21 квітня 2021 рокуЛьвівСправа № 807/664/14 пров. № А/857/1924/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Курильця А.Р.,
суддів Мікули О.І., Пліша М.А.,
з участю секретаря Кітраль Х.І.,
представників відповідача Ониська І.І., Поповича В.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Виноградівський агрокомплекс" на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України у Виноградівському районі Закарпатської області до Публічного акціонерного товариства "Виноградівський агрокомплекс" про стягнення заборгованості,-
суддя в 1-й інстанції - Дору Ю.Ю.,
час ухвалення рішення - 03.04.2014 року,
місце ухвалення рішення - м. Ужгород,
дата складання повного тексту рішення - 03.04.2014 року,
У березні 2014 року Управління Пенсійного фонду України у Виноградівському районі Закарпатської області (далі - позивач) звернулося з позовом до Публічного акціонерного товариства "Виноградівський агрокомплекс" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.10.2005 року по 25.10.2008 року у розмірі 30874,19 грн.
Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2014 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач подав до апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосуванням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову про відмову в задоволенні позову.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що рішенням суду, яке набрало законної сили, встановлено, що позивач протиправно призначив пенсії на пільгових умовах громадянам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , а тому підстав для відшкодування витрат на доставку пільгових пенсій вказаним особам немає. Крім того, відповідач не був повідомлений про розгляд вказаної справи та не отримував жодних рішень, що є порушенням норм процесуального права.
В судовому засіданні представники відповідача апеляційну скаргу підтримали з мотивів, викладених в ній. Просять скасувати оскаржувану постанову та відмовити в задоволенні позову пенсійного органу повністю.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, а тому колегія суддів вважає за можливе провести слухання за його відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників відповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що позивач відповідно до ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" № 400/97 - ВР від 26.06.1997 року є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2004 року - платником страхових внесків відповідно до ст. 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Постановляючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що громадянам ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 призначено пільгові пенсії, та відповідно до наданих позивачем розрахунків, такі підлягають стягненню з відповідача.
Згідно вимог абзацу 4 пункту 1 статті 2 Закону № 400/97 об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
За правилами пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Згідно пункту 6 Інструкції про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1 (далі - Інструкція № 21-1), відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Розділу 15 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За приписами пункту 6.4 вказаної Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствами до 20-го січня поточного року протягом десяти днів з новопризначених пенсій.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи розрахунків, вказаним особам було нараховано пільгову пенсію, яка підлягає стягненню з відповідача.
Оскільки чинне на час виникнення спірних відносин законодавство передбачало, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на підставі пунктів «а», «б»-«з» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» особам, які були зайняті на роботах за Списком № 1 та Списком № 2, покриваються підприємствами та організаціями, а відповідачем такі суми відшкодовані не були, то суд першої інстанції прийняв рішення про задоволення позовних вимог.
Відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що в нього відсутні підстави для відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, оскільки згідно наявного судового рішення, яке набрало законної сили, зазначеним вище особам пенсії призначені неправомірно.
Зокрема, відповідач зазначає, що постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.02.2011 року у справі № 2н-12-09-0770 встановлено, що громадянам ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 пільгові пенсії нараховані безпідставно, що свідчить про відсутність обов'язку у підприємства відшкодовувати витрати на доставку пільгових пенсій.
Проте, колегія суддів зазначає, що постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.03.2013 року у справі № 807/508/13-а, стягнуто з відповідача витрати на доставку пільгових пенсій, призначених громадянам ОСОБА_1 , ОСОБА_3 .
Також колегія суддів звертає увагу на те, що постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 10.06.2014 року у справі № 807/9/13-н, якою було переглянуто за нововиявленими обставинами постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.03.2013 року у справі № 807/508/13-а, встановлено що громадянам ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 пільгові пенсії нараховані безпідставно, що свідчить про відсутність обов'язку у підприємства відшкодовувати витрати на доставку пільгових пенсій.
Проте, вказане рішення було переглянуто в апеляційному порядку та постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2014 року постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 10.06.2014 року у справі № 807/9/13-н скасовано. При цьому, апеляційний суд вказав, що громадянам ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 пільгові пенсії призначено відповідно до норм чинного законодавства. Вказане рішення набрало законної сили.
Відповідно до ч.4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що оскільки рішенням суду встановлено правомірність дій позивача при призначенні пільгових пенсій вищевказаним громадянам, у відповідача наявний обов'язок проводити відшкодування витрат на виплату та доставку таких пенсій пенсійному органу.
Щодо неповідомлення відповідача про час і місце розгляду справи колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 33 КАС України (в редакції, чинній на час винесення оскаржуваного судового рішення) судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями.
У разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються:
юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
Судом першої інстанції судові повістки надсилались за адресою, яка вказана в позовній заяві, на підтвердження чого в матеріалах справи містяться поштові відправлення, які повернулися до суду із поштовою відміткою за закінченням терміну зберігання (а.с. 97-106).
Колегія суддів звертає увагу, що з 2014 року по теперішній час адреса відповідача не змінилась - АДРЕСА_1 . Вказане не заперечується і відповідачем, який жодної іншої адреси для направлення кореспонденції суду не надав. Тому не заслуговують на увагу заперечення відповідача про неналежне повідомлення щодо розгляду справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.
Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Виноградівський агрокомплекс" слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 308,311,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Виноградівський агрокомплекс" залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2014 року у справі № 807/664/14 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя А. Р. Курилець
судді О. І. Мікула
М. А. Пліш
Повне судове рішення складено 21 квітня 2021 року.