Дата документу 09.04.2021
Справа № 937/2925/21
Провадження № 2-з/937/84/21
09 квітня 2021 року суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Горбачова Ю.В., розглянувши заяву позивачки ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором підряду, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить стягнути з відповідачки на її користь заборгованість за договором підряду в розмірі 21650,00 грн., пеню в розмірі 26196,50 грн., 3% річних в розмірі 214,72 грн. та судові витрати.
Разом з позовною заявою позивачка ОСОБА_1 подала до суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий №2310700000:01:037:0057 право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2 , із забороною ОСОБА_2 чи будь-яким іншим особам відчужувати житловий будинок до вирішення спору по суті.
На думку позивачки такий вид забезпечення позову є співмірним із заявленими позовними вимогами, носить тимчасовий характер, та зможе забезпечити реальне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Суд, дослідивши позовну заяву, заяву про забезпечення позову та додатки до них, приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Відповідно до ч. 3 ст. 153 ЦПК України суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з'ясування питань, пов'язаних із зустрічним забезпеченням.
В силу п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Згідно ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
В рішенні від 19.02.2009 року у справі «Христов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що втручання у право особи, захищене статтею 1 Першого протоколу, має бути виправданим. У цьому зв'язку Суд знову наголошує на необхідності підтримання "справедливої рівноваги" між загальним інтересом суспільства та захистом основних прав конкретної особи. Необхідну рівновагу не буде забезпечено, якщо відповідна особа несе "особистий і надмірний тягар" (див. рішення у справі Брумареску, п. 78).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.02.2020 по справі № 381/4019/18 висловила висновки щодо застосування норм права, згідно яких співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При цьому наявність чи відсутність фактів, якими обґрунтовуються позовні вимоги, суд установлює під час ухвалення рішення по суті спору, в зв'язку з чим відсутні підстави для відмови у вжитті заходів забезпечення позову з огляду на недоведеність або необґрунтованість заявлених позовних вимог. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову. При цьому забезпечення позову у вигляді арешту нерухомого майна не призведе до невиправданого обмеження майнових прав власника, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним. Вказаний вид забезпечення позову не впливає на матеріальний стан власника майна та не призводить до понесення додаткових витрат унаслідок його застосування.
Як вбачається з наданої суду копії інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек станом на 17.03.2021, ОСОБА_2 на праві приватної власності належить житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий №2310700000:01:037:0057.
Позивачкою ОСОБА_1 заявлено вимогу про стягнення з відповідачки ОСОБА_2 на її користь заборгованості за договором підряду в розмірі 21650,00 грн., пеню в розмірі 26196,50 грн., 3% річних в розмірі 214,72 грн.
Оцінюючи вимоги заяви про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на житловий будинок відповідача ОСОБА_2 , суд керується таким.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи предмет та підстави даного позову, ціну позову, яка складає 48061,22 грн., загальну ринкову вартість нерухомого майна, на яке позивачка просить накласти арешт, яка за ринковими цінами складає близько 20 000 доларів США, що становить приблизно 560 000 гривень, беручи до уваги існування спору між сторонами, з метою забезпечення захисту прав позивачки ОСОБА_1 , суд прийшов до висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не надано доказів в обґрунтування співмірності виду забезпечення позову із заявленими позовними вимогами.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 149-153, 157, 247, 258-260, 353 ЦПК України, правовим висновком Великої Палати Верховного Суду в постанові від 12.02.2020 по справі № 381/4019/18, суд
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором підряду - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її отримання.
Суддя: Ю.В.Горбачова