Єдиний унікальний номер справи 172/1474/19
1-кп/185/144/21
21 квітня 2021 року. м.Павлоград.
Колегія Павлоградського міськрайонного суду
Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря - ОСОБА_4 ,
під час судового засідання в режимі відеоконференції кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України,
за участі:
прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
захисників - ОСОБА_7 ,
В провадженні Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України.
Прокурор просить суд продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 дію раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб, так як на даний час є ризики предбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Колегія суддів, вивчивши обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, вислухавши думку прокурора, інших учасників кримінального провадження, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Так, ухвалою Павлоградського міськрайонного суду від 24.02.2021 року обвинуваченому ОСОБА_5 було прожовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строк дії якого закінчується 23.04.2021 року.
За Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод на державу покладається обов'язок вжити заходи до забезпечення прав людини, яка тримається під вартою.
Суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Суд приходить до висновку про доцільність продовження обвинуваченому ОСОБА_5 дію раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як це відповідає вимогам кримінального процесуального закону, ґрунтується на матеріалах кримінального провадження, а дані про особу обвинуваченого дають достатні підстави вважати, що дійсно існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які були враховані при обранні обвинуваченому вказаного запобіжного заходу, та які на даний час не відпали, а саме: можє переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Окрім того, статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про запобіжний захід, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, необхідно враховувати в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв'язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.
Так, обвинувачений ОСОБА_5 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії особливо тяжких, судове слідство ведеться. Обвинувачений ОСОБА_5 раніше судимий, не працює, не одружений, на утриманні нікого не має, тому не має міцних соціальних зв'язків. ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, датою скоєння якого є у період іспитового строку останнього. Покарання за вчинення злочину, у разі доведеності вини обвинуваченого, передбачено до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Обставин, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом не встановлено.
Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів».
Таким чином, суд вважає, що прокурором було доведено наявність достатніх підстав, вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, і про необхідність продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення із застосуванням насильства, колегія суддів вважає за можливе не визначати заставу.
За таких обставин, обвинуваченому ОСОБА_5 необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 діб.
На підставі викладеного, керуючись ст. 331 КПК України, колегія суддів,
ОСОБА_5 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України, продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до шістдесяти діб, а саме до 18 червня 2021 року.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення..
Головуючий суддя ОСОБА_1 .
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_2