Справа № 197/102/21
Номер провадження № 1-кп/197/70/21
21 квітня 2021 року Широківський районний суд Дніпропетровської області в складі
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,.
представник потерпілого ОСОБА_4
захисника адвоката ОСОБА_5
обвинуваченої ОСОБА_6
розглянувши в залі суду в смт. Широке Дніпропетровської області у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження за № 12021045610000009 відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народилась в с.Роз'їзд Орджонікідзевського району, Кустанайської області, Казахстан, громадянки України, освітва повна середня, не працюючої, не заміжньої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.190 КК України,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 достовірно знаючи про реалізацію державної соціальної програми, передбаченої «Порядком призначення тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1098 від 27.12.2017 року, відповідно до п.5 якого, для призначення тимчасової допомоги особа подає органу соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання або місцем фактичного проживання такі документи: заяву; документ, що посвідчує особу; інформацію про адресу зареєстрованого місця проживання (адресу місця фактичного проживання); документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідному контролюючому органу та мають про це відмітку в паспорті); довідку про наявний страховий стаж, видану органами Пенсійного фонду України; декларацію про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім'ї) за останні шість календарних місяців, що передують місяцю звернення за призначенням тимчасової допомоги; копію рішення про призначення опікуна (для особи, яку визнано недієздатною); інформація про склад сім'ї особи, яка звернулася за призначенням тимчасової допомоги, зазначається в декларації про доходи та майновий стан.
29 листопада 2019 року ОСОБА_6 , шляхом обману, в порушення вимог «Порядку призначення тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1098 від 27.12.2017 року, діючи умисно, з корисливою метою, маючи злочинний намір направлений на заволодіння, належними державі грошовими коштами, в особистих інтересах, що виразилось в отримані державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату, власноручно склала та подала до управління соціального захисту населення Широківської районної державної адміністрації заяву про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг та декларацію «Про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги». При цьому у вказаній декларації умисно зазначила неправдиві відомості про житлові приміщення, що перебувають у власності або володінні членів сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, членів сім'ї, що проживають окремо, а саме приховала інформацію про другий будинок що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , та з 20.12.2018 року належить їй на праві приватної власності, вказавши, що має лише один житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , всупереч інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно згідно якої ОСОБА_6 має один житловий будинок, загальною площею 53,9 кв. м за адресою: АДРЕСА_2 , а також другий житловий будинок, загальною площею 43,5 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 , що вплинуло на встановлення права на призначення їй соціальної допомоги та визначення її розміру, так як згідно пункту 12 абзацу 6 «Порядку призначення тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату» тимчасова допомога не призначається у разі, коли: у власності особи або членів її сім'ї є друга квартира (будинок) за умови, що загальна площа житла перевищує 21 кв. метр на одного члена сім'ї та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю, чи більш як один автомобіль, інший транспортний засіб (механізм).
Внаслідок чого ОСОБА_6 , незаконно отримувала тимчасову державну соціальну допомогу в період часу з вересня 2019 року до листопада 2019 року включно, та з грудня 2019 року до березня 2020 року включно.
Таким чином, злочинними діями ОСОБА_6 , державі в особі управління соціального захисту населення Широківської РДА було заподіяно матеріального збитку на загальну суму 14537,64 гривень (чотирнадцять тисяч п'ятсот тридцять сім гривень шістдесят чотири копійки).
Умисні дії ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кваліфіковані за ознаками вчинення кримінального проступку, ч. 1 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном, шляхом обману (шахрайство).
В порядку ст. 474 КПК України сторони звернулись з клопотанням про затвердження угоди про визнання винуватості. В підготовчому судовому засіданні сторони просять суд затвердити угоду про визнання винуватості.
Судом встановлено, що 19.04.2021 між прокурором Широківського відділу Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_7 , з одного боку, та ОСОБА_6 та її захисником адвокатом ОСОБА_5 , з іншого боку, укладено угоду про визнання винуватості на підставі ст.ст. 468, 469, 472 КПК України з такими умовами.
Обвинувачена ОСОБА_6 зобов'язується беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення в обсязі підозри (обвинувачення) у судовому провадженні.
Сторони погодились на призначення покарання ОСОБА_6 ч. 1 ст. 190 КК України, у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят ) гривень.
Обвинуваченій ОСОБА_6 , роз'яснено наслідки укладання та затвердження угоди відповідно до ст.473 КПК України; їй роз'яснено та вона розуміє ч. 4 ст. 474 КПК України.
Обвинуваченій ОСОБА_6 , роз'яснено, що в разі невиконання нею угоди про визнання винуватості прокурор у відповідності до ст.476 КПК України має право впродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутись до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку, та що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення її до кримінальної відповідальності за ст. 389 -1 КК України.
Відповідно до п.1 ч.3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_6 , її захисник та прокурор вищезазначену угоду про визнання винуватості підтримали. Обвинувачена зазначила, що угоду вона уклала добровільно, наслідки розуміє, беззастрежно визнає свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України. Представник потерпілої сторони Управління соціального захисту населення Широківської районної державної адміністрації ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що вона не заперечує проти затвердження угоди.
Суд, вислухавши учасників кримінального провадження, вивчивши угоду про визнання винуватості, укладену сторонами кримінального провадження 19.04.2021, приходить до висновку, що вона підлягає затвердженню з таких підстав.
Відповідно до ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості. Згідно із ч. 4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Представником потерпілого ОСОБА_4 надана письмова згода на укладання угоди про визнання винуватості.
Права обвинуваченої ОСОБА_6 при складанні угоди повністю дотримані, остання визнає себе винуватою у вчиненні вищевказаного злочину. Угода була підписана сторонами добровільно і відсутні будь-які підстави вважати, що при цьому було застосовано насильство, примус, погрози чи обіцянки.
Таким чином, надана суду угода про визнання винуватості відповідає вимогам ст.472 КПК України.
Дії обвинуваченої ОСОБА_6 кваліфіковано за ч. 1 ст. 190 КК України за ознаками заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство), умови угоди не суперечать вимогам КПК України. Суд в якості обставини, що пом'якшує покарання обвинуваченого, враховує її щире каяття. Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
На виконання вимог ст.474 КПК України судом з'ясовано обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що обвинувачена усвідомлює свої права, наслідки укладення і затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде до неї застосовано, а також суд переконався, що укладення угоди є добровільним.
Таким чином, судом не встановлено підстав, передбачених ч.7 ст. 474 КПК України, для відмови в затвердженні угоди.
Приписами ч.1 ст.475 КПК України передбачено, що якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Ухвалюючи вирок на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст.94 КПК України, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа. Узгоджене сторонами покарання відповідає загальним правилам призначення покарань, передбаченим ст.ст.65-67 КК України.
Щодо зазначеного в угоді розміру штрафу, то суд враховує таке.
За загальними правилом, злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. (ч.2 ст. 4 КК України).
Санкцією ч 1. ст. 190 КК України, в редакції закону, який діяв на момент скоєння обвинуваченою кримінального правопорушення, було передбачено покарання у виді штрафу до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або громадські роботи на строк до двохсот сорока годин або виправні роботи на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років.
01 липня 2020 року набули чинності зміни до ч.1 ст. 190 КК України, згідно з якими посилена відповідальність за вказане правопорушення у вигляді штрафу та встановлено покарання у виді штрафу від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від двохсот до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років. (Закон № року №2617-VIII від 22 листопада 2018). При цьому даним законом диспозицію ч.1 статті 190 КК України змінено не було.
Відповідно до ч.2 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.
Враховуючи, що санкцією ч 1. ст. 190 КК України, в редакції закону № 2617-VIII посилена відповідальність обвинуваченої щодо покарання у вигляді штрафу, порівняно з редакцією що діяла до 01 липня 2020 року, то застосуванню в даному випадку підлягає санкція ч.1 ст. 190 КК України в редакції закону, який діяв на момент скоєння обвинуваченою кримінального правопорушення (щодо штрафу).
В ході досудового розслідування запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_6 не обирався. Прокурор клопотання про обрання запобіжного заходу обвинуваченій не заявляв. Відомості про речові докази та процесуальні витрати в матеріалах справи відсутні.
Керуючись п.1 ч.3 ст.314, ст.373, ст. ст.374, 474, 475 КПК України, суд,
Затвердити угоду про визнання винуватості від 19.04.2021, укладену між прокурором Широківського відділу Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_7 , з одного боку, та ОСОБА_6 та її захисником адвокатом ОСОБА_5 , з іншого боку, на підставі ст.ст. 468, 469, 472 КПК України з такими умовами.
Визнати ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватою за ч. 1 ст. 190 КК України , і призначити їй узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят ) гривень.
Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику кримінального провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Дніпровського апеляційного суду через Широківський районний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1