільшити або зменшити розмір позовних вимог, змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання у справі.
Таким чином, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір у разі відмови в позові покладається на позивача.
Керуючись ст.ст.4, 81, 89, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач :
ОСОБА_1 ,
АДРЕСА_1
Відповідачі:
Акціонерне товариство "Альфа-Банк",
м. Київ, вул. Велика Васильківська,100
Державний реєстратор відділу державної реєстрації
Радомишльської районної державної адміністрації
Житомирської області Калініченко Тетяна Василівна,
Житомирська область, м.Радомишль, вул.Соборна,12
Cуддя Н. М. Анциборенко