Справа № 458/267/21
2-а/458/3/2021
15.04.2021 м. Турка
Турківський районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Кшик О.І.
секретар судового засідання Сисан С.І.
учасники справи:
позивач ОСОБА_1
представник позивача Миньо М.М.
представник відповідача Хом'як М.А.
розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, відділення поліції № 2 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,
встановив:
05.04.2021 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Самбірського РВП ГУНП у Львівській області, Відділення поліції №2 (м.Турка) Самбірського РВП ГУНП у Львівській області, Головного управління Національної поліції у Львівській області, в якій просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА №167277 від 20.03.2021, а провадження в справі закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення; скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА №167278 від 20.03.2021, а провадження в справі закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення; зупинити виконання постанов про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА №167277 від 20.03.2021 та серії БАА №167278 від 20.03.2021.
В обґрунтування заявлених вимог вказує, що 20.03.2021 поліцейським СРПП ВП №2 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області Хом'яком М.А. щодо нього було винесено дві постанови про накладення адміністративного стягнення за вчинення правопорушень, передбачених ч.6 ст.121 та ч.1 ст.126 КУпАП, за які його було визнано винуватим та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Вважає, що оскаржувані постанови є незаконними. Вказав, що був зупинений патрулем поліції, які повідомили йому, що на автомобілі не освітлюється задній номерний знак у темну пору доби, що є порушенням. Він пояснив, що напевно щойно перегоріла лампочка, бо цього порушення не бачив. Також його повідомили, що у нього відсутній страховий поліс, нащо він відповів, що повинен пред'явити такий лише в разі ДТП згідно із Правилами дорожнього руху. Також в оскаржуваних постановах не зазначено вимоги, якого саме нормативно-правового акту порушив позивач, а також не вірно зазначено модель автомобіля "Caddy". За таких обстави просить скасувати оскаржувані постанови, а провадження у справах закрити.
Ухвалою суду від 05.04.2021 відкрито провадження у справі з викликом сторін. Відповідачам надано триденний строк з дня отримання ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Миньо М.М. позовні вимоги підтримали повністю, посилаючись на ті самі докази та обставини, які зазначені в позовній заяві.
Позивач також пояснив, що дійсно був зупинений працівниками поліції, які вказали, що в його автомобілі перегоріла лампочка, що освічує номерний знак. Оскільки була 03.00 год. ночі, тому він не зміг на місці усунути порушення, але працівник поліції цього не врахував. Окрім того, працівник поліції пред'явив вимогу надати страховий поліс, на що він відмовився, оскільки поліс пред'являється лише у випадку ДТП. Просив скасувати постанови поліцейського як незаконні.
Представник позивача додатково зазначив, що за таке порушення як перегоріла лампочка в автомобілі, поліцейських міг би оголосити попередження, з урахуванням того, що була ніч, і ОСОБА_1 не мав змоги на місці усунути порушення. Окрім цього, в постанові серії БАА « 167277 невірно зазначено модель автомобіля «Cady», не зазначено, пункти якого саме нормативного акта порушив позивач. Щодо постанови серії ВАА № 167278, то таку вважає незаконною, оскільки позивач не мав обов'язком пред'являти поліцейському поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності. так як такий має пред'являтися лише у випадку складення поліцейським протоколу про адміністративне правопорушення або ж при ДТП, як це зазначено в Законі України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Крім того, інформація щодо полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є відомою для працівника поліції, так як є загальнодоступною. Також в цій постанові поліцейського не зазначено, пункти якого саме нормативного акта порушив позивач. У зв'язку з наведеним, просив скасувати оскаржувані постанови.
Щодо вимоги, яка в казана в п. 3 прохальної частини позову - зупинення виконання оскаржуваних постанов, то представник позивача вказав, що це не є позовною вимогою, водночас не розкрив змісту такої вимоги в розумінні положень КАС України, зокрема не вказав, що така вимога є в порядку забезпечення позову. Відтак, суд таку вимогу як позовну не розглядає.
У судовому засіданні представник відповідача відділення поліції № 2 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області - Хом'як М.А. позов не визнав та пояснив, що автомобіль позивача був зупинений, оскільки в автомобілі не освітлювався задній номерний знак у темну пору доби. Позивач не хотів усувати порушення на місці, тому ним була винесена постанова про накладення штрафу. Також, водій відмовився пред'являти поліс страхування, стверджуючи, що такий може бути пред'явлено лише при ДТП. Щодо невірного зазначення марки автомобіля в постанові серії БАА 167277, то пояснив, що це помилка, як і те, що ним не вказано, що водій порушив вимоги Правил дорожнього руху України. Просив в позові відмовити, вважає постанови законними.
У судове засідання представники відповідачів СамбірськогоРВП ГУНП у Львівській області та Головного управління Національної поліції у Львівській області не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомили, відзиву на позовну заяву не подали.
Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши докази у справі, суд встановив наступні обставини.
Як видно з постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА №167277 від 20.03.2021, винесеною пол СРПП ВП №2 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області Хом'як М.А., позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.121 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн.
Згідно з вказаною постановою, 20.03.2021 о 02.03 год. у м. Турка, вул. Івана Франка,87 водій керував автомобілем Volkswagen Cady д.н.з. НОМЕР_1 , у якого не освітлювався задній номерний знак у темну пору доби, чим порушив п.п. 2.9 В.
Як видно з постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА №167278 від 20.03.2021, винесеною пол СРПП ВП №2 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області Хом'як М.А., позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.
Згідно з вказаною постановою, 20.03.2021 о 02.03 год. у м. Турка, вул.Івана Франка,87 водій керував автомобілем Volkswagen Caddy д.н.з. НОМЕР_1 , не пред'явив поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив п.п. 2.4 А.
Відтак, позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121, ч. 1 ст. 126 КУпАП, про що уповноваженою особою винесено дві постанови.
Водночас, до матеріалів позовної заяви позивачем долучено копію полісу №ЕР - 201530813 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 12.10.2020, який діє із 13.10.2020 по 12.10.2021 між ним та ПрАТ "УСК КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП" щодо страхування цивільно-правової відповідальності.
Вважаючи постанови поліцейського про притягнення до адміністративної відповідальності незаконними, позивач просить їх скасувати та закрити провадження у справі.
Вирішуючи спір, суд виходить з наступних положень закону та відповідних правовідносин.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
А відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, процесуальний обов'язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень діючого на час виникнення спірних правовідносин процесуального законодавства покладено на відповідача як на суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, в тому числі які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
У п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Як видно з оскаржуваних постанов позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 та ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Так, ч. 6 статті 121 КУпАП встановлена відповідальність, зокрема, за експлуатацію водієм транспортного засобу з номерним знаком, що неосвітлений.
Згідно з п. 2.9 в Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом з номерним знаком, що неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості).
Частиною 1 ст. 126 КУпАП встановлена відповідальність, за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки, зокрема, поліс (договір) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка").
Згідно з п.п 2.4 а Правил дорожнього руху України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1. - зокрема, чинний страховий поліс (страховий сертифікат “Зелена картка”) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України.
Позивач і його представник, як на підставу скасування оскаржуваних постанов покликається на те, що в таких зазначено про порушення позивачем п. 2.9 В та п.п. 2.4 А , однак не зазначено якого саме нормативно правового акта; невірно вказано марки транспортного засобу у постанові серії БАА № 167277; відсутність складу правопорушення за ч. 1 ст. 126 КУпАП, оскільки позивач, як водій не мав обов'язком пред'являти поліс страхування, так як не було вчинено ДТП.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив позов.
Оцінюючи доводи позивача на обґрунтування заявлених вимог та заперечення представника відповідача, суд зазначає наступне.
Щодо не зазначення в оскаржуваних постановах нормативно правового акта, який порушив водій ОСОБА_1 , то такі доводи на переконання суду є недостатніми та непереконливими, оскільки оскаржувані постанови винесені у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а відтак, з урахуванням того, що єдиний порядок дорожнього руху на всій території України відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлений Правилами дорожнього руху України, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 р. (з змінами та доповненнями), тому достатньо зрозумілим і відомим, зокрема для позивача як для водія, є те, що він порушив саме Правила дорожнього руху України, зважаючи, водночас на те, що він, як водій, повинен такі знати.
Не зазначення нормативно акта - Правил дорожнього руху України в оскаржуваних постановах, з урахуванням відповідності їх змісту викладеній суті правопорушення в постановах, а саме п. 2.9 В ( постанова серії БАА № 167277), п.п. 2.4 А (постанова серії БАА № 167278), суд розцінює як допущену нешкідливу помилку з боку поліцейського, яка сама по собі не може бути підставою для визнання оскаржуваних постанов незаконним.
Такою ж нешкідливою помилкою суд визнає і допущену поліцейським у постанові серії БАА № 167277 помилку щодо зазначення транспортного засобу, яким керував позивач, а саме «СADY», а не «CADDY», а тому не приймає доводи позивача та його представника в цій частині позовних вимог, як підставу скасування вказаної оскаржуваної постанови.
Щодо відсутності в позивача, як водія, обов'язку пред'явити на вимогу поліцейського поліс страхування, то суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог п.п 2.4 а Правил дорожнього руху України на вимогу поліцейського водій повинен пред'явити для перевірки чинний страховий поліс (страховий сертифікат “Зелена картка”) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Позивач та його представник, як на підставу своїх вимог позовних вимог покликаються на ст. 21 п.21.2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" згідно з яким у позивача відсутній був обов'язок пред'явити страховий поліс. Окрім цього, інформація про наявність та чинність полісу є загальнодоступною для поліцейського.
Перевіривши та оцінивши такі доводи суд дійшов наступного висновку.
Так, Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі Закон N 1961-IV) регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Страховий поліс - єдина форма внутрішнього договору страхування, яка посвідчує укладення такого договору (пункт 1.8 статті першої цього Закону).
Відповідно до статті 21 Закону N 1961-IV з урахуванням положень пункту 21.3 цієї статті на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТ СБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування.
Контроль за наявністю договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється: відповідним підрозділом Національної поліції при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод (абз 1 п. 21.2).
Аналіз вказаних вище норм Закону N 1961-IV в системному аналізі з нормами та вимогами Правил дорожнього руху України, КУпАП, дає підстави для висновку, що вимагати для перевірки поліс страхування поліцейський має право лише якщо водій порушив правила дорожнього руху або є учасником ДТП.
Буквальне трактування позивачем та його представником положення п. 21. 2 ст. 21 Закону N 1961-IV щодо контролю за наявністю договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів лише при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод, є невірним з огляду на положення ч. 2 ст. 258 КУпАП, якою визначено випадки, коли протокол про адміністративні правопорушення не складається, а саме у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.
У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу або залишається повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів у разі їх фіксації у режимі фотозйомки (відеозапису), крім випадків фіксації в автоматичному режимі правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Відтак, якщо водій порушив Правила дорожнього руху, то вимога поліцейського про пред'явлення для перевірки полісу страхування є законною, і така вимога кореспондується з обов'язком водія, визначеного п.п 2.4 а Правил дорожнього руху України на вимогу поліцейського водій повинен пред'явити для перевірки чинний страховий поліс (страховий сертифікат “Зелена картка”) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. При цьому, загальнодоступні відомості про наявність і чинність полісу страхування не звільняє водія від обов'язку пред'явити такий на закону вимогу поліцейського.
З урахуванням викладеного, доводи позивача та його представника суд вважає неспроможними.
Водночас, з урахуванням вимог та завдань КАС України суд, оцінюючи законність винесених постанов, дійшов висновку що такі підлягають скасуванню з наступних підстав.
Як видно з вимог ст. 36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.
Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Отже, поліцейським порушено вимоги ст.36 КУпАП та винесено дві постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.121 КУпАП та до нього застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн.; про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП та до нього застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн, що є підставою для визнання незаконними таких постанов.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Відтак, беручи до уваги те, що суб'єктом владних повноважень - поліцейським СРПП № 2 Самбірського РВП ГУПН У Львівській області Хом'яком М.М. оскаржувані постанови були винесені з порушенням приписів ст. 36 КУпАП, тому такі є незаконними та підлягають скасуванню, а провадження у справі - закриттю.
Вирішуючи питання судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Судові витрати у цій справі складаються з судового збору, який сплачений позивачем за подання позовної заяви до суду в розмірі 454,00 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, з урахуванням того, що позов ОСОБА_1 задоволено, тому судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 454,00 грн підлягають до стягнення з відповідача, який виступав у справі як посадова особа суб'єкта владних повноважень, за рахунок бюджетних асигнувань.
Керуючись ст. 9, 77, 241, 246, 262, 286 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, відділення поліції № 2 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА №167277 від 20.03.2021 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП ОСОБА_1 - скасувати, а провадження у справі - закрити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА №167278 від 20.03.2021, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП ОСОБА_1 - скасувати, а провадження у справі - закрити.
Стягнути з Відділення поліції №2 (м.Турка) Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області (82500, вул.В.Стуса,14, м.Турка) за рахунок бюджетних асигнувань в користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 454,00 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Повне рішення суду складено 20.04.2021.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідачі: Самбірське РВ поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області (81400, вул. Степана Бандери, 4);
Відділення поліції №2 (м.Турка) Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області (82500, вул.В.Стуса,14, м.Турка),
Головне управління Національної поліції у Львівській області (79007, вул.Генерала Григоренка,3, код ЄДРПОУ 40108833).
Суддя О.І. Кшик