Справа №461/9708/20
Провадження №2/461/347/21
19 квітня 2021 року м.Львів
Галицький районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді Зубачик Н.Б.,
секретаря судових засідань Пелех О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові за правилами спрощеного позовного провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди -
20.11.2020 року ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок невиконання умов договору в розмірі 15894,00 грн. та моральну шкоду, заподіяну внаслідок протиправних дій в розмірі 30000 грн.
Позовні вимоги мотивує тим, що 22 листопада 2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно п.13 вказаного договору встановлено, що до 22 січня 2020 року ОСОБА_2 зобов'язується знятися з реєстраційного обліку, сплатити вартість комунальних платежів за дану квартиру, звільнити квартиру і передати її покупцеві. Однак, ОСОБА_2 продовжував проживати у квартирі до 28.07.2020 року, внаслідок чого утворився борг за комунальні платежі у розмірі 15984 грн. Окрім того, представник позивача зазначає, що відповідач, проживаючи у квартирі понад 6 місяців, не давав розпочати ремонт в квартирі, блокував доступ до квартири та неодноразово незаконно проникав в квартиру, чим спричинив позивачу моральну шкоду. Просить позов задоволити.
Ухвалою судді Галицького районного суду м. Львова від 17.12.2020 року відкрито провадження, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Положеннями ст. 174 ЦПК України, визначено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
08.02.2021 року через канцелярію Галицького районного суду м.Львова відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки при купівлі квартири за адресою: АДРЕСА_1 , позивачем було сплачено 119 000 доларів США, замість 125000 доларів США, як визначено договором купівлі - продажу квартири. Окрім того, відповідач подав клопотання про призначення експертизи договору безкоштовного користування нерухомим майном, який 23.11.2019 року укладено між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Також відповідач просив суд проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
12.02.2021 року від представника позивача на електронну адресу Галицького районного суду м.Львова надійшла відповідь на відзив, у якій представник просив суд задоволити позов в повному обсязі. Окрім того, представник позивача зазначив, що будь - які усні домовленості між позивачем та відповідачем відсутні, покликання відповідача на такі домовленості не підтверджено належними та допустимими доказами. Також, представник позивача повідомив, що неодноразово звертався до правоохоронних органів за фактом перебування ОСОБА_2 у квартирі.
Ухвалою судді Галицького районного суду м. Львова від 29.03.2021 року у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_2 про розгляд справи в порядку загального позовного провадження - відмовлено, а також відмовлено у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_2 про призначення експертизи.
Сторони у справі про судовий розгляд даного позову повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Виклик сторін до суду був здійснений шляхом скерування судових повісток на поштову та електронну адресу сторін, а також через оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України (через веб-сайт Галицького районного суду м. Львова).
На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно зі ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
За правилами ст. 16 ЦК України, особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що 22 листопада 2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1 /а.с.10-11/.
Пунктом 5 договору купівлі-продажу встановлено, що за домовленістю сторін про продаж квартири вчинено за 3 023 750 грн., що на день укладення договору еквівалентно 125 000 доларів США, які продавець отримав повністю від покупця до підписання цього договору /а.с.10/.
Згідно пункту 13 договору купівлі-продажу встановлено, що продавець зобов'язується знятися з реєстраційного обліку, сплатити вартість комунальних платежів за дану квартиру, звільнити квартиру і передати її покупцеві до 22 січня 2020 року /а.с.10/.
З матеріалів справи вбачається, що 11.09.2020 року ОСОБА_1 було надіслано претензію до ОСОБА_2 про добровільну сплату комунальних послуг, звільнення квартири та зняття з реєстраційного обліку /а.с.15/.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та моральної шкоди.
Статтею 11 ЦК України визначено підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі. Така підстава є юридичним фактом. Отже, завдання шкоди є підставою виникнення зобов'язання з відшкодування шкоди.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до п. 5. ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Позивач стверджує, що відповідач, проживаючи у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , не виконав своїх зобов'язань щодо сплати комунальних послуг, звільнення квартири та зняття з реєстраційного обліку.
З наданих позивачем копій квитанцій за оплату житлово-комунальних послуг вбачається, що ОСОБА_1 22 та 23 вересня 2020 року сплатила комунальні послуги, а саме: 3377 грн. за послуги з газопостачання; 1639 грн. за послуги воду, 8838,29 грн. за послуги з централізованого опалення; 2040 грн. за послуги ЖЕКу /а.с.6-8,12-14/.
При дослідженні наданих позивачем доказів, суд дійшов висновку про те, що відповідачем порушено обов'язок щодо сплати комунальних послуг, відповідно до умов договору купівлі - продажу від 22.11.2019 року, а відтак позовна вимога про стягнення матеріальної шкоди підлягає до задоволення.
Що стосується позовної вимоги про стягнення моральної шкоди.
Відповідно до статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до частини 3 статті 23 Цивільного кодексу України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування (частина 4 статті 23 ЦК України).
Розмір відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру заподіяних потерпілому фізичних і моральних страждань, а також ступеня вини заподіювача шкоди у випадках, коли вина є підставою відшкодування шкоди. При визначенні розміру компенсації шкоди повинні враховуватися вимоги розумності і справедливості. Характер фізичних і моральних страждань оцінюється судом з урахуванням фактичних обставин, при яких була заподіяна моральна шкода, та індивідуальних особливостей потерпілого (стаття 23 ЦК України, пункт 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»).
Доводи позивача про душевні переживання, конфлікти з відповідачем, при врегулюванні цього спору судом не встановлено. Окрім того, позивачем на підтвердження викладених доводів, не надано жодних належних та допустимих доказів.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).
Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності та їх зміст, суд дійшов висновку, що компенсація моральної шкоди не підлягає стягненню з відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Згідно із ст. 141 ЦПК України, на користь позивача з відповідача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 526, 610, 611, 1166 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 12, 13, 19, 76, 77, 81, 141, 258, 259, 263, 265, 273, 353, 354 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок невиконання умов договору в розмірі 15 894 (п'ятнадцять тисяч вісімсот дев'яносто чотири) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом тридцяти днів,з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 .
Суддя Зубачик Н.Б.