20 квітня 2021 року
м. Київ
справа №826/16053/16
адміністративне провадження №К/9901/1839/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Желєзного І.В. та Коваленко Н.В., перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будекосервіс»
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 лютого 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будекосервіс»
до Київської міської ради
про визнання нечинним пункту 36 рішення № 573/5385 від 30 грудня 2010 року «Про бюджет міста Києва на 2011 рік»,
Ухвалою Верховного Суду від 16 лютого 2021 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будекосервіс» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 лютого 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року залишено без руху з підстав передбачених частиною третьою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та надано скаржнику десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом направлення на адресу суду документа про сплату судового збору.
29 березня 2021 року надійшли додаткові матеріали, з яких вбачається, що скаржником виконано вимоги ухвали про залишення касаційної скарги без руху та надано платіжне доручення про сплату судового збору.
У касаційній сказі заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, в обґрунтування якого зазначено, що оскаржуване судове рішення було отримано ним 14 грудня 2021 року. На підтвердження доводів клопотання скаржником до касаційної скарги додано копію конверту зі штрих-кодовим ідентифікатором 0102931731367, в якому було надіслано оскаржуване судове рішення.
Відповідно до частини третьої статті 329 КАС України Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Розглянувши заяву скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження, враховуючи те, що скаржником надано докази на підтвердження вказаного клопотання (копія конверту зі штрих-кодовим ідентифікатором 0102931731367), колегія суддів дійшла висновку про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження та наявність підстав для його поновлення.
08 лютого 2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX.
У зв'язку з цим, відповідно до частин першої та четвертої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що оскаржувані судові рішення прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права.
На підтвердження своїх доводів у касаційній скарзі відповідач вказує, що в оскаржуваних судових рішеннях суди неправильно застосували норми матеріального права, а саме положення статей 38, 76 Бюджетного кодексу України (далі - БК України), статей 1, 36 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" від 11 вересня 2003 року № 1160-IV (далі - Закон № 1160-IV), у зв'язку з чим дійшли неправомірного висновку, що у діях відповідача по прийняттю оспорюваного Порядку визначення розмірів пайової участі (внесків) забудовників (інвесторів) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва (далі - Порядок) не вбачається порушення норм БК України.
Також касатор зазначає, що суди першої та апеляційної інстанції дійшли хибного висновку про відсутність підстав про задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Будекосервіс» у зв'язку з тим, що не врахували висновки Великої Палати Верховного Суду, висловлені у постанові від 22 вересня 2020 року у справі № 925/756/19. У цій справі Велика Палата Верховного Суду зазначила, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, зокрема безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. На цій підстави, скаржник зазначає, що оспорюваний Порядок врегулював саме господарські відносини, які стосуються заключення договорів про пайову участь.
Таким чином, проаналізувавши підстави, на яких подано касаційну скаргу, доводи скаржника зазначені в обґрунтування необхідності прийняття її до розгляду касаційним судом, враховуючи складність та предмет спору, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 лютого 2020 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року, з метою з'ясування правильності застосування судами положень статей 38, 76 БК України, статей 1, 36 Закону № 1160-IV. Колегія суддів також перевірить необхідність врахування при вирішенні спірних правовідносин висновків Великої Палати Верховного Суду, висловлених у постанові від 22 вересня 2020 року у справі № 925/756/19.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 121, 132, 133, 248, 329, 334, 335, 338, 355, 359 КАС України,
1. Задовольнити клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Будекосервіс» та поновити строк на касаційне оскарження у справі № 826/16053/16.
2. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Будекосервіс» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 лютого 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будекосервіс» до Київської міської ради про визнання нечинним пункту 36 рішення № 573/5385 від 30 грудня 2010 року «Про бюджет міста Києва на 2011 рік».
3. Витребувати з Окружного адміністративного суду міста Києва справу № 826/16053/16.
4. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів (за їх наявності) разом з ухвалою про відкриття касаційного провадження.
5. Встановити для учасників справи строк до 07 травня 2021 року для подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу (у формі, встановленій частинами першою та другою статті 338 КАС України з висловленням позиції стосовно кожної з підстав касаційного оскарження: неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права), доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
6. Роз'яснити учасникам справи, що у разі не виконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству, суд, відповідно до статті 149 КАС України, може застосувати заходи процесуального примусу.
7. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: Я.О. Берназюк
Судді І.В. Желєзний
Н.В. Коваленко