Справа № 161/19431/20
Провадження № 2/161/1170/21
16 квітня 2021 року Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючого судді Крупінської С.С.
при секретарі Бакай Г.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів, -
Позивач звернулась в суд з позовом до відповідача про збільшення розміру аліментів. Позов мотивує тим, що перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 до 16.05.2011 року. В шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_3 .
Рішенням Луцького міськрайонного суду від 24 жовтня 2011 року з відповідача стягуються аліменти на утримання сина ОСОБА_3 в розмірі 400 грн. щомісячно.
07.12.2019 року позивач змінила своє прізвище ОСОБА_1 на ОСОБА_1 у зв?язку з укладенням нового шлюбу.
Зазначає, що на сьогоднішній день матеріальне становище відповідача дозволяє сплачувати йому аліменти на утримання сина в розмірі 6 000 грн., оскільки його доходи є значними. На даний час він сплачує кошти в розмірі 3 000 грн., але не регулярно. Просить збільшити розмір стягуваних аліментів на утримання сина до 6 000 грн. щомісячно.
Представник позивача в судове засідання не з?явився, а подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності.
Відповідач в судове засідання не з?явився, подав до суду відзив на позовну заяву щодо заявлених вимог, не заперечує щодо стягнення з нього аліментів в розмірі 3 000 грн.
Дослідивши письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення частково.
Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі до 16.05.2011 року.
В шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_3 , який знаходиться на утриманні матері.
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30.11.2011року з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання сина ОСОБА_3 в твердій грошовій сумі в розмірі 400 грн. щомісячно, починаючи з 28.02.2011 року до досягнення дитиною повноліття. На підставі рішення суду видано виконавчий лист.
Як зазначив представник позивача у позовній заяві, то розмір аліментів в сумі 400 грн. на утримання її сина ОСОБА_3 не є достатнім для забезпечення належного його рівня життя. Вказує, що відповідач отримує від підприємницької діяльності значний дохід, у нього наявне інше нерухоме майно, викладене свідчить про те, що матеріальний стан відповідача дає підстави ставити перед судом питання про збільшення розміру аліментів на утримання сина ОСОБА_3 . На даний час відповідач сплачує нерегулярно аліменти в розмірі 3 000 грн.
Заперечуючи позовні вимоги відповідача у відзиві зазначив, що стороною позивача не доведено належними та допустимими доказами обґрунтованість позовних вимог, проте, відповідач не проти сплачувати на утримання дитини аліменти в розмірі 3 000 грн. щомісячно.
Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно зі статтями 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Відповідно до положень статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частиною другою статті 182 СК України у редакції Закону України від 03 липня 2018 року № 2475-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання» встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно з частиною першої статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
У пункті 23 постанови Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням матеріального становища платника аліментів, є величина витрат на утримання особою себе та членів своєї сім'ї. Під зміною сімейного стану розуміється з'явлення у сім'ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов'язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні. Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я платника аліментів.
Відповідно до статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків (частина друга статті 51 Конституції України) і закріплюється в сімейному законодавстві, зокрема статтею 180 СК України на батьків покладено обов'язок по утриманню дитини до досягнення нею повноліття.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Ч. 2 ст. 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Визначаючи розмір аліментів, суд враховує матеріальні можливості відповідача, те, що обоє батьків зобов'язані утримувати дитину, визначений прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, то на ОСОБА_2 слід покласти обов?язок щодо утримання сина ОСОБА_3 в розмірі 3 000 грн., а тому позов підлягає до задоволення частково.
Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Зокрема, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Представник позивача просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 1 500 гривень, які були сплачені позивачем.
При вирішенні питання про стягнення витрат за правничу допомогу суд враховує складність справи, обсяг наданої правничої допомоги адвокатом, той факт, що справа була розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, без участі сторін, суд приходить до висновку щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 850 грн.
Керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 18, 19, 42, 81, 82, 141, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 180, 181, 182, 192 Сімейного Кодексу України, суд,
Позов задовольнити частково.
Збільшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 в користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 згідно рішення Луцького міськрайонного суду від 30 травня 2011 року з 400 (чотириста) грн. щомісячно на 3 000 (три тисячі) грн. щомісячно, починаючи з дня набрання рішення законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 в користь ОСОБА_1 понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 850 (вісімсот п?ятдесят) грн.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 454 (чотириста п?ятдесят чотири) грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриття чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду виготовлено 16.04.2021 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду С.С. Крупінська