Справа №295/13128/20
Категорія 43
2/295/321/21
Зачоне
15.04.2021 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі:
Головуючого судді Чішман Л.М.,
за участю секретаря судового засідання Лайчук В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі цивільну справу за позовом адвоката Тернового Олександра Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів, -
Представник в інтересах позивача звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу в розмірі 151 836,40 грн та суму понесених судових витрат. В обгрунтування вимог вказано, що заочним рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 02.07.2009 року вирішено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 61 214,00 грн. Виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості перебуває на виконанні у Богунському ВДВС у м. Житомирі. Проте, протягом всього строку виконання рішення суду та на даний час сума боргу за рішенням суду не погашена. Посилаючись на те, що відповідач має грошове зобов'язання перед позивачем, адвокат вважає, що у позивача виникає право на застосування наслідків такого порушення відповідно до ст. 625 ЦК України, а саме на стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних втрат за весь період невиконання рішення суду, з наступної дати набрання рішенням законної сили по дату подачі позовної заяви, період 01.08.2009 року по 30.09.2020 року включно.
Адвокатом Терновим О.В. подано заяву про проведення розгляду справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'являвся, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення судових повісток на відому адресу проживання, та через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, на підставі ст.ст. 211, 280 ЦПК України суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Встановлено, що заочним рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 02.07.2009 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг в розмірі 61 214,00 грн. Рішення суду набрало законної сили 31.07.2009 року (а.с. 8-11).
31.07.2009 року на підставі вказаного рішення видано виконавчий лист (а.с. 12).
Постановою старшого державного виконавця Богунського ВДВС м. Житомира 25.08.2016 року відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа від 31.07.2009 року про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 та постановою державного виконавця від 04.12.2017 року накладено арешт на майно, належне боржнику ОСОБА_2 (а.с. 17-18).
Заборгованість у розмірі 61 214,00 грн ОСОБА_2 не погашено.
Предметом даного позову є стягнення на підставі ст. 625 ЦК України інфляційних та 3% річних, нарахованих за період з 24.03.2017 року по 01.02.2019 року за невиконання грошового зобов'язання щодо стягнення матеріальної шкоди та судових витрат за рішенням суду, що набрало законної сили.
Стаття 509 ЦК України містить визначення зобов'язання, що є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу та має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Частинами 1, 2, 5 ст. 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.
У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
За змістом статей 524, 533-535, 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати.
Стаття 625 ЦК України визначає відповідальність за порушення грошового зобов'язання. Так, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.05.2018 року по справі №686/21962/15-ц вказала, що у статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
Позивачем в обгрунтування своїх вимог надано до суду розрахунок інфляційних та 3% річних, нарахованих за період з 01.08.2009 року по 30.09.2020 року (а.с. 3-7).
Розмір нарахованих 3% річних в сумі 20508,79 грн не спростовано відповідачем.
Разом з тим, суд не погоджується з розрахунком інфляційних збитків, оскільки виходячи з суми боргу в розмірі 61 214,00 грн, сукупного індексу інфляції зі період з 01.08.2009 року по 30.09.2020 року, який становить 288,24%, суд дійшов висновку, що за період з 01.08.2009 року по 30.09.2020 року розмір інфляційних збитків становить 115 229,23 грн, відтак є необґрунтованим заявлений розмір інфляційних збитків в сумі 131 327,61 грн.
За таких обставин, оскільки невиконання рішення суду про стягнення заборгованості на користь ОСОБА_1 призводить до порушення майнових прав останньої, а тому з метою їх захисту, суд частково задовольняє позовні вимоги та стягує з відповідача заборгованість в розмірі 135 738,02 грн.
Крім того, на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судові витрати пропорційно до розміру задоволених вимог, а саме судовий збір в сумі 1 357,25 грн.
Керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 81, 211, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, ст. ст. 526, 530, 625, 1047, 1049 ЦК України суд, -
Позовні вимоги адвоката Тернового Олександра Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 про стягнення коштів - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 135 738,02 грн та 1 357,25 грн судового збору.
В задоволенні решти вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Богунський районний суд м. Житомира протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Представник позивача: адвокат Терновий Олександр Вікторович, адреса: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Повний текст рішення виготовлено 21.04.2021 року.
Суддя Л.М. Чішман