20 квітня 2021 рокуЛьвівСправа № 607/21266/20 пров. № А/857/4542/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Святецького В.В.
суддів Гудима Л.Я., Довгополова О.М.
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Тернопільській області на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 16 лютого 2021 року про закриття провадження у справі №607/21266/20 (головуючий суддя Кунцьо С.В., м. Тернопіль) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
У грудня 2020 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, в якому просив скасувати постанову ГАА №123115 від 27.11.2020, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 170 грн за ч.2 ст.44-3 КУпАП.
Ухвалою від 16 лютого 2021 року Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області закрив провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову та стягнув у користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного правління Національної поліції в Тернопільській області суму судового збору, сплаченого позивачем при зверненні з адміністративним позовом до суду, в розмірі 420 грн 40 коп.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Головне управління Національної поліції в Тернопільській області подало апеляційну скаргу, оскільки вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник вказує на те, що ухвала суду в частині стягнення судового збору на користь позивача з відповідача суперечить нормам ст. 7 Закону України «Про судовий збір» та ст. 142 КАС України, відповідно до яких в разі відмови позивача від позову позивачу повертається 50% сплаченого судового збору з державного бюджету.
Натомість оскаржуваною ухвалою стягнуто судовий збір у повному обсязі за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
З огляду на викладене, просить змінити рішення суду першої інстанції в частині стягнення судового збору на користь ОСОБА_1 з державного бюджету в розмірі 50%.
Позивач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що в силу вимог ч. 4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною першою статті 7 Закону України «Про судовий збір» визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі:
1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;
2) повернення заяви або скарги;
3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі;
4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням);
5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
При цьому, за приписами статті 142 КАС України у разі вирішення справи шляхом примирення, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу п'ятдесяти відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
У разі вирішення справи шляхом примирення, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) п'ятдесяти відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що сплачений при зверненні з позовом (скаргою) судовий збір підлягає поверненню судом у порядку розподілу судових витрат у разі закриття провадження в адміністративній справі.
Поряд з цим, відповідно ч.3 ст.7 Закону України «Про судовий збір» 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, повертається позивачу саме з державного бюджету, а не за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Натомість в оскаржуваній ухвалі від 16.02.2021 суд першої інстанції стягнув на користь позивача всю суму сплаченого ним судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, що суперечить наведеним вище законодавчим приписам.
Матеріалами справи підтверджується, що при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 420, 40 грн згідно з дублікатом квитанції від 28.12.2020 №0.0.1959759537.1, а тому йому слід повернути з державного бюджету 210 грн 20 коп., що становить 50% сплаченої ним суми.
При постановленні ухвали про закриття провадження у справі від 16.02.2021 суд першої інстанції порушив норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про розподіл судових витрат, що є підставою для скасування наведеної ухвали у відповідній частині.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи питання про закриття провадження у справі, порушив норми процесуального права в частині відшкодування судових витрат та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для стягнення судового збору з відповідача.
Керуючись ст.ст. 142, 243, 311, 317, 321, 322 , 325, 329 КАС України, суд,-
апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Тернопільській області задовольнити частково.
Скасувати ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 16 лютого 2021 року про закриття провадження у справі №607/21266/20 в частині стягнення у користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного правління Національної поліції в Тернопільській області суми судового збору, сплаченого позивачем при зверненні з адміністративним позовом до суду, в розмірі 420 грн 40 коп. та в цій частині прийняти нове рішення, яким повернути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) п'ятдесят відсотків від суми сплаченого судового збору при поданні позову, згідно з квитанцією від 28.12.2020 №0.0.1959759537.1, в розмірі 210 (двісті десять) грн 20 коп.
В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише з підстав, визначених в статті 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя В. В. Святецький
судді Л. Я. Гудим
О. М. Довгополов
Повне судове рішення складено 20.04.2021.