Миколаївської області
Справа №477/232/21
Провадження №2/477/456/21
16 квітня 2021 року Жовтневий районний суд Миколаївської області у складі:
головуючої судді - Семенової Л.М.,
при секретарі судового засідання - Дячок Л.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні по справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи - Галицинівська сільська рада Вітовського району Миколаївської області, П'ята Миколаївська державна нотаріальна контора Миколаївської області, про визнання у порядку спадкування за законом права на завершення приватизації, здійснення Державної реєстрації речових прав на земельну ділянку,
11 лютого 2021 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій вона просить визнати за нею у порядку спадкування за законом право на завершення приватизації, здійснення Державної реєстрації речових прав на земельну ділянку розміром 0,04 га, наданої відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 25.10.2017 року №14-14707/14-17-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення» для садівництва, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач в обгрунтування своїх вимог послалась на те, що її батько ОСОБА_4 за життя розпочав процедуру приватизації земельної ділянки, розташованої в межах території АДРЕСА_1 . Так, відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 01.09.2016 року йому було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки у власність із земель сільськогосподарського призначення державної власності. 25.10.2017 року проект землеустрою було затверджено та надано у власність ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,04 га з кадастровим номером 4823380600:01:000:0038 за вищезазначеною адресою. Однак, право власності на зазначену земельну ділянку за життя ОСОБА_4 не зареєстрував та не отримав необхідні документи.
Після смерті батька позивач як спадкоємець першої черги звернулась до нотаріуса для оформлення своїх спадкових прав, у чому їй було відмовлено з причини наявності інших спадкоємців за законом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , та відсутності документу, що посвідчує право власності спадкодавця на спадкове майно.
Посилаючись на порушення її прав спадкоємця, позивач звернулась з зазначеним позовом до суду.
Позивач надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві (а.с.97).
Відповідач ОСОБА_2 надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги визнала, проти задоволення позову не заперечувала (а.с.98).
Відповідач ОСОБА_3 до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належно, про причини неявки не повідомив та відзиву не надав (а.с.104).
Третя особа Галицинівська сільська рада Вітовського району Миколаївської області надала заяву, відповідно до якої проти задоволення позовних вимог не заперечувала ( а.с.54).
Третя особа П'ята Миколаївська державна нотаріальна контора Миколаївської області до суду представника не направила, заяв щодо розгляду справи не надала.
Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України в зв'язку з неявкою сторін у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Зі змісту досліджених письмових доказів суд встановив, що відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 25.10.2017 року №14-14707/14-17-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 4823380600:01:000:0038 та надано у власність ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,04 га (з них: земельна ділянка площею 0,0349 га багаторічних насаджень та земельна ділянка площею 0,0051 га земель для відпочинку та оздоровлення) із земель сільськогосподарського значення державної власності без зміни цільового призначення для садівництва в межах території АДРЕСА_2 (а.с.21).
Наказом від 23.12.2017 року №14-1625/14-17-СГ змінено «вулиця Поздовжня» на «вулиця 3 Поздовжня» (а.с.25).
За даними копії свідоцтва про смерть НОМЕР_1 ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 33).
Зі змісту матеріалів спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_4 , в тому числі копії свідоцтв про право на спадщину за законом від 16 грудня 2020 року, позивач ОСОБА_1 та відповідачі ОСОБА_2 і ОСОБА_3 є спадкоємцями майна померлого ОСОБА_5 (а.с.56-94).
Підстави, з яких позивач була змушена звернутись до суду із цим позовом, підтверджуються письмовим роз'ясненням завідувача П'ятої Миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області, відповідно до якого видати свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 0.04 га з кадастровим номером 4823380600:01:000:0038, розташовану за адресою АДРЕСА_1 , немає можливості, оскільки не були надані правовстановлюючі документи, що посвідчують право власності спадкодавця щодо цього майна (а.с. 32).
Як слідує з матеріалів справи, державну реєстрацію зазначеної земельної ділянки відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» спадкодавцем ОСОБА_5 за життя здійснено не було, тобто приватизація не була завершена.
Відповідно до статей 15,16 ЦК України особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, визнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Зокрема, способом захисту цивільних прав є їх визнання.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК).
Таким чином, успадковуються не тільки майнові права на об'єкти права власності, а й права, із здійсненням яких законом пов'язується виникнення майнових прав.
Згідно частини 1 статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Згідно пункту "г" частини 1 статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.
Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено пунктом "а" частини 3 статті 152 ЗК України.
Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Пунктом 13 статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що підставою для державної реєстрації прав є рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність.
Отже, рішення власника земельної ділянки, уповноваженого ним органу про передачу у власність земельної ділянки є необхідною передумовою виникнення права власності на земельну ділянку, а право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником документа, що посвідчує право власності земельною ділянкою та його державної реєстрації.
Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.
У Перехідних положеннях Земельного Кодексу України визначено, що у разі коли спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно до статті 125 Земельного кодексу України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено у завершені процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання права на завершення приватизації та одержання державного акту про право власності на землю на ім'я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.
Згідно з правовою позицією Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування", якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно статті 125 Земельного кодексу України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації. Пунктом 3.5 визначено що правильною є практика судів, які у випадку не завершення процедури приватизації земельної ділянки, яку розпочав за життя спадкодавець, та не встиг закінчити, визнають за спадкоємцем таке право.
Встановлені у справі обставини свідчать про те, що 25.10.2017 року ОСОБА_4 на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області надано у власність земельну ділянку площею 0,04 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності. Проте, за життя не здійснивши державну реєстрацію своїх прав, ОСОБА_4 не завершив приватизацію та не набув право власності на зазначену земельну ділянку, однак право на завершення процедури приватизації та здійснення державної реєстрації речових прав на земельну ділянку мають його спадкоємці, а отже, позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.4, 19, 141, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, п. 3 Перехідних положень ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , право на завершення приватизації та здійснення державної реєстрації речових прав на земельну ділянку площею 0,04 га (кадастровий номер 4823380600:01:000:0038) з цільовим призначенням - для садівництва, розташовану за адресою АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення .
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Суддя Л.М. Семенова