1Справа № 335/2002/21 2-а/335/64/2021
16 квітня 2021 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді: Рибалко Н.І., за участі секретаря судового засідання Пронтенко А.В., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти 1 батальйону 2 Управління патрульної поліції в Запорізькій області Отставного Василя Геннадійовича; третя особа: Управління Патрульної поліції в Запорізькій області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЄАН №3599371 від 26.12.2020 року та закрити провадження по адміністративній справі за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою серії ЄАН №3599371 від 26.12.2020 року, інспектором роти 1 батальйону 2 УПП в Запорізькій області, ОСОБА_2 на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 гривень за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 КУпАП, за те, що 26.12.2020 року об 04 годині 05 хвилин в м. Запоріжжя біля будинку № 69 по Бульвару Шевченко керував транспортним засобом Mercedes Benz, номер НОМЕР_1 (Літва) та не пред'явив для перевірки посвідчення водія, чим порушив п.2.1.а ПДР України.
З винесеною постановою позивач не згодний, вважає її незаконною, необґрунтованою, оскільки оскаржувана постанова винесена з порушенням вимог діючого законодавства та його прав, так як він взагалі не керував 26.12.2020 року об 04 годині 05 хвилин транспортним засобом Mercedes Benz, номер НОМЕР_2 , а тому не порушував п.2.1.а ПДР України, просить оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження у справі.
Розгляд справи здійснювався судом на підставі ст.229 ч.4 КАС України, з урахуванням письмових заяв представника позивача, пояснень на позовну заяву відповідача.
Позивач у судове засідання надав заяву про розгляд справи без його участі, вимоги позову підтримав, просив справу розглянути у письмовому провадженні.
Відповідач та третя особа в судове засідання не з'явилися, повідомлені були належним чином.
Відповідно до ч. 4ст. 229 КАС України, фіксування судового процесу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно досліджені у судовому засіданні докази, суд дійшов висновку, що в межах розгляду даної справи відповідачем не доведено правомірності прийнятої постанови, а тому позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 26.12.2020 року інспектором роти 1 батальйону 2 УПП в Запорізькій області, Отставним В.Г. відносно ОСОБА_1 була винесена постанова по справі про адміністративні правопорушення ЄАН №3599371, якою притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень.
У постанові зазначено, що 26.12.2020 року об 04 годині 05 хвилин ОСОБА_1 в м. Запоріжжя біля будинку № 69 по Бульвару Шевченко керував транспортним засобом Mercedes Benz, номер НОМЕР_2 та не мав при собі посвідчення водія, чим порушив п.2.1. ПДР України та накладено штраф 425 гривень.
Відповідно до ч.2 ст.7 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі додержання законності.
Згідно ст. 8 Закону України «Про національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст.18 цього ж Закону поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини, та інше.
У відповідності до ч. 1 ст. 30 Закону України «Про національну поліцію», поліція для виконання покладених на неї завдань вживає заходів реагування на правопорушення, визначені Кодексом України про адміністративні правопорушення та Кримінальним процесуальним кодексом України, на підставі та в порядку, визначених законом.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, у відповідності до ст. 245 КУпАП є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
У відповідності до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У даному випадку оскаржувана постанова та інші матеріали справи, не містять доказів про те, що ОСОБА_1 26.12.2020 року об 04 годині 05 хвилин був учасником дорожнього руху як водій, а тому і не може буду притягнутий до відповідальності за ст. 126 КУпАП. Оглянутий диск з відеозаписом від 26.12.2020 року, доданий до позову не підтверджує керування ОСОБА_1 26.12.2010 року приблизно об 04 годині 05 хвилин транспортним засобом - Mercedes Benz, номер НОМЕР_2 . Відеозапис починається з того, що автомобіль Mercedes Benz, номер НОМЕР_1 стоїть на парковці. Поліцейський підійшов до ОСОБА_1 , який знаходився на парковці біля супермаркету «Апельмон» біля будинку № 69 по Бульвару Шевченко у м. Запоріжжя та повідомив про скоєння ним адміністративного правопорушення та попрохав надати документи на авто.
Суд враховуючи відеодиск, встановив, що докази керування ОСОБА_1 26.12.2020 року транспортним засобом - Mercedes Benz, номер НОМЕР_1 (Літва) без відповідних документів відсутні, у зв'язку з чим і відсутній в його діях склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП.
Суду не надано відповідачем належні та достатні докази на підтвердження вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.126 КУпАП.
Відповідно до ч.ч. 1, 2ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ч. 2ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Презумпція невинуватості застосовується і до адміністративних правопорушень. Таку позицію констатував і Європейський суд з прав людини, зокрема у справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року. В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи прирівнюються до доведеної невинуватості цієї особи.
Крім того, у рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 Конституційного Суду України дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).
Згідно ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У справі Barbera, Messeque and Jabardo v. Spain (скарга № 10590/83 від 6 грудня 1988 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що докази, покладені в основі висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.
Обов'язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (справа Daktaras v. Lithuania, скарга № 42095/98).
Суд, враховуючи презумпцію невинуватості, закріплену КУпАП та Конституцією України, виходить з того, що показання позивача з приводу конкретних обставин його дій на дорозі не спростовані відповідачем, сама постанова у справі про адміністративне правопорушення не містить відомостей про докази на підставі яких встановлена винуватість ОСОБА_1 у порушенні правил дорожнього руху, а отже, у такому випадку не доведено наявність складу адміністративного правопорушення, за яке позивач притягнутий до відповідальності, у зв'язку з чим постанова підлягає скасуванню.
Тому позов є обґрунтованим, доведеним та підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що позивачем за подання адміністративного позову сплачено судовий збір за подання адміністративного позову в розмірі 454,00 гривень.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції судові витрати в сумі 454,00 гривень в рахунок відшкодування витрат з оплати судового збору.
На підставі викладеного суд вважає, що оскаржувана постанова винесена уповноваженою особою з порушенням вимог ст.ст. 251,258,283 КУпАП. Доказів, які б підтверджували обставини, викладені в оскаржуваній постанові, суду не надано, а тому позовні вимоги позивача є обґрунтованим та такими, що підлягають задоволенню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.
Керуючись ст.ст. 241-246,250,286 КАС України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до інспектора роти 1 батальйону 2 УПП в Запорізькій області, Отставного Василя Геннадійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову винесену інспектором роти 1 батальйону 2 УПП в Запорізькій області, серії ЄАН №3599371 від 26.12.2020, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн., справу про адміністративне правопорушення - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції (03048, м. Київ, Солом'янський район, вул. Федора Ернста, буд. 3, код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні 00 копійок.
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду через Орджонікідзевський районний суд м.Запоріжжя протягом десяти днів з його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Суддя:: Н.І.Рибалко