Справа № 202/7960/20
Провадження № 1-і/202/3/21
21 квітня 2021 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська у складі:
судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Індустріального районного суду міста Дніпропетровська клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020040660001251 від 05 листопада 2020 року за ч.2 ст.186 КК України -
В провадженні судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_6 перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020040660001251 від 05 листопада 2020 року відносно обвинувачених ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за ч.2 ст.186 КК України.
20 квітня 2021 року до Індустріального районного суду міста Дніпропетровська надійшло клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 .
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 квітня 2021 року по вищевказаному клопотанню головуючим суддею було визначено ОСОБА_1 . Відповідно до вимог ст.31 КПК України кримінальне провадження в суді першої інстанції здійснюється суддею одноособово, крім випадків, передбачених частинами другою, третьою та дванадцятою цієї статті.
Суддя чи склад колегії суддів для розгляду конкретного кримінального провадження визначається у порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.
Пунктом 20-5 Перехідних положень КПК України визначено, що тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), встановлюються певні особливості судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях та розгляду окремих питань під час судового провадження.
Зокрема цим пунктом визначено, що у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.
Оскільки суддя ОСОБА_6 відсутній і за вказаних обставин не може розглянути питання продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого, суд, з урахуванням вищевказаних Перехідних положень КПК України, приходить до висновку про можливість розгляду клопотання прокурора продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому іншим суддею, визначеним в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 КПК України.
У судовому засіданні прокурор просив продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зазначивши, що обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, не змінилися.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник заперечували щодо задоволення клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважаючи їх необґрунтованими та просили обрати відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Суд, вислухавши думки учасників судового засідання приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.
У судовому засіданні судом встановлено, що ухвалою Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 22 лютого 2021 року обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на два місяці, тобто до 22 квітня 2021 року включно.
На виконання вимог ст.178 КПК України судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, який відповідно до ст.12 КК України відносяться до тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років. Тому у суду є достатні підстави вважати, що враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання останнього винуватим у інкримінованому злочині, ОСОБА_4 може переховуватися від суду, тобто наявний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України.
Ризик передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість незаконно впливати на потерпілого та свідків у вказаному кримінальному провадженні, котрі наразі в суді не допитані, теж продовжує існувати, оскільки, як вбачається із додатків до обвинувального акта, стороною обвинувачення зібрані певні докази по кримінальному провадженню. Однак ці докази мають бути досліджені на більш пізніх етапах судового розгляду справи.
Крім того, ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість обвинуваченим вчинити інше кримінальне правопорушення також продовжує існувати, оскільки обвинувачений не має сталого заробітку, офіційного джерела доходів.
У суду відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст.176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ч.5 ст.194 КПК України та забезпечити належну поведінку обвинуваченого. З урахуванням вищезазначеного достатньо підстав вважати, що ОСОБА_4 у разі зміни йому запобіжного заходу, може переховуватися від суду, перешкоджати розгляду справи по суті.
Аналізуючи наведене, з метою захисту суспільного інтересу, з урахуванням обставин справи та особи обвинуваченого, суд вважає доцільним продовжити дію раніше обраного запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, відповідно до ст.197 КПК України, на 60 діб.
Враховуючи положення ч.3 ст.183 КПК України та обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , суд вважає за доцільне визначити розмір застави у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 45 400 грн., оскільки саме такий розмір застави, на думку суду, достатній для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених ст.194 КПК України.
Керуючись ст.ст.178,197,331,372 КПК України, п.20-5 Перехідних положень КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Продовжити обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 діб, тобто до 19 червня 2021 року включно.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, у сумі 45 400 (сорок п'ять тисяч чотириста) гривень.
У випадку внесення обвинуваченим ОСОБА_4 встановленої застави у розмірі 45 400 (сорок п'ять тисяч чотириста) гривень, вважати, що до нього обрано запобіжний захід у вигляді застави із покладенням наступних обов'язків:
1) прибувати до слідчого, у провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за викликом;
2) не відлучатися з населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
4) утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у вказаному кримінальному провадженні.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави в більшому розмірі або іншого більш суворого запобіжного заходу.
Ухвала підлягає оскарженню до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1