Дата документу 20.04.2021
Справа № 334/933/21
Провадження № 2-о/334/67/21
20 квітня 2021 року м. Запоріжжя
Суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя Ісаков Д.О. розглянувши заяву ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин, -
ОСОБА_1 направив за допомогою системи «Електронний суд» в порядку окремого провадження заяву про встановлення факту родинних відносин, а саме що ОСОБА_2 , місце смерті Запорізька область, Дніпровський район, м.Запоріжжя ІНФОРМАЦІЯ_1 є рідним братом ОСОБА_1 , вказуючи, що метою встановлення зазначеного факту є оформлення спадкових прав.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Вивчивши матеріали заяви, суддя приходить до висновку, що заяву необхідно залишити без руху з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Як роз'яснено у п 7 постанові Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах і встановлення фактів, що мають юридичне значення» такі справи розглядаються якщо: відповідно до закону, такі факти породжують юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника.
Таким чином, у заяві окремого провадження зазначаються зацікавлені особи, тобто особи які зацікавлені у розгляді справи, які визначаються виходячи з мети встановлення юридичного факту.
Заявник у заяві посилається, що встановлення даного факту йому необхідно для оформлення спадщини.
Подана заява не містить виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Так, згідно з частинами 2, 4, 5 статті 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Подані позивачем письмові докази належним чином не засвідчені. Суд звертає увагу позивача на необхідність усунути вказані недоліки та засвідчити належним чином копій документів доданих в якості письмових доказів до позовної заяви, для їх оцінки в якості належних доказів при розгляді справи.
Відповідно до ч. 8 ст. 14 ЦПК України, особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний суд», якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Згідно з ч. 9 ст. 14 ЦПК України, суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи в електронній формі. Процесуальні та інші документи і докази у паперовій формі не пізніше трьох днів з дня їх надходження до суду переводяться в електронну форму та долучаються до матеріалів електронної судової справи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Частиною 8 статті 43 ЦПК України встановлено, що якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).
Так, зазначену позовну заяву було направлено в електронному вигляді, при цьому вона не містить електронного цифрового підпису, у відповідності до згаданих норм ЦПК України та ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», де визначено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (ч. ч. 1 2 ст. 6 зазначеного Закону).
Відповідно до ч. 1 ст. 7 вказаного Закону, оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі, з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».
Згідно із ст. 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис», електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Крім того, п.15 ч.1 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.
Відповідно до п.п.15.15 п.15 ч.1 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України, Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Станом на цей час Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система у повноцінному режимі не функціонує, а тому відсутня можливість зареєструвати офіційні електронні адреси в цій системі та подати процесуальні документи в електронній формі за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», що передбачено ч. 8 ст. 14 ЦПК України.
Рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 року № 30 із змінами і доповненнями, внесеними рішеннями Ради суддів України в редакції від 12.04.2018 року №15 вирішено, що до підключення до модуля автоматизованого розподілу справ та інших підсистем, використання яких є обов'язковим для його роботи в судах застосовуються положення про автоматизовану систему документообігу суду у редакції, затвердженій рішенням Ради суддів України від 15.09.2016 року, та Засади використання автоматизованої системи документообігу суду, затверджені рішенням зборів суддів відповідного суду.
Враховуючи викладене, до початку функціонування в Україні Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи всі документи мають подаватися до суду в паперовому вигляді, а письмові заяви повинні мати власноручний підпис заявника.
З огляду на викладене, заява не є належним чином оформленою та подана до суду не у відповідності до вимог цивільного процесуального закону, який діє на час подачі заяви.
Ухвалою Ленінського районного суду м.Запоріжжя № 334/933/21 від 15 лютого 2021 року заяву залишено без руху, заявнику надано строк для усунення недоліків.
06 квітня 2021 року заявник отримав копію ухвали, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Недоліки зазначені в ухвалі № 334/933/21 від 15 лютого 2021 року заявником не усунені.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявнику.
У зв'язку з тим, що заявником недоліки, зазначені в ухвалі суду від 15 лютого 2021 року, у встановлений строк не були усунені в повному обсязі, заява вважається неподаною і повертається заявнику.
Суддя вважає необхідним роз'яснити заявнику, що відповідно до ч.7 ст.185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Керуючись статтями: 185, 353 ЦПК України, -
позовну заяву заяву ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин - вважати неподаною та повернути позивачу.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Ісаков Д.О.