Дата документу 19.04.2021
Справа № 937/1915/21
Провадження № 3/937/725/21
19 квітня 2021 року м. Мелітополь
Суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Бахаєв І.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізької області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, пенсіонерки, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, -
11 лютого 2021 року, о 11 год. 30 хв., ОСОБА_1 , в магазині ФОП ОСОБА_2 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , не забезпечила у приміщенні магазину маркування відстані між відвідувачами не меш 1,5 м, чим порушила п.п. 14 п. 2 постанови КМУ від 09.12.2020 № 1236.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, шляхом направлення судової повістки про виклик до суду, смс-повідомленням на номер телефону, що вказаний в протоколі про адміністративне правопорушення 097-490-35-70. Про причини неявки суд ОСОБА_1 не повідомляла, клопотань та заяв від неї до суду не надходило.
Відповідно до ч. 2 с. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 44-3 КУпАП,присутність особи,яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення, матеріали, додані до протоколу, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. ст. 245, 252, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 44-3 КУпАП визначено адміністративну відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Вказана норма КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до нормативно-правових актів, які регулюють правила карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм.
Статтею 1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» визначено, що карантин це адміністративні та медикосанітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.
Відповідно до ст.29 вказаного Закону, карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України.
Питання про встановлення карантину порушує перед Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, за поданням головного державного санітарного лікаря України. Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації.
У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов'язки, що покладаються на них. Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності. До відміни карантину його територію можуть залишити особи, які пред'явили довідку, що дає право на виїзд за межі території карантину.
Організація та контроль за дотриманням встановленого на території карантину правового режиму, своєчасним і повним проведенням профілактичних і протиепідемічних заходів покладаються на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 року № 641 передбачено, що на всій території України встановлено карантин.
Відповідно до абзацу 1 підпункту 14 пункту 2 Постанови КМУ від 09.12.2020року №1236 на території України на період дії карантину запроваджуються обмежувальні протиепідемічні заходи, а саме, забороняється діяльність суб'єктів господарювання, які обслуговують відвідувачів, у яких: не нанесено маркування для перебування в черзі з дотриманням дистанції між відвідувачами не менш як 1,5 метра.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як було встановлено під час розгляду адміністративного матеріалу, дійсно за адресою: АДРЕСА_1 , розташований магазин « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення підтверджується зібраними у справі матеріалами: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 285890 від 11.02.2021; рапортом інспектора-чергового Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області; фотознімками до протоколу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, в діях ОСОБА_1 містяться ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, згідно з якою передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України"Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
З урахуванням викладених обставин, враховуючи особу винної, а також,що вчинене нею діяння хоча й містило в собі усі юридичні ознаки, що характеризують правопорушення,передбачене ст. 44-3 КУпАП,однак внаслідок конкретних обставин справи не відповідало ті й суспільній небезпечності, яка є типовою для цього виду правопорушення, не призвело до настання будь-яких тяжких наслідків.
Санкція ч.1 ст. 44-3 КУпАП тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить: мінімальний штраф, передбачений санкцією вказаної частини - 17000 грн., максимальний - 34000 грн.
Крім того, аналізуючи рішення Конституційного суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004, можна дійти до висновку, що розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи.
Справедливість одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому правопорушенню; категорія справедливості передбачає, що покарання за правопорушення повинно бути співмірним з правопорушенням.
Разом з цим, вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, суд не в повній мірі дотримався вимог ст.ст. 23,33 КУпАП, в силу яких адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, поваги до правил співжиття, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16.10.2008 року), Європейський суд з прав людини вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання (вилучення спеціального права) вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.
Відповідно до вимог ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого правопорушення орган, посадова особа, уповноважені вирішувати справу, можуть звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Згідно ч.2 ст. 284 КУпАП, постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження.
За таких обставин та враховуючи малозначність вчиненого правопорушення, особу порушника ОСОБА_1 , яка є пенсіонером за віком, раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася, вважає за можливе звільнити її від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням на підставі ст. 22 КУпАП, чого буде достатньо для забезпечення виховного впливу та запобігання вчиненню нових правопорушень.
Оскільки судом прийнято рішення про звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, тому з неї судовий збір стягненню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 9, 22, 33, 44-3, 245, 251, 252, 280, 283, 284, 294 КУпАП, -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 44-3 КУпАП.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 44-3 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.
Провадження в адміністративній справі у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст. 44-3 КУпАП, закрити.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Мелітопольський міськрайонний суд в продовж 10 днів з дня винесення постанови.
СУДДЯ: І.М. БАХАЄВ