Справа № 455/445/18
Провадження № 1-кп/455/22/2021
Іменем України
19 квітня 2021 року м. Старий Самбір
Старосамбірський районний суд Львівської області
у складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні залу суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018140320000178 від 31.03.2018 року, про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки та жительки АДРЕСА_1 , з повною середньою освітою, одруженої, судимості немає, - у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України,
за участю: сторони обвинувачення - прокурора Самбірської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_4 , потерпілої ОСОБА_5 , неповнолітньої потерпілої ОСОБА_6 , законного представника неповнолітньої потерпілої ОСОБА_6 - ОСОБА_5 ,
сторони захисту - обвинуваченої ОСОБА_3 ,
а також начальника СЮП ВП Самбірського РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_7 , і начальника служби у справах дітей Стрілківської сільської ради ОСОБА_8 ,
ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що 31.03.2018 року, близько 18:10 години, перебуваючи в АДРЕСА_1 , під час словесного конфлікту, умисно нанесла неповнолітній ОСОБА_6 два удари гілкою з дерева, а саме: по лівій нозі та по лівій руці, внаслідок чого ОСОБА_3 заподіяла ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді «забійного садна в ділянці лівого стегна та гематоми в ділянці тилу та пальців лівої китиці», які згідно висновку судово-медичної експертизи, утворилися від дії твердого предмету, можливо і дерев'яної палиці, по давності утворення можуть відповідати часу - 31.03.2018 року та відносяться до легкого тілесного ушкодження. Одразу після цього, в тому ж місці, ОСОБА_3 умисно нанесла ОСОБА_5 два удари гілкою з дерева, а саме: по лівій нозі та по лівій руці, внаслідок чого ОСОБА_3 заподіяла ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді «синця долонної поверхні третього пальця лівої кисті та двох синців задньої поверхні лівого стегна», які згідно висновку судово-медичної експертизи, утворилися від дії твердого предмету, можливо і дерев'яної палиці, по давності утворення можуть відповідати часу - 31.03.2018 року та відносяться до легкого тілесного ушкодження, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 вину в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні не визнала. Подала письмове клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності на підставі ст. 49 КК України та закриття кримінального провадження, пояснивши, що розуміє суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності, надані їй законом права заперечувати проти закриття кримінальної справи та на проведення судового провадження в повному обсязі, а також додатково уточнила, що просить звільнити її від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, у зв'язку із закінчення строків давності, розуміє наслідки закриття кримінального провадження.
Прокурор не заперечувала проти закриття кримінального провадження та звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 125 КК України на підставі п.1 ч.1 ст. 49 КК України, оскільки це є її право.
Потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні проти клопотання обвинуваченої ОСОБА_3 заперечила.
Неповнолітня потерпіла ОСОБА_6 та її законний представник ОСОБА_5 проти задоволення клопотання обвинуваченої ОСОБА_3 заперечили.
Начальник СЮП ВП Самбірського РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_7 щодо задоволення клопотання обвинуваченої поклалася на думку суду.
Начальник служби у справах дітей Стрілківської сільської ради ОСОБА_8 щодо задоволення клопотання обвинуваченої поклався на розсуд суду.
Вислухавши думку учасників кримінального провадження та прокурора, суд вважає, що клопотання обвинуваченої необхідно задовольнити, виходячи з наступного.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно із ч.8 ст.284 КПК України закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п.1 ч.2 ст.284 КПК України, не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує.
Обвинувачена ОСОБА_3 , навпаки, подала клопотання про закриття кримінального провадження з підстави її звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності.
Згідно із ч.4 ст.286 КПК України при здійсненні судового провадження за обвинувальним актом і зверненні сторони кримінального провадження до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Частина 1 ст. 285 КПК України вказує на те, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» № 12 від 23.12.2005 року визначено, що звільнення від кримінальної відповідальності - це відмова держави від застосування щодо особи, яка вчинила злочин, установлених законом обмежень певних прав і свобод шляхом закриття кримінальної справи, яке здійснює суд у випадках, передбачених КК, у порядку, встановленому КПК.
Пунктом 2 вищезазначеної постанови передбачено, що при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд повинен переконатися (незалежно від того, надійшла справа з відповідною постановою чи з обвинувальним висновком), що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також, що наявні умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності, передбачені КК України. Тільки після цього можна постановити у визначеному КПК порядку відповідне рішення. Ухвалити рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності можна лише за наявності її згоди на закриття справи з відповідної підстави.
Пунктом 8 вищезазначеної постанови чітко визначено, що особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 КК України кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини. Кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
Згідно з ч. 2 ст. 49 КК України, перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п'ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п'ятнадцять років.
За правилами ст. 44 КК України, особа, яка вчинила злочин звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до п.1 ч.1, ч.2 та ч.3 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки - два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» установлено, що з дня набрання чинності цим Законом: у кримінальних провадженнях про злочини, які визначено як кримінальні проступки, що на день набрання чинності цим Законом призначені до судового розгляду чи перебувають на його розгляді, судовий розгляд здійснюється судом на загальних підставах з урахуванням вимог статей 381, 382 Кримінального процесуального кодексу України.
Судом не було здобуто доказів щодо ухилення обвинуваченою ОСОБА_3 від досудового слідства чи суду по даній справі, а також дана особа не вчинила протягом цих строків нового злочину певного ступеня тяжкості.
При цьому суд ураховує, що обвинувачена, якій судом детально роз'яснено підставу звільнення від кримінальної відповідальності, а також її право на розгляд справи незалежним та безстороннім судом для доведення своєї невинуватості, наполягала на задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження за нереабілітуючою обставиною - на підставі закінчення строків притягнення до кримінальної відповідальності.
Також пункт 1 ч.2 ст.412 КПК України вказує на те, що судове рішення підлягає скасуванню, коли провадження в кримінальній справі не було закрито судом за наявності підстав для закриття.
Таким чином, при вищевикладених обставинах прохання обвинуваченої ОСОБА_3 про звільнення її від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження на підставі ст.49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності за вчинення нею кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, є безумовною підставою для закриття кримінального провадження відносно неї.
Згідно з п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином і стягнення безпідставно нажитого майна» № 3 від 31.03.1989 року (зі змінами), у разі закриття кримінальної справи з передбачених законом підстав цивільний позов не розглядається.
Враховуючи вимоги ч.1 ст.129 КПК України, відповідно до яких цивільний позов вирішується одночасно з ухваленням обвинувального вироку, постановленням ухвали про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд вважає за необхідне залишити цивільний позов представника неповнолітньої потерпілої ОСОБА_6 - ОСОБА_5 , та ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної кримінальним правопорушенням без розгляду.
Керуючись ст.ст. 12, 49 КК України, ст.ст. 284, 314, 372 КПК України, суд -
Клопотання обвинуваченої ОСОБА_3 про звільнення її від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності - задовольнити.
Звільнити обвинувачену ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, уродженку та жительку АДРЕСА_1 , від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 125 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 , обвинувачену у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, - закрити.
Процесуальні витрати та речові докази по справі відсутні.
Цивільний позов ОСОБА_5 та ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди - залишити без розгляду. Роз'яснити ОСОБА_5 та ОСОБА_5 право на звернення з цивільним позовом в порядку цивільного судочинства у відповідності до ч. 7 ст. 128 КПК України.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Старосамбірський районний суд протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні ухвали - після постановлення ухвали апеляційним судом при відхиленні апеляції.
Копію ухвали негайно після її проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1