Справа №461/1185/21
19 квітня 2021 року суддя Галицького районного суду м.Львова Фролова Л. Д., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , громадянина України, безробітного,-
за ч.7 ст.121 Кодексу України про Адміністративні Правопорушення,
08 лютого 2021 року в м. Львові, на пр. Чорновола-вул. Городоцька, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Mercedes-Benz» д.н.з. НОМЕР_1 , що не належить вказаному транспортному засобу. Вказане адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вчинив повторно, в протоколі зазначив, що один номерний знак ним було загублено. Дані дії ОСОБА_1 кваліфіковані за п. 30.1 Правил дорожнього руху України, тобто останній скоїв правопорушення передбачене ч.7 ст.121 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи. Європейський суд з прав людини у рішенні Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Суд зауважує, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Зважаючи на обов'язок суду щодо розгляду справи в розумні строки, приходжу до переконання про можливість розгляду справи за відсутності особи щодо якої складено протокол.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку справи, у якій вона є стороною. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту. В поняття «розумний строк» розгляду справи Європейський суд з прав людини включає: складність справи, поведінку заявника, поведінку органів державної влади, важливість справи для заявника. В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Крім того, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
За наведених обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що особа, яка притягається до відповідальності неодноразово не з'явилася в судове засідання, обізнана про наявність даного адміністративного провадження та скерування справи на розгляд до суду, приймаючи до уваги вжиття судом вичерпних заходів для повідомлення особи про дату, час та місце розгляду справи і забезпечення її участі у розгляді справи, визнано можливим розгляд справи у його відсутності.
Згідно із ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 6 ст. 121 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим.
Відповідно до ч. 7 ст. 121 КУпАП, повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною шостою цієї статті.
Суд, вивчивши матеріали справи приходить до висновку про те, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 7 ст. 121 КУпАП, а його вина підтверджується даними, які мітяться в:
-протоколі про адміністративне правопорушення, серії ДПР18 №539492, в якому містяться обставини вчиненого адміністративного правопорушення;
-довідці інспектора ВАП УПП у Львівській області ДПП старшого лейтенанта поліції , з якої вбачається, що ОСОБА_1 притягався 27 жовтня 2020 року Новогрд-Волинським районним відділом поліції ГУНП в Житомирській області до адміністративної відповідальності за скоєння 27 жовтня 2020 року за ч. 6 ст. 121 КУпАП та ч. 1 ст. 126 КУпАП, з накладенням штрафу в розмірі 425 гривень.
Відтак, винність ОСОБА_1 підтверджена належними, допустимими та достовірними доказами. Ці докази є достатніми, оскільки, як окремо, так і в сукупності, у повній мірі доводять її винуватість у вчинені адміністративного правопорушення.
При обранні міри адміністративного стягнення судом враховуються обставини та характер правопорушення, ступінь провини та дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності. Суд вважає за можливе призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу.
У відповідності до вимог ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, стягується судовий збір у розмірі 454 грн.
Керуючись ст. ст. 221, 280, 283-284 КУпАП суд, -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.7 ст.121 КУпАП та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 255 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (ДСА України) судовий збір у розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири гривні) грн.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти діб з дня винесення постанови через Галицький районний суд м. Львова.
Суддя Л.Д. Фролова